ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                          У  Х  В  А  Л  А  

          

26.02.07 р.                                                                                 № 2/6-63                                                                                                                                                                 

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Культтовари +”, м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства “Орджоникідзевугілля” м. Єнакієво

про: стягнення заборгованості в розмірі 52817,18 грн.

          

                      Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

Товариства з обмеженою відповідальністю “Культтовари +”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства “Орджоникідзевугілля” м. Єнакієво про стягнення заборгованості в розмірі 52817,18 грн.

Розглянувши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку про повернення її позивачу без розгляду.

Як вбачається із матеріалів, позовна заява не містить будь якої позовної вимоги до відповідача.

Позовна заява за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю           “Культтовари +”, м. Донецьк до Державного підприємства “Орджоникідзевугілля”                  м. Єнакієво про стягнення заборгованості в розмірі 52817,18 грн. подана до Господарського суду Донецької області, містить реквізити: найменування сторін, поштові адреси, ціну позову, зазначення доказів, що містить позов та підпис генерального директора. Проте, позовна заява не містить взагалі будь якої позовної вимоги до відповідача.

Відповідно до ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Відповідно до п. 7 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містить перелік документів, що додані до позовної заяви. Як вбачається із матеріалів, до позовної заяви додані документи без встановленого переліку.

Згідно п. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивачем до позовної заяви додана поштова квитанція № 7006 від             27.01.2007 р., яка не може вважатися належним доказом відправлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки при дослідженні даного чеку встановлено, що у графі “куди” зазначено м. Єнакієве та поштовий індекс 86453, в графі “кому” зазначено “Уголь”. Проте позивачем вказано найменування відповідача, як         ДП “Орджоникідзевугілля” та його поштовий індекс 86493. Крім того позов датовано 19.02.2007 р., а чек 27.01.2007 р., це свідчить, про те що такий чек не може підтверджувати відправку копії позову від 19.02.2007 р. саме за адресою відповідача.

Відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно п. 6 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

До позовної заяви додане платіжне доручення № 102 від 25.01.2007 р. про сплату державного мита в розмірі 264,09 грн.

Додане до позовної заяви платіжне доручення не може сприйматися судом як належний доказ сплати державного мита у встановленому розмірі.

Порядок сплати державного мита встановлена Інструкцією про порядок про обчислення та справляння державного мита, затвердженого наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15.     

Відповідно до п. 14 зазначеної Інструкції при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету __ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. У випадках, коли перерахування мита проводиться з рахунку вкладника, що знаходиться в кредитній установі, до документа, оплаченого митом, додається довідка, засвідчена підписом контролера і відтиском печатки кредитної установи.    

Додане до позовної заяви платіжне доручення не може сприйматися судом як належний доказ сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі. Оскільки, фактично зворотна сторона платіжного доручення не містить вимог вищезазначеної інструкції та не  свідчить про те, що сплачена державне мито позивачем було зараховано до державного бюджету..

Відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.   

На підставі викладеного, керуючись п. 7 ст. 54, п. 2, 6 ст. 57, п. 4, 6 ст. 63 ГПК України, суд

                                                               УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Культтовари +”,                     м. Донецьк до Державного підприємства “Орджоникідзевугілля” м. Єнакієво про стягнення заборгованості в розмірі 52817,18 грн.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Додаток: документи всього на 27 арк., поштовий конверт.

Суддя                                                                                         Мартюхіна Н.О.                               

Т.А.О.