ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
Категорія 2.19.5
08 квітня 2009 року справа № 2а- 10303/09
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого: Чиркіна С.М.
при секретарі : Першиній О.С.
позивач: не з'явився,
представник відповідача: Маслова О.В.(довіреність від 09.01.2009 р.№188/09),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії,
В С Т А Н О В И В:
11 грудня 2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про поновлення строку звернення до суду за захистом порушених прав з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити державну соціальну допомогу за 2006-2007 року в сумі 2733,30 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області в порушення винесеного Конституційним судом України рішення № 6-рп від 09.07.2007 року, не здійснювало виплату державної соціальної допомоги, як дитині війни.
Ухвалою від 18 лютого 2009 року замінено неналежного відповідача -Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області на належного - управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області.
Позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволені позовних вимог за необґрунтованістю.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. З матеріалів справи ( а.с.6) вбачається, що позивачу на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідач є територіальним органом Пенсійного фонду України, який на виконання наданих йому повноважень призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі виплату пенсій, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України (п.1, п.15 Положення про Пенсійний фонд України).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року №3235-ІV „Про державний бюджет на 2006 рік”.
Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Відповідно до статей 147, 152 Конституції України єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, рішення якого набирать чинності з дня його ухвалення.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (410 ,06 грн. х 30% / 31 х 23 дні + 410,06 грн. х2 х 30% + 415,11 грн. х 3 х 30%)
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, за 2007 рік у сумі 710, 91 грн.
Позивачем заявлена вимога про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни. Формулювання позовної вимоги є некоректним з огляду на те, що у даному випадку стягненню підлягає недоплачена сума підвищення до пенсії як дитині війни.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Зважаючи на обставини справи, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області щодо не нарахування та невиплати позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки зазначена бездіяльність порушує права та інтереси позивача.
Частиною 2 ст.99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів.
Враховуючи похилий вік позивача та стан його здоров'я, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, та поновити строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права щодо виплати підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007 рік.
При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права які діяли на момент винекнення правовідносин, та розгляду справи по суті.
Сторонам роз'яснені вимоги статей 69-75 КАСУ та наслідки їх невиконання.
Судовий збір підлягає до сплати в розмірі, встановленому Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року - 3, 40 грн.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З квитанцій ( а.с.1-2) вбачається, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 3,40 грн. та 7,50 грн. Відповідно до ч.2 ст.89 КАС України судовий збір сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила. Клопотання в матеріалах справи відсутнє.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України ,
П О С Т А Н О В И В:
Поновити строк звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 за захистом права на підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за 2007 рік.
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області з не нарахування і невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 710,91 грн.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату підвищення ОСОБА_1до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 710,91 грн.
В інших частинах позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 грн. 70 коп.
Копію постанови направити позивачу.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ