Справа 2- 410 / 2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я (заочне)
Іменем України
17.04.2009 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого судді Полубан М.П.
при секретарі Філіповій В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства ,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з даним позовом до відповідача , в якому зазначає наступні обставини . З 20 жовтня 2002 року вона проживала однією сім’єю без реєстрації шлюбу з відповідачем , у належному їй будинку по пров. Лермонтова , буд. 3а в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області .
У 2007 році вона завагітніла від нього і 27 грудня 2007 року народила доньку – ОСОБА_3 . З пологового будинку відповідач її забирав відповідач , але зареєструвати на своє прізвище дитину відмовився, сказавши, що зробить це пізніше.
У зв’язку з цим, при реєстрації народження дитини у відділі реєстрації актів цивільного стану Миколаївської сільської ради її ім’я та по батькові у Книзі реєстрації народжень записано за її вказівкою.
Проживаючи у цивільному шлюбі, восени 2006 року відповідач придбав будинок у с. Самарське по вул. Мічуріна, 17 , але спілкуватися з ними не припиняв . Допомагав матеріально дарував речі та іграшки дитині . Запрошував переїхати у його будинок .
З січня 2009 року припинив будь-які стосунки з ними та нічим не допомагав. З цього часу проживає у своєму будинку, до них не переїжджає , своє батьківство відповідач став заперечувати. Походження народженої нею дитини від відповідача вона може підтвердити фотографіями та відео , у яких він визнає себе батьком її дочки.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та дала пояснення по суті справи. Сказала, що вони з відповідачем щиро покохали один одного, вирішили створити сім’ю. Під час спільного проживання у них народилася дитина – донька ОСОБА_3. Відповідач був дуже радий народженню дитини, неодноразово приїжджав до неї в пологовий будинок в м. Дніпропетровськ. Та сам її звідти забрав. Друзям розповідав як він зрадів народженню донечки. У неї є багато фотографій, на яких відповідач разом з дочкою, відео. Тобто , він повністю визнав себе батьком цієї дитини. Вона не розуміє чому його поведінка різко змінилась та звідки у нього з’явились сумніви щодо батьківства.
Відповідач у судове засідання не з’явився . Крім того, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Тому суд , вирішив розглянути справу без відповідача та ухвалив прийняти заочне рішення.
Свідок ОСОБА_4 показала, що вона сусідка позивачки і є депутатом Миколаївської селищної ради. Саме вона писала акт , з якого часу по який час проживав відповідач у будинку позивачки. Вони проживали однією сім’єю , як чоловік та жінка. Шлюб не реєстрували. Садили разом огород , працювали, вели господарство. Спочатку вони про відповідача були гарної думки, він був працьовитий, до жінки добре ставився , а потім почав випивати , підіймати руку на позивачку. Погрожував їй (ОСОБА_4М.) , щоб вона не йшла в суд як свідок. Вона особисто не чула як відповідач називав Даринку своєю дитиною, але знає , що він забирав позивачку з пологового будинку, дарував маленькій подарунки. Вони всі разом відмічали дні народження дівчинки. Вона не знає , чому вони припинили шлюбні відносини, знає, що відповідач не був прописаний у будинку позивачки.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дали аналогічні пояснення, відповідача та позивачку знають давно, бачили як відповідач радів народженню дитини.
Вислухавши позивачку , свідків , вивчивши матеріали справи , суд вважає, що позов підлягає задоволенню .
Судом встановлено, що сторони дійсно мали родинні відносини, проживали однією сім’єю, вели спільне господарство та бюджет, піклувалися один про одного та мали намір створити сім’ю , зареєструвавши офіційно шлюб, що підтверджується показаннями позивачки, свідків та іншими документами. Згідно свідоцтва про народження серії І-КИ № 154832, підтверджується факт родинних відносин позивачки та її доньки ОСОБА_3 . Актом обстеження проживання громадян по пров. Лермонтова 3а від 03.03.2009 р. встановлено, що у період з жовтня 2002 року по травень 2008 року відповідач проживав у домоволодінні позивачки, але був не зареєстрований у ньому. Численними фотографіями та відео, підтверджується той факт, що позивач фактично визнав себе батьком дитини.
Відповідно до ст. 121 СК України права та обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку встановленому статтями 122 та 125 цього кодексу .
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України , якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 3, 57, 88, 212-214 ЦПК України , ст.ст. 121 , 125, 128 СК України , суд , -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі .
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком дочки позивачки ОСОБА_3, яка народилася 27 грудня 2007 року у с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області.
Стягти з ОСОБА_2 судові витрати : 8 грн. 50 коп. – судовий збір та 7 грн. 50 коп. – витрати на ІТЗ на користь ОСОБА_1 .
Відповідачу , який не з’явився в судове засідання , направити рекомендованим листом із повідомленням копію заочного рішення не пізніше п’яти днів з дня його проголошення .
Заочне рішення може бути переглянуто судом , що його ухвал , за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії .
Суддя