ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2009 року Справа 2а-17490/09 Категорія 2.19.5.
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Чиркіна С.М.
при секретарі: Бахтояровій К.П.,
за участю:
позивача: не з'явився
представник відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському .районі Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити підвищення до пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
У січні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, про визнання бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Попаснянському .районі Луганської області щодо підвищенні пенсії, як дитині війни, незаконною, зобов'язання відповідача провести підвищення пенсії з 01.07.2007 року, стягнені доплати до пенсії за віком з 01.07.2007 року по 01.12.2008 року, та з 01.12.2008року у розмірі 1423, 45 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області в порушення вимог ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного суду 09.07.2007 № 6-рп, неправомірно відмовлено в підвищенні пенсії, як „дитині війни” за період з 01.07.2007 року по 01.12.2008 року, та з 01.12.2008року у розмірі 1423, 45 грн.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Просив справу розглянути у їх відсутність.
Відповідач у судове засідання зявився, позов не визнав просив відмовити у задоволення позову.
Суд вважає за можливе розглянути справу за позивача на підставі наявних матеріалів, які містять достатньо даних про права та обов'язки сторін.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з довідки № 125016, виданим на ім'я позивача, позивач має статус «дитини війни».
Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Зазначені факти не оспорюються сторонами.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою про перерахунок доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, яка залишена без належної відповіді.
Відповідач направив позивачу відповідь про відмову у перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, оскільки у законодавчому порядку питання визначення величини мінімальної пенсії за віком не вирішено.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15 березня 2007 р.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн. Крім цього цією статтею передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн.06 коп., 415 грн.11 коп.
Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Враховуючи вищивикладене, суд вважає, що відповідач зобовязаний перерахувати та виплатити позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму на одну особу, а саме:
з 09.07.07. до 31.07.07: 410,06 грн. х 30% х 3 = 369, 06 грн.
з 01.10.07 до 31.12.07: 415,11 грн. х 30% х 3 =373, 59 грн.,
що складає 742, 65 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22.05.2008 року.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, відповідач повинен донарахувати позивачу 715, 23 грн. ( 481 грн. х 30% / 31 х10 днів - 481 грн. х 10% /31 х10 днів + 481 грн. х 30 % - 481 грн. х 10% + 482 грн. х 3 х 30% - 482 грн. х 3 х 10% + 498 грн. х 3 х 30% - 498 грн. х 3 х 10%).
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у сумі 715,23 грн.
Позивачем заявлена вимога про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни. Формулювання позовної вимоги є некоректним з огляду на те, що у даному випадку стягненню підлягає недоплачена сума підвищення до пенсії як дитині війни.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Зважаючи на обставини справи, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Попаснянському .районі Луганської області щодо не нарахування та невиплати позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки зазначена бездіяльність порушує права та інтереси позивача.
При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права які діяли на момент винекнення правовідносин, та розгляду справи по суті.
Сторонам роз'яснені вимоги статей 69-75 КАСУ та наслідки їх невиконання.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському .районі . Луганської області про зобов'язання провести підвищення пенсії, задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Попаснянському .районі Луганської області з не нарахування і невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 710,91 грн. та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 715,23 грн.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському .районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 710,91 грн. та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 715,23 грн.
В інших частинах позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1грн. 70 коп.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ