Справа № 22-4723\06 р. Головуючий по 1 інстанції - Казначеєв Є.Г.
Категорія - 5 Доповідач - Шамрило Л.Г.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого: Курило В.П.
суддів: Санікової О.С.
Шамрило Л.Г.
при секретарі: Личкатій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу по апеляції ОСОБА_1 на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 6 березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на грошові внески та розподіл майна, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2005 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про розподіл майна, посилаючись на те, що з 13.07.2001 р. перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, під час шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 донька ОСОБА_3. Сімейне життя у неї з ОСОБА_1 не склалося і чоловік в липні 2005 р. припинив шлюбні відносини та покинув сім'ю. В період шлюбу відповідачем були відкриті особисті рахунки в банківських установах, на які покладено їх сумісні заощадження в доларах США.
Вважаючи, що відповідач без її відома та згоди може розпорядитися спільною сумісною власністю, ОСОБА_2 просила поділити грошові внески і виділити їй 1\2 частину заощаджень.
У жовтні 2005 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на грошові внески та розподіл майна, зазначивши, що з 1993 р. і по теперішній час він за контрактами працював в якості ІНФОРМАЦІЯ_2. До шлюбу з ОСОБА_2 у нього були особисті грошові заощадження на суму понад 20000 доларів США, частину яких в сумі 14146 доларів США він отримав в період з квітня 2000 р. до 19.01.2001 р., що підтверджується довідкою про роботу та рахунками на заробітну плату. Деякий час гроші він зберігав в квартирі батька, а потім вирішив, що більш безпечно зберігати їх у банку. З цією метою 10.02.2005 р. він відкрив депозитний рахунок НОМЕР_1 в ПМУБ на 8000 доларів США, який поповнив 22.02.2005 р., поклавши ще 2000 доларів США, і в цей же день він відкрив рахунок НОМЕР_2 в „УкрСиббанку" на 5000 доларів США. На грошовий внесок, який знаходиться в ПМУБ, були нараховані відсотки на суму 425,91 долара США та відкрито картковий рахунокНОМЕР_3. Стверджуючи в своїй позовній заяві, що зазначені грошові внески є їх сумісними заощадженнями, ОСОБА_2 між тим не зазначила в заяві ні суму внесків, ні номерів рахунків, ні умов договорів (% по внеску).
Позивач за зустрічним позовом просив суд визнати за ним право особистої приватної власності на зазначені грошові внески та розподілити спільне майно, яке було придбано ним та дружиною в період сумісного життя: спальний гарнітур „Рома" вартістю 10000 грн., набір меблів для прихожої - 2000 грн., телевізор „Самсунг" - 500 грн., холодильник „Лібнерр" - 4000 грн., кухонна витяжка - 600 грн., кавоварка „Делонг" -1200 грн., електроводонагрівач „Арістон" - 600 грн., пральна машинка „Арістон" - 2500 грн., шафа навісна - 500 грн., набір кухонних меблів „Каріна" - 5000 грн., кришталева люстра - 1500 грн., всього на суму 28400 грн., виділивши йому в натурі телевізор, холодильник, кавоварку та пральну машинку загальною вартістю 8200 грн. Решту спільного майна залишити ОСОБА_2 і стягнути з останньої на його користь 6000 грн. - різницю вартості їх часток у майні.
У додатковій заяві від 03.11.2005 р. ОСОБА_2 просила включити в перелік спільного майна, яке підлягає розподілу між нею та ОСОБА_1, цифровий фотоапарат „Кенон" вартістю 1960 грн. і принтер до нього вартістю 750 грн., а також мобільний телефон „Самсунг" - 500 грн., всього на суму 3210 грн. та запропонувала інший порядок розподілу майна в натурі. Але під час розгляду справи позивачка від розподілу майна, зазначеного нею у додатковій заяві, відмовилася.
Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 6 березня 2006 р. позов ОСОБА_2 і зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Призведено розподіл спільної сумісної власності подружжя та постановлено: виділити ОСОБА_2: холодильник „Лібнерр" вартістю 4000 грн., пральну машинку „Арістон" - 2500 грн., електроводонагрівач „Арістон" - 600 грн., кухонну витяжку - 600 грн., шафу навісну -500 грн., набір кухонних меблів „Каріна" - 5000 грн., люстру кришталеву - 1500 грн., 5000 доларів США, які знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_1, 212,95 доларів США, які знаходяться на картковому рахунку НОМЕР_4, відкритих на ім'я ОСОБА_1 у філії Першого Українського Міжнародного банку у м. Донецька та 2500 доларів США на депозитному рахунку НОМЕР_5, відкритому на ім'я ОСОБА_1 у відділенні №1 Донецької філії АКІБ „УкрСиббанку", визнавши за нею право власності на вказане майно та грошові внески;
ОСОБА_1 виділити: телевізор „Самсунг" вартісю500 грн., спальний гарнітур „Рома" - 10000 грн., набір меблів для прихожої - 2000 грн., кавоварку „Делонг" - 1200 грн., 5000 доларів США, які знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_1, 212,95 доларів США, які знаходяться на картковому рахунку НОМЕР_4, відкритих на його ім'я у філії Першого Українського Міжнародного банку у м. Донецька та 2500 доларів США на депозитному рахунку НОМЕР_5, відкритому на його ім'я у відділенні №1 Донецької філії АКІБ „УкрСиббанку", визнавши за ним право власності на вказане майно та грошові внески. Стягнуто судовий збір на користь держави з ОСОБА_2 в сумі 591 грн., з ОСОБА_1 - 530 грн.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 приніс апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення і постановити по справі нове рішення, яким визнати за ним право власності на вищезазначені грошові внески з нарахованими відсотками та розподілити спільне майно, виділивши йому холодильник „Лібнерр" варстістю 4000 грн. і спальний гарнітур „Рома" - 10000 грн., решту майна виділити ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_4, які підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити, пояснення ОСОБА_2, яка заперечувала проти доводів скарги і просила рішення суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду -частковому скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про розподіл грошових внесків на ім'я ОСОБА_1 і відмовляючи останньому у задоволенні його зустрічних вимог про визнання за ним права особистої приватної власності на ці кошти, суд виходив з того, що рахунки в банківських установах були відкриті відповідачем під час шлюбу з позивачкою, а його заробіток, враховуючи оклад по останньому контракту, перевищує суму внесків у банківських установах, зазначену у позовній заяві, тому визнав їх спільною сумісною власністю подружжя і розподілив кошти між сторонами по справі в рівних частках.
Однак з такими висновками суду погодитися не можна, тому що вони не відповідають матеріалам справи і вимогам закону.
Згідно п.1 ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу.
Відповідно до вимог ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції та в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 визнала, що до сумісного життя і шлюбу з нею ОСОБА_1 мав грошові кошти в сумі понад 10000 доларів США та однокімнатну квартиру в м. Маріуполі, яку продав у вересні 2004 р., а виручені від продажу цієї квартири гроші поклав до грошей, які зберігалися у них дома, оскільки чоловік не довіряв банківським установам. Позивачка також погодилась на зменшення її частки при розподілі грошових внесків на суму, за яку відповідач продав належну йому на праві особистої приватної власності квартиру.
Як вбачається з матеріалів справи і це не оспорювалося сторонами, ОСОБА_1 за період шлюбу з ОСОБА_2 працював за двома контрактами; перший уклав з 19.01.2002 р. строком на 7 +\-2 місяця; другий - з 10.07.2003 р. до 14.04.2004 р. з щомісячним окладом 2400 доларів США (а.с.71,73). ОСОБА_2 у цей час працювала лікарем і до народження дитини отримувала посадовий оклад в сумі 500 грн. На картковий рахунок НОМЕР_3, відкритий ОСОБА_1 у серпні 2002 р. в філії ПУМБ м. Донецька на своє ім'я, перераховувалася заробітна плата останнього, а розпоряджалася грошима з цього рахунку за карткою „Маестро" також і ОСОБА_2 (а.с.53). Витягом з даного рахунку підтверджується, що на травень 2004 р. доход подружжя складався із заробітку ОСОБА_1 за останнім контрактом в розмірі 21600 доларів США, ОСОБА_2 на цей час не працювала у зв'язку з народженням дитини. З пояснень сторін та наданих суду письмових доказів вбачається, що після травня 2004 р. подружжя мало значні витрати, пов'язані з придбанням квартири вартістю 12500 доларів США, ремонтом квартири - 26432 грн. (за чеками), придбанням спального гарнітуру „Рома" - 3000 доларів США, придбанням інших меблів та предметів домашньої обстановки і побуту - 35511 грн. (за чеками)., що в загальній сумі без врахування поточних витрат на продукти харчування, одяг та витрат у зв'язку з народженням дитини перевищує отриманий Козачковим А.Г. заробіток і свідчить про наявність грошей, заощаджених останнім до шлюбу та отриманих від продажу квартири, належної йому на праві особистої приватної власності.
За таких обставин апеляційний суд вважає доведеним факт внесення саме дошлюбних заощаджень на рахунки, відкриті ОСОБА_1 у лютому 2005 р. у банківських установах, тому у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про розподіл грошових внесків на ім'я ОСОБА_1 з визнанням їх спільною сумісною власністю подружжя.
Таким чином, при постановлені рішення суд першої інстанції допустив невідповідність висновків суду обставинам справи, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення з ухваленням нового.
Оскільки вимоги ОСОБА_2 не грунтуються на законі у їх задоволенні слід відмовити, задовольнивши в цій частині зустрічний позов ОСОБА_1
В іншій частині рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 6 березня 2006 року в частині розподілу між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 грошових внесків та визнання за ними право власності на ці внески в рівних частках скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову, заявленому до ОСОБА_1, про розподіл вищезазначених грошових внесків.
Задовольнити частково зустрічний позов ОСОБА_1 і визнати за ним право особистої приватної власності на грошові внески, які знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_1 в сумі 10000 доларів США, на картковому рахунку НОМЕР_3 в сумі 425 доларів і 90 центів США, відкритих на ім'я ОСОБА_1 у філії Першого Українського Міжнародного банку м. Донецька та на депозитному рахунку НОМЕР_5 в сумі 5000 доларів США, відкритому на ім'я останнього у відділенні №1 Донецької філії АКІБ „УкрСиббанку".
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.