Справа-22-4306-2006 р.                                                     Головуючий у 1 інстанції : Комаров В.А.

Категорія: 17                                           ____                           Доповідач: Кіянова С.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2 червня 2006 року                         Апеляційний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді      Осипчук О.В.

суддів                              Кіянової С.В., Лук"янової С.В.

при секретарі                   Андрусішіній М.Г.

за участю представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Камєнєва О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Червоногвардійського районного суду м.Макіївки від 21 лютого 2006 року за позовом ОСОБА_2 до військової прокуратури Центрального регіону України про захист прав та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Червоногвардійського районного суду м.Макіївки від 21 лютого 2006 року позовна заява ОСОБА_2 до військової прокуратури Центрального регіону України про захист прав та відшкодування моральної шкоди повернута позивачеві для подання до належного суду , в зв"язку з непідсудністю суду. При цьому суд посилався на те, що позови, пов"язані з відшкодуванням шкоди, заподіяною незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду можуть пред"являтися за місцем проживання позивача. Відповідно до закону місцем проживання вважається те, де особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Так, позивач в теперішній час засуджений і відбуває покарання у виправний колонії 91 в Чернігівській області с.м.т.Макошино тому і справа не підсудна Червоногвардійському районному: суду м.Макіївки..

Позивач не погодився з такою ухвалою суду і надав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду і відкрити провадження по справі, посилаючись на те, що судом було постановлено незаконну ухвалу, оскільки не враховано, що його місце постійного проживання є АДРЕСА_1, тоді як в Чернігівській області він відбуває покарання за вироком суду, тому вважає, що це є тимчасове місце знаходження і суд забов"язаний прийняти до розгляду його позовну заяву.

На обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що вироком суду він був засуджений до позбавлення волі. 15.042005 року було призначено розслідування за ново виявленими обставинами по вказаній справі, де він був притягнутий в якості свідка. Відповідач в порушення закону відмовив йому в задоволені клопотання про допуск до участі адвоката ОСОБА_3 і в якості захисника - його мати ОСОБА_1, тобто відповідач такими діями позбавив його права на захист, яке гарантовано Конституцією України. Просив стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 1700 грн., визнавши дії незаконними.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив її відхилити, залишивши ухвалу суду без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а ухвалу суду залишити без змін з наступних підстав.

Як встановив суд 1 інстанції і вбачається з матеріалів справи, позивач відбуває покарання в місцях позбавлення волі на підставі вироку Військового суду Донецького гарнізону від 25.06.2002 року, яким засуджений до 14 років. Місцем вібдування покарання є с.м.т.Макошино Менського району Чернігівській області (а.с.9).

Таким чином, місцем фактичного проживання позивача є с.м.т.Макошино Менського району Чернігівської області ВК-91.

Відповідно до ч.І ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому ( гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. При таких обставинах, суд 1 інстанції прийшов до обгрунтованного висновку про повернення вказаної позовної заяви позивачу для звернення до належного суду, тобто в зв"язку з непідсудністю вказаному суду.

Доводи позивача про те, що місцем його проживання є Червоногвардійській район м.Макіївки і він у відповідності з законом звернувся з позовом до вказаного суду на увагу не заслуговують, оскільки суперечать наданим доказам і положенню ч.І ст.29 ЦК України.

Відповідно до п.1 ч.І ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду 1 інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом 1 інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст.307 ч.2 п.1, 312 ч.І п.1, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Червоногвардійського районного суду м.Макіївки від 21 лютого 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.