РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ                         Справа № 2-94/2007 р.

26 січня 2007 року                              Хорольський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого - судді Миркушіної Н.С.

при секретарі - Пойда Т.М. з участю представника позивача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хорол справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на виділену частку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на виділену частку.

В позовній заяві позивач вказує, що з відповідачкою він зареєстрував шлюб 10 вересня 1983 року в Сахаровському селищному ЗАГСІ Заволжського району м.Калініна Російської Федерації по актовому запису за НОМЕР_1.

Від даного шлюбу вони мають двох синів : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач вказував, що в 1987 році вони з відповідачкою на спільні кошти купили в АДРЕСА_1 старий житловий будинок, а згодом на його місці побудували новий будинок. Новий будинок вони почали зводити восени 1987 року, і закінчили його будівництво в 1990 році. Відповідно до діючого на час будівництва законодавства України вказаний жилий будинок є їхньою з відповідачкою спільною сумісною власністю. Відповідно до довідки-характеристики МБТІ вартість належного їм жилого будинку складає 113 804 гривні.

Позивач вказував, що в грудні 1999 року їм видано Хорольською міською радою свідоцтво про право власності на житловий будинок. Право власності зареєстровано в Лубенському МБТІ під реєстровим НОМЕР_2. У виданому міською радою свідоцтві вказано, що будинок належить на праві приватної власності йому, ОСОБА_1. Саме така вказівка не є правильною з точки зору сімейного та цивільного законодавства, оскільки відповідно до ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю України в редакції 1970 року та ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст.28 Кодексу про шлюб та сім'ю України, ст. 70 Сімейного кодексу України частки майна у спільному сумісному майні дружини та чоловіка є рівними, тобто кожному з них, вказував позивач, належить по 1/2 частині жилого будинку.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Позивач вказував, що оскільки в свідоцтві про право власності на жилий будинок не вказано долі кожного з них, вони як співвласники будинку позбавлені права розпоряджатися своєю часткою будинку. Саме ця обставина змушує його звернутися до суду з позовом про визнання права власності за ним на 1/2 частину жилого будинку.

Позивач просив визнати за ним право власності на 1/2 частину жилого будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_1, та визнати за відповідачкою ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину жилого будинку по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги змінив і просив суд визнати за ним та відповідачкою право власності на виділену частку у спільному майні подружжя.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримав позовні вимоги позивача.

Відповідачка ОСОБА_2 змінені позовні вимоги визнала і також просила суд визнати за нею і за позивачем право власності на 1/2 частину жилого будинку по АДРЕСА_1.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи : ксерокопію свідоцтва про одруження сторін, ксерокопію договору купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_1 від 12.06.1987 року, ксерокопію технічного паспорта на даний житловий будинок, ксерокопію довідки-характристики Лубенського МБТІ від 03.01.2007 року про реєстрацію даного житлового будинку та його вартість, ксерокопію свідоцтва про право власності на житловий будинок , виданого Хорольською міською радою , ксерокопію свідоцтв про народження дітей сторін, ксерокопію довідки з місця проживання та про склад сім'ї сторін, виданої виконкомом Хорольської міської ради 09.01.07 р. НОМЕР_3, ксерокопії аркушів паспортів сторін, - давши належну оцінку всім зібраним по справі доказам в їх сукупності, приходить до висновку, що змінені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10.09.1983 року по даний час, в 1987 році на спільні кошти купили в АДРЕСА_1 старий житловий будинок, а згодом на його місці побудували новий будинок, закінчивши його будівництво в 1990 році. Отже , відповідно до ст.368 ч.3 ЦК України, ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю України ( в редакції 1970 року), ст.60 СК України, вказаний будинок є їхньою спільною сумісною власністю, Відповідно до ст.28 Кодексу про шлюб та сім'ю України, ст. 70 СК України частки майна у спільному сумісному майні дружини та чоловіка є рівними, тому за кожним із сторін слід визнати право власності на 1/2 частину вказаного жилого будинку, розташованого в АДРЕСА_1.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, згідно ст. ст. 368 ч.3 ЦК України , ст.ст.22, 28 Кодексу про шлюб та сім'ю. України ( в редакції 1970 року) та ст. ст. 60,70 СК України, суд

РІШИВ:

Змінений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на виділену частку в спільному майні подружжя задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину жилого будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину жилого будинку по АДРЕСА_1.

Протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду може бути подана заява про його апеляційне оскарження в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд. Після подання заяви про апеляційне оскарження на рішення суду подається апеляційна скарга в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Полтавської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.

Головуючий: