ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
Категорія 2.19.5
30 березня 2009 року справа № 2а- 17485/09
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого: Чиркіна С.М.
при секретарі : Лисенко Є.М.,
позивач: не з'явився,
представник відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області про визнання відмови неправомірною, зобов'язання виплатити підвищення до пенсії, як дитині війни, -
В С Т А Н О В И В:
У січні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання відмови управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області у проведенні щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, передбаченому ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» , зобов'язання відповідача встановити підвищення до пенсії з 01.12.2008 року у розмірі 149,40 грн. щомісячно, стягнути 1324,40 грн. не донарахованої надбавки до пенсії за період з 09.07.2007 року по 01.01.2008 року та в період з 22.05.2008 року по 01.12.2008 року.
В обґрунтування позову зазначив, що управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області в порушення винесеного Конституційним судом України рішення № 6-рп від 09.07.2007 року, у 2007 та 2008 році не здійснювало перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Відповідно до довідки УПСЗН № 1300 позивач має право на пільги , передбачені ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» ( а.с.8).
Відповідач є територіальним органом Пенсійного фонду України, який на виконання наданих йому повноважень призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі виплату пенсій, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України (п.1, п.15 Положення про Пенсійний фонд України).
15.12.2008 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області з заявою про перерахунок доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.(а.с.9).
26.12.2008 року відповідач направив позивачу відповідь № 2239/Т-11 про відмову у перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, оскільки у законодавчому порядку питання визначення величини мінімальної пенсії за віком не вирішено( а.с.10).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. (410 ,06 грн. х 30% / 31 х 23 дні + 410,06 грн. х2 х 30% + 415,11 грн. х 3 х 30%).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, відповідач повинен був здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у 2008 році з 22.05.2008 року.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, відповідач повинен донарахувати позивачу 715, 23 грн. (481 грн. х 30% / 31 х10 днів - 481 грн. х 10% /31 х10 днів + 481 грн. х 30 % - 481 грн. х 10% + 482 грн. х 3 х 30% - 482 грн. х 3 х 10% + 498 грн. х 3 х 30% - 498 грн. х 3 х 10%).
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Зважаючи на обставини справи, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області щодо не нарахування та невиплати позивачеві підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки зазначена бездіяльність порушує права та інтереси позивача.
Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача виплачувати підвищення до пенсії з 01.12.2008 року у розмірі 149,40 грн.щомісячно, підлягають задоволеню лише за грудень 2008 року. В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області здійснювати виплату підвищення до пенсії надалі у розмірі 149,40 грн. є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце без наявності спірних правовідносин.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача перерахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, за 2007 рік у сумі 710, 91 грн., за 2008 рік у сумі 715,23 грн.
При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент винекнення правовідносин та розгляду справи по суті.
Сторонам роз'яснені вимоги статей 69-75 КАСУ та наслідки їх невиконання.
Судовий збір підлягає до сплати в розмірі, встановленому Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року - 3, 40 грн.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З квитанцій ( а.с. 1) вбачається, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 13,27 грн. Клопотання позивача про повернення судового збору сплаченого у більшому розмірі в матеріалах справи відсутнє.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання відмови неправомірною, зобов'язання виплатити підвищення до пенсії, як дитині війни, задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області № 2239/Т-11 від 26.12.2008 року щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії , як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 710,91 грн. та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 715,23 грн.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 710,91 грн. та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 715,23 грн.
В інших частинах позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 грн. 70 коп.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
СУДДЯ