Справа 22- 5392                                                   Суддя 1 інстанції Макаганчук В.І.

Категорія 19                                                           Доповідач Бугрим Л.М.

РІШЕННЯ

Іменем    України

5 червня 2006 року року Апеляційний Донецької області у складі суддів   

Головуючого Бугрим Л.М.

Суддів Зінов"євої А.Г., Прокопчук Л.М.

При секретарі Бакланової Ю.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м. Жданівці на рішення Жданівського міського суду Донецької області від 1 березня 2006 року постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м Жданівці Донецької області про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді Бугрим Л.М., вислухавши пояснення    представника фонду Морозовой Т.А.,перевіривши матеріали справи, апеляційний суд

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з данним позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м. Жданівці Донецької області / далі фонд/ про стягнення моральної шкоди. В обгрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те,що він працюючи на шахті імені 60-ти річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції 18 травня 2001 року отримав виробничу травму внаслідок чого 19 вересня 2002 року йому висновком МСЕК встановлено втрату 40% професійної працездатності бестроково та одночасно його визнано інвалідом третьої групи. У зв"язку з травмою він вимушений звільнитись з роботи та докладати зусиль для організації життя. У відшкодування моральної шкоди просив стягнути 35 000 грн..

Рішенням Жданівського міського суду Донецьколї області від 1 березня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково .У відшкодування моральної шкоди на на користь позивача з фонду було стягнуто 25 000 грн.

На зазначене рішення фондом була подана апеляційна скарга у якій ставиться питання про скасування судового рішення та постановлення нового рішення , яким слід відмовити позивачеві у задоволенні вимог,оскільки він не надав доказів з приводу спричинення йому моральної шкоди травмою.Окрім того, суд не врахував ,що Законом України „ Про Державний бюджет України „    призупинено дію норми закону,яка передбачає право на відшкодування моральної шкоди

Представник фонду Морозова Т.А. у судовому засіданні підтримувала доводи апеляційної скарги у повному обсязі, просила рішення суду скасувати та відмовити ОСОБА_1 у позові.

ОСОБА_1 у судове засідання не з"явився направив телеграму у якій просив справу розглянути у його відсутності, рішення суду залишити без зміни.

Апеляційний суд вважає,що апеляційна скарга фонду підлягає задоволенню частково,а рішення суду в частині розміру моральної шкоди - зміні з наступних підстав.

Розглядаючи справу , суд встановив,що дійсно з позивачем при виконанні трудових обов'язків помічника начальника ділянки на шахті 18 травня 2001 року стався нещасний випадок, внаслідок чого позивача травмувало,що підтверджено актом Н-1 про нещасний випадок на виробництві складеним 19 травня 2001 року. У зв"язку з травмою у позивача було встановлено частковий розрив лівого -ключичного окраменального сочленіння з наявністю конрактури в лівому плічовому суглобі,больовий синдром,порушення функцій лівих верхніх кінцівок,перелом крила тазової кістки справа, відривний перелом крила лівої повздошної кістки та інше.

Висновком МСЕК від 11 вересня 2001 року позивача по наслідкам данноі травми визнано інвалідом третьої групи з втратою 40% професійної працездатності,що підтверджується випискою з акту огляду МСЕК № 078274.

Із пояснень позивача вбачається ,що у зв"язку з травмою він переніс фізичний біль і до цього часу у нього наявний больовий синдром, його звільнено з роботи у зв"язку з відсутністю можливості продовжувати роботу через наслідки травми, він постійно лікується і вимушений докладати зусиль для організації свого життя.

За таких обставин , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те,що у відповідності з вимогами ст. ст. 21,28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності „ у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди і доводи апеляційної скарги про відсутність доказів з приводу спричинення моральної шкоди є безпідставними

Разом з тим, висновок суду першої інстанції щодо визначення розміру моральної шкоди не відповідає фактичним обставинам справи , наданим доказам, сума моральної шкоди є завищенною,оскільки доводи які навів суд в обгрунтування суми моральної шкоди не давали йому підстав для стягнення моральної шкоди у такому розмірі.

З врахуванням наведенного, наданих доказів та фактичних обставин справи, апеляйційний суд вважає можливим у відповідності з вимогами ст. 309 ч.І п. З ЦПК України  рішення  суду у  цієї частині  змінити  та  визначити  у  відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 суму 13 000 грн В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Керуючись ст ст. 307 ч. 1 п.З, 309 ч.І п.3,313,314 ч.2,316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м. Жданівці Донецької області  задовольнити частково.

Ріення Жданівського міського суду Донецької області від 1 березня 2006 року постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м Жданівці Донецької області про відшкодування моральної шкоди, в частині розміру моральної шкоди змінити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м Жданівці Донецької області у відшкодування моральної шкоди 13000 / тринадцять /тисяч грн.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення суду набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним чинності.