Справа 2-а- 48 / 2009 р.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
05 .03.2009 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді Полубан М.П.
при секретарі Філіповій В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВДАІ Петропавлівського р-ну Сафоніка Артема Едуардовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з даним позовом , в якому зазначає , що 28.01.2009 року о 17:30 год. на території смт Петропавлівка Дніпропетровської області співробітником ДПС ВДАІ для обслуговування Петропавлівського району Сафоніком А.Е. було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено що позивач, керуючи автомобілем Мазда Е 2200 д/н НОМЕР_1 на перехресті вул. Леніна з вул. Радянська смт Петропавлівка Дніпропетровської області рухався по пішохідним доріжкам, чим порушив пункт 11.13 ПДР, за що передбачено відповідальність, згідно ч. 1 ст 122 КУпАП.
Позивач факту правопорушення не визнає. Сафоніком А.Є. було винесено постанову по справі про притягнення позивача до відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Позивач вважає, що постанова не відповідає вимогам закону та обставинам справи по таким підставам.
По-перше, як у вищезазначеному протоколі так само як і в постанові місцем вчинення ним адміністративного правопорушення зазначено вул. Радянська в смт Петропавлівка, яка тягнеться на відстань біля 5 кілометрів. Відповідачем не зазначено конкретне місце вчинення правопорушення, що є підставою для скасування даного протоколу через порушення ст. 256 КУпАП України, тобто не встановлено місце скоєння правопорушення.
По-друге, відповідно до п. 11.13 ПДР забороняється рух транспортних засобів по тротуарах та пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів чи доріжок, за відсутності інших під’їздів і за умови виконання вимог п.п. 26.1-26.3 ПДР. Відповідно цих же пунктів у пішохідну зону дозволяється в’їзд транспортним засобам, що обслуговують підприємства, які розташовані у зазначеній зоні при цьому пішоходи мають перевагу перед транспортними засобами в таких зонах. Позивачем було надано відповідачу пояснення про те, що керований ним автомобіль є власністю організації, а саме Петропавлівської МДПІ, яка розташована за адресою вул. Радянська, 62 в смт Петропавлівка Дніпропетровської області, якраз біля місця на якому знаходився службовий автомобіль та інших під’їздів безпосередньо до місця розташування організації він не має. Проте відповідач не реагував на його доводи, не вивчив усі обставини справи, що є також грубим порушенням ст.ст. 251, 256 КУпАП. Також у протоколі та постанові немає даних пішоходів, яким би я міг надати перевагу у русі по пішохідним доріжкам. Між тим, у відповідності до ст. 269 КУпАП така особа є потерпілим по справі або , принаймні, у відповідності до ст. 272 КУпАП є свідком. У відповідності до ст. 256 КУпАП дані цих осіб є відомостями, які мають обов’язково при наявності при наявності свідків та потерпілих, зазначатися у протоколі. У відповідності до ст. 251 КУпАП пояснення цих осіб є доказами по справі. Відсутність не тільки пояснень , але й даних потерпілих та свідків, грубо суперечить ст. 256 КУпАП та призводить до відсутності у справі передбачених законом доказів. За таких умов говорити і про доведеність правопорушення не можна.
На момент складення протоколу, на смузі, де позивача зупинив працівник ДАІ, не було знаків, які б позначали пішохідну доріжку, тому немає підстав вважати смугу, по якій він рухався, пішохідною доріжкою. Отже в його діях немає ознак правопорушення.
Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу , інших доказів по справі, - не тільки порушує його права, передбачені ст. 268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 3 КУпАП. За таких умов його права при такому розгляді справи грубо порушено. За таких умов у його діях немає складу правопорушення, у якому його визнано винним зазначеною постановою.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги , дав пояснення щодо обставин справи і дані пояснення повністю співпадають з обставинами , викладеними у адміністративному позові. Просить суд скасувати постанову інспектора ДАІ та закрити провадження у справі .
Відповідач в судове засідання не з'явився , про причину неявки суду не повідомив . Суд вважає , що підстав для відкладення розгляду справи немає , дану справу можливо вирішити на підставі наявних у ній доказів .
Вислухавши позивача , вивчивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено , що в протоколі, серія АЕ № 479676 від 28.01.2009 року зазначається, що 28.01.2009 року о 17:30 год. по вул. Радянська смт Петропавлівка, керуючи автомобілем Мазда Е2200, д/н НОМЕР_1 рухався по пішохідним доріжкам. Копію постанови та протоколу отримав.
Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 23.11.2008 р. позивача по справі притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 255 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення , крім випадків , встановлених статтями 72 цього Кодексу .
Крім того , у ч. 2 ст. 71 КАСУ зазначається , що в адміністративних справах про протиправність рішень , дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення , дій чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд також не може визнати як достатнім , належним та незаперечним доказом протокол , серії АВ , № 715052 від 23.11.2008 р. Адже , відповідно до ч. 2 ст. 86 КАСУ ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили . Зазначений протокол мав би силу достатнього доказу тільки у взаємному зв’язку з сукупністю з іншими доказами , при умові , якби відповідачем було надано такі докази , в тому числі і з вищезазначеними .
Таким чином , позивач достатньо та належно обґрунтував свій позов , в якому зазначив про те , що суб'єкт владних повноважень , тобто інспектор ДАІ Сафонік А.Е. , в порушення норм закону та посадових повноважень , незаконно притягнув його до адміністративної відповідальності і , свою чергу , порушив його права та гарантії . При цьому відповідач не надав суду доказів , які б підтвердили ту суттєву обставину , що позивачем було порушено п. 11.13 Правил дорожнього руху , тобто рухався по пішохідним доріжкам. Враховуючи всі зазначені обставини , суд дійшов висновку що оскаржувана постанова є необґрунтованою та дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП .
На підставі викладеного , керуючись ст..ст. 17 , 71, 86 , 128 КАСУ , ст..293 КУпАП , суд –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ для обслуговування Петропавлівського району Сафоніка А.Е. задовольнити .
Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 28.01.2009 р. , яку виніс інспектор дорожньо-патрульної служби ВДАІ для обслуговування Петропавлівського району Сафоніком Артемом Едуардовичем скасувати , а адміністративну справу 2-а-148/ 2009р. закрити , в зв’язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_1 ознак правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП .
Копії даної ухвали невідкладно направити сторонам
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя