ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
Категорія 2.19.5
30 березня 2009 року справа № 2а- 17533/09
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого: Чиркіна С.М.
при секретарі : Лисенко Є.М.,
позивач: не з'явився,
представник відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання виплатити підвищення до пенсії, як дитині війни,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про поновлення строку звернення до суду за захистом порушених прав з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року; визнання дій управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області неправомірними, зобов'язання виплатити недоплачену державну соціальну допомогу за 2006 - 2008 роки у сумі 3891 грн. 90 коп.
В обґрунтування позову зазначив, що управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області в порушення винесеного Конституційним судом України рішення № 6-рп від 09.07.2007 року, у 2006-2007 році не здійснювало виплату державної соціальної допомоги, як дитині війни, а в 2008 році така допомога виплачувалась у розмірі меншому, ніж встановлено ст. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Позивач у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів, які містять достатньо даних про права та обов'язки сторін.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Згідно з посвідченням № 075112 від 20.01.1998 року, виданим на ім'я ОСОБА_1 , позивач має статус «дитини війни» (арк. спр. 5).
Відповідач є територіальним органом Пенсійного фонду України, який на виконання наданих йому повноважень призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі виплату пенсій, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України (п.1, п.15 Положення про Пенсійний фонд України).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року №3235-ІV „Про державний бюджет на 2006 рік”.
Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Відповідно до статей 147, 152 Конституції України єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, рішення якого набирать чинності з дня його ухвалення.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (410 ,06 грн. х 30% / 31 х 23 дні + 410,06 грн. х2 х 30% + 415,11 грн. х 3 х 30%).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22.05.2008 року.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, відповідач повинен донарахувати позивачу 715, 23 грн. (481 грн. х 30% / 31 х10 днів - 481 грн. х 10% /31 х10 днів + 481 грн. х 30 % - 481 грн. х 10% + 482 грн. х 3 х 30% - 482 грн. х 3 х 10% + 498 грн. х 3 х 30% - 498 грн. х 3 х 10%).
Отже, суд вважає, що дії відповідача щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії починаючи з 22.05.2008 року у розмірі меншому , ніж встановлено ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» є неправомірними.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Зважаючи на обставини справи, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області щодо не нарахування та невиплати позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року , оскільки зазначена бездіяльність порушує права та інтереси позивача.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача перерахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, за 2007 рік у сумі 710, 91 грн., за 2008 рік у сумі 715,23 грн.
Позивачем заявлена вимога про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни. Формулювання позовної вимоги є некоректним з огляду на те, що у даному випадку стягненню підлягає недоплачена сума підвищення до пенсії як дитині війни.
Частиною 2 ст.99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів.
Враховуючи похилий вік позивача та стан його здоров'я, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, та поновити строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права щодо виплати підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007 рік. Строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав за 2008 рік не є пропущеним.
При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права які діяли на момент винекнення правовідносин, та розгляду справи по суті.
Сторонам роз'яснені вимоги статей 69-75 КАСУ та наслідки їх невиконання.
Від позивача надійшло клопотання про звільнення його від сплати судового збору у зв'язку з тяжким матеріальним становищем. Враховуючи ст. 88 КАС України суд вважає, що клопотання позивача підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Поновити строк звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 за захистом права на підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за 2007 рік.
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплатити підвищення до пенсії як ,дитині війни, задовольнити частково.
Визнати дії та бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 710,91 грн. та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 715,23 грн. неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 710,91 грн. та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 715,23 грн.
В інших частинах позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ