ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
22.04.09 Справа № 15/15
ПОСТАНОВА
м.Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого –судді Скрипчук О.С.
Суддів Дубник О.П.
Процика Т.С.
При секретарі Мацкулі Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 б/н і дати (вх.№ 148 від 06.04.2009 року)
на рішення господарського суду Закарпатської області від 19.03.2009 року
у справі № 15/15
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Торгово-промислова компанія», м. Львів
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с. Сільце, Іршавського району
про стягнення боргу у сумі 14 296,55 грн.
за участю представників сторін:
від позивача –Козій О.Б. - юрисконсульт
від відповідача - не з’явився.
ВСТАНОВИВ:
ТзОВ «Торгово-промислова компанія»звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу у сумі 14 296,55 грн.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2009 року у справі №15/15 позов ТзОВ «Торгово-промислова компанія»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу у сумі 14 296,55 грн. задоволено.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2009 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2009 року у справі № 15/15, а справу передати на новий судовий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Зокрема, скаржник посилався на те, що прийняття рішення за відсутності представника відповідача та за відсутності витребуваних матеріалів є порушення норм процесуального права
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Закарпатської області від 19.03.2009 року у справі №15/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У зв’язку з відставкою судді Слуки М.Г. та відповідно до розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 21.04.2009 року справу № 15/15 передано на розгляд колегії у складі: головуючого судді Скрипчук О.С., суддів Дубник О.П., Процика Т.С.
Скаржник у судове засідання, яке відбулося 22.04.2009 року, повноваженого представника не направив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Львівського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 09.04.2009 року, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року №75.
Крім того, про належне повідомлення скаржника у справі про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду свідчать також повідомлення про вручення поштового відправлення, з яких вбачається про своєчасне отримання представниками сторін ухвали суду від 09.04.2009 року.
Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення скаржника про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, неявка представника скаржника не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв’язку з чим колегія суддів вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника скаржника.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи фізична особа - підприємець ОСОБА_2 отримав від ТзОВ «Торгово-промислова компанія»товар в асортименті на суму 31 053,64 грн., згідно видаткової накладної № 10УЖ072117 від 21.07.2008 року (а.с.7).
Як видно з звірки взаєморозрахунків від 21.01.2009 року, який скріплений печатками обох сторін, заборгованість відповідача перед позивачем становить 14 296,55грн., тобто, відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався частково, на суму 16 757,09 грн.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).
Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України).
Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 14 296,55 грн.
Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
Оскільки відповідач частково (на суму 16 757,09 грн.) розрахувався перед позивачем за поставлений останнім товар (на загальну суму 31 053,64 грн.) і скаржник в апеляційній скарзі суму заборгованості (14 296,55 грн.) не оспорює та не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов’язань, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 14 296,55 грн.
Посилання скаржника, що товариство належним чином не було повідомлено про час та місце засідання суду 19.03.2008 року, колегією суду до уваги не приймаються з таких підстав.
Згідно п. 3.6 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Також, дана правова позиція викладена у п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”.
Відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Як вбачається із матеріалів справи ТзОВ «Торгово-промислова компанія»при зверненні до Господарського суду Закарпатської області було зазначено адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2: АДРЕСА_1
Ухвала Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2009 року справі №15/15, якою засідання суду було призначено на 19.03.2009 року, була надіслана на адресу сторін 04.03.2009 року, про що свідчить відмітка на звороті ухвали.
Крім того, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 13), з якого вбачається, що ОСОБА_2 отримав ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2009 року про призначення розгляду справи - 10.03.2009 року
Отже, фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 було належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.
Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що при вирішенні даного спору по суті, господарський суд першої інстанції не забезпечив відповідачу можливості реалізувати процесуальні права, оскільки ухвалою про порушення провадження витребовувались докази, які необхідні для вирішення спору, незважаючи на їх неподання та на неявку представника відповідача у судове засідання з поважних причин, прийняв рішення про його права та обов’язки. Однак, дані твердження колегією суду до уваги не приймаються з таких підстав.
Відповідно до 59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду - відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову;
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою від 03.03.2009 року (а.с.1) Господарського суду Закарпатської області витребовувались від відповідача: письмові пояснення щодо суті спору та докази наявності статусу фізичної особи-підприємця.
В матеріалах справи знаходиться довідка ЄДРЮОФОП (а.с. 23), що підтверджує правовий статус відповідача.
Статтею ст. 75 ГПК України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2009 року у справі № 15/15.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 75, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2009 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити в Господарський суд Закарпатської області.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Дубник О.П.
суддя Процик Т.С.