Справа № 2-329 / 2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2008 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді     Іваненка І. В.

при секретарі     Чубенко Ю. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обгрунтування своїх вимог позивачка указує, що 14 травня 2005 року між нею та відповідачем у справі було укладено шлюб, який зареєстрований у Шаповалівській сільській раді Конотопського району Сумської області, актовий запис № 2. Від шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою.

Позивачка указує, що їхня сім'я фактично розпалася у лютому 2008 року через відсутність взаємного розуміння у сім'ї і різні погляди на життя, на грунті чого часто виникали сварки. На даний час сторони спільно не проживають, сімейних стосунків не підтримують, майнових суперечок між сторонами немає, спільного господарства не ведуть.

У зв'язку з цим, позивачка просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 14 травня 2005 року у Шаповалівській сільській раді Конотопського району Сумської області, актовий запис № 2.

У судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, на розірвання шлюбу не погодився, вказавши, що він не бачить підстав для такого радикального кроку. Крім того, він вважає, що його дитина потребує уваги саме з боку рідного батька.

Ухвалою суду від 17 березня 2008 року на підставі ст.111  CK України сторонам було надано строк для примирення в один місяць. Указані заходи щодо примирення сторін виявилися безрезультатними. Позивачка й надалі підтримує свої позовні вимоги, на збереження шлюбу категорично не погоджується, вважаючи, що це суперечить її інтересам. Вона указала, що не бачить жодних можливостей для збереження шлюбу, вказавши, що вони з відповідачем, як виявилося, є різними людьми з несумісними поглядами на життя. Відповідач й надалі не вбачає підстав для розірвання шлюбу, вважаючи дії позивачки необдуманими.

Заслухавши думки сторін, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини. 14 травня 2005 року між сторонами у справі було укладено шлюб, який зареєстрований у Шаповалівській сільській раді Конотопського району Сумської області, актовий запис № 2. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачкою. На час розгляду справи сторони спільно не проживають, сімейних стосунків не підтримують, майнових суперечок між сторонами немає, спільного господарства не ведуть. Питання щодо проживання дитини з однією зі сторін буде вирішуватися сторонами в окремому порядку.

Враховуючи указане вище, суд вважає, що сім'я розпалася остаточно, й подальше збереження шлюбу є неможливим.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Керуючись ст. ст. 21, 24, 105, 110, 112 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 14 травня 2005 року у Шаповалівській сільській раді Конотопського району Сумської області, актовий запис № 2, розірвати.

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути держмито на користь держави з відповідача ОСОБА_2 у розмірі 17 гривень.

Звільнити позивачку ОСОБА_1 від сплати держмита при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, із поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.