Судове рішення #4698509
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

                                     Категорія 2.19.5

  12 березня  2009 року                                                  справа № 2а- 17256/09            

 

                    Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чиркін С.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в   Троїцькому районі   Луганської області  про  зобов'язання  виплатити   підвищення до пенсії, як дитині війни, -

 

 

В С Т А Н О В И В:

 

У 09 січня 2009  року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про поновлення строку звернення до суду за захистом порушених прав з 01.01.2006 року по 31.12.2007  року;   зобов'язання  управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області виплатити недоплачену державну соціальну допомогу за  період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року у сумі 2733 грн. 30 коп. та за період з 01.01.2008 року по 31.10.2008 року у сумі 959, грн.. та в подальшому виплачувати зазначену щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

В обґрунтування позову зазначив, що управління Пенсійного фонду України в  Троїцькому  районі  Луганської області в порушення винесеного Конституційним судом України  рішення № 6-рп від 09.07.2007 року,   не здійснювало виплату  державної соціальної допомоги, як дитині війни,  відповідно до Закону  України «Про соціальний захист дітей війни».

         До початку судового засідання від сторін надійшли  клопотання про розгляд справи без їх  участі.

         12.03.2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

                   У наданому запереченні відповідач зазначив, що нарахування і виплата підвищення до пенсії дітям війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та фінансування виплати підвищення до пенсії у 2006 -2007 роках  законодавчо не було врегульовано, а в 2008 році  дітям війни виплачувалось підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, просив відмовити у задоволені позову.

         Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів, які містять достатньо даних про права та обов'язки сторін.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Згідно з посвідченням № 69/107325  від  05.03.1991  року, виданим на ім'я  ОСОБА_1 ,  позивач має статус «дитини  війни» (арк. спр. 8).

Відповідач є територіальним органом Пенсійного фонду України, який на виконання наданих йому повноважень призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі виплату пенсій, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України (п.1, п.15 Положення про Пенсійний фонд України).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року,  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року №3235-ІV „Про державний бюджет на 2006 рік”.

Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.              

Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Відповідно до статей 147, 152 Конституції України  єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, рішення якого набирать чинності з дня його ухвалення.

            Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71  Закону України  «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті  6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.    

Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.

         Тобто, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (410 ,06 грн. х 30% / 31 х 23 дні + 410,06 грн. х2 х 30% + 415,11 грн. х 3 х 30%).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» у 2008 році  підлягає задоволенню лише з 22.05.2008 року.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, відповідач повинен донарахувати позивачу 715, 23 грн. (481 грн. х 30% / 31 х10 днів - 481 грн. х 10% /31 х10 днів + 481 грн. х 30 % - 481 грн. х 10% + 482 грн. х 3 х 30% - 482 грн. х 3 х 10% + 498 грн. х 3 х 30% - 498 грн. х 3 х 10%).

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо  це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Зважаючи на обставини справи,  суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в   Троїцькому  районі  Луганської області щодо не нарахування та невиплати позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки зазначена бездіяльність порушує права та інтереси позивача, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії  у 2008 році  з 22.05.2008 по 31.12.2008 року.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача перерахувати  та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни,  за 2007 рік у сумі  710, 91 грн., за 2008 рік  у сумі 715,23 грн.

Позивачем заявлена вимога про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни. Формулювання позовної вимоги є некоректним з огляду на те, що у даному випадку стягненню підлягає недоплачена сума підвищення до пенсії як дитині війни.            

Частиною 2 ст.99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів.

Враховуючи похилий вік позивача та стан його здоров'я, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, та поновити строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права щодо виплати підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007 рік.

          Суд вважає, що  вимоги позивача у частині зобов'язання відповідача  здійснювати виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни  в подальшому згідно діючого законодавства є необгрунтованими і не підлягають задоволенню. В межах Кодексу адмінімстративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання управління Пенсійного фонду України в  Троїцькому районі  Луганської області здійснювати виплату підвищення до пенсії за віком надалі є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце без наявності спірних правовідносин.

         При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права які діяли на момент винекнення правовідносин, та розгляду справи по суті.

Сторонам роз'яснені вимоги статей 69-75 КАСУ та наслідки їх невиконання.

Судовий збір підлягає до сплати в розмірі, встановленому Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року - 3, 40 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.  З квитанцій ( а.с.1-2)  вбачається, що позивач  сплатив  судовий збір у розмірі  3,40 грн. та 7,50 грн.   Відповідно до ч.2 ст.89 КАС України судовий збір сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила. Клопотання в матеріалах справи відсутнє.

 Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,                                                            

П О С Т А Н О В И В:

 

Поновити строк звернення до адміністративного суду   ОСОБА_1   за захистом права на підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за 2007 рік.        

Позов   ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в   Троїцькому районі  Луганської області  про  зобов'язання  виплатити   підвищення до пенсії, як дитині війни  задовольнити частково.

Визнати  неправомірною  бездіяльність  управління Пенсійного фонду України в   Троїцькому  районі  Луганської області щодо  не нарахування і невиплати   ОСОБА_1    підвищення до пенсії, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 710,91 грн. та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 715,23 грн.  

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в   Троїцькому  районі  Луганської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії   ОСОБА_1  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 710,91 грн. та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 715,23 грн.

В інших частинах позовних вимог   ОСОБА_1     відмовити.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь    ОСОБА_1    судовий збір у розмірі 1 грн. 70 коп.

         Копію постанови направити сторонам.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.   Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

 

СУДДЯ

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація