Справа№592/3816/15-ц

Провадження №2/592/1378/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми у складі:

головуючого судді – Косолап М.М.,

за участю секретаря – Коноплянченко А.С.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» про визнання протиправними та скасування наказів про внесення змін у графік роботи підприємства, про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що наказом відповідача від 23.01.2015 р. № 05-д йому було оголошено догану. Підставою застосування дисциплінарного стягнення стало те, що 20.12.2014 р. він був відсутній на роботі без поважних причин. Вважає вказаний наказ протиправним і просив його скасувати з наступних підстав. На АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» встановлено п’ятиденний робочий тиждень, субота 20.12.2014 р. була вихідним днем. Відповідно до ст. 71 КЗпП України робота у вихідні дні заборонена. Жодних виняткових випадків на підприємстві не існувало, у зв’язку з чим підстави для організації роботи у вихідний день були відсутні. Про робочий день 20.12.2014 р. дізнався від колег, така організація робочого дня відбувалася з метою отримання дня відпочинку перед святкуванням Нового року 2015 – 31.12.2015 р. Відповідно до ч. 4, 5 ст. 67 КЗпП України рекомендацій КМУ з приводу перенесення робочого дня 31.12.2014 р. на інший день не існує. Зазначає, що має місце упереджене ставлення відповідача до позивача. Просив визнати протиправним та скасувати наказ АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» від 23.01.2015 р. № 05- д про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Доповнивши предмет позову (а.с. 43 - 44) зазначив, що Наказом № 223 від 12.12.2014 р. «Про внесення змін в графік роботи АТ на 2014 р» перенесено робочий день 31.12.2014 р. на 20.12.2014 р. (для першої зміни) тривалістю зміни 7 годин, перенесено другу зміну з 31.12.2014 р. на 27.12.2014 р. Вказує, що незважаючи на назву - це наказ про роботу у вихідний день 20.12.2014 р. з наданням іншого дня відпочинку – 31.12.2014 р. Підставою перенесення була виробнича необхідність. Робочий день було перенесено для першої зміни на 20.12.2014 р., а для другої зміни на 27.12.2014 р., тобто для всіх працівників АТ, а не до окремих, як передбачено ст. 71 КЗпП. Вказаний наказ від 12.12.2014 р. «Про внесення змін в графік роботи АТ на 2014 р.» прийнятий з численними порушеннями законодавства України та порушив право позивача на відпочинок. З цих підстав з урахуванням заяви (а.с. 52) просив суд: визнати протиправним наказ АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» № 223 від 12.12.2014 р. «Про внесення змін в графік роботи АТ на 2014 р», в частині прав, що стосуються ОСОБА_1; визнати протиправним та скасувати наказ АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» від 23.01.2015 р. № 05-д про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги з наведених підстав підтримали і просили задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 зазначив, що відповідач знає, що позивач є пенсіонером і в порушення ст. 13 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» не взяв згоду останнього на роботу у вихідний день.

Позивач суду пояснив, що 19.12.2014 р. був на роботі, написав заяви про надання відпустки та відгулів з 25.12.2014 р. по 31.12.2014 р. 20.12.2014 р. був законний вихідний день, він знаходився за межами м. Суми і після 09-00 години ранку зателефонувала табельщиця, а потім начальник автотранспортного цеху і запитали чому він не вийшов на роботу і повідомили, що якщо не з’явиться буде прогул. Про те, що 20.12.2014 р. буде робочим днем його ніхто особисто не попереджав. 24.12.2014 р. його запросив начальник автотранспортного цеху і повідомив, що 20.12.2014 р. він допустив прогул, при цьому йому на підпис дали багато різних паперів. Пояснення писав, з того, що йому сказав начальник. Наказу про перенесення робочого дня з 31.12.2014 р. на 20.12.2014 р. він не бачив. Допускає, що була виробнича нарада в цеху, вивішували оголошення, але особисто про те, що субота буде робочим днем його ніхто не попереджав. У січні 2015 р. йому оголосили догану, перестали виплачувати премію. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов відповідно до наказу № 223 від 12.12.2014 р. «Про внесення змін в графік роботи АТ на 2014 р» до графіку роботи підприємства були внесені зміни, зокрема перенесено робочий день з 31.12.2014 року на 20.01.2015 року. Видання наказу було зумовлено виробничою необхідністю (необхідністю відвантаження продукції до 22-23 грудня 2014 р.), від якої залежала подальша робота підприємства. Перед виданням наказу були проведені відповідні консультації та отримане погодження профкому підприємства, членом якого є позивач. Видання наказу не суперечить діючому законодавству України про працю та відповідає прийнятим на підприємстві внутрішнім (локальним) нормативним актам: колективному договору (пункт 4.2.1) та правилам внутрішнього трудового розпорядку. Тому доводи позивача про його протиправність безпідставні. Позивачем попущено строк оскарження даного наказу. З наказом № 223 позивач ознайомлений трьома способами: під особистий підпис у Списку працівників автотранспортної дільниці, додатково наказ було розміщено на дошці оголошень автотранспортної дільниці та погоджений з трудовим колективом на виробничій нараді 15.12.2014 р. 17.12.2014 р. за бажанням позивача йому оформлено щорічну відпустку з 25.12.2014 р. по 31.12.2014 р., що підтверджується наказом № 09-в004513 від 17.12.2014 р. 20.12.2014 р. позивач без будь-яких попереджень та повідомлення причин неявки не вийшов на роботу. 22 - 23.12.2014 р. знаходився у відпустці без збереження заробітної плати. 24.12.2015 р. після виходу позивача на роботу у нього витребуванні письмові пояснення, згідно яких поважних причин відсутності на роботі 20.12.2014 р. не має. Вказує, що в поясненнях позивач зазначив, що «20.12.2014 я не вышел на работу в связи с тем, что мы отрабатывали за 31 декабря», тобто підтвердив факт того, що знав про внесення змін до графіку роботи підприємства, але не вважав за потрібне виходити на роботу. 20.12.2014 р. до позивача неодноразово телефонували начальник та табельник автотранспортної дільниці, запрошуючи його на роботу, але позивач відмовився, тоді як всі інші працівники дільниці працювали. Наказ від 23.01.2015 р. виданий з дотриманням порядку, передбаченого діючим законодавством.

Заслухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм обставини.

08.10.2013 р. головою правління ОСОБА_4 затверджено Графік роботи АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» та погоджено з головою профкому ОСОБА_5 (а.с. 66).

12.12.2014 р. АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» видано наказ № 223 «Про внесення змін в графік роботи АТ на 2014 рік». У зв’язку з виробничою необхідністю та за погодженням з профкомом внесено зміни до графіку роботи АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» на 2014 рік, а саме: перенесено робочий день з 31.12.2014 року на 20.12.2014 р. (для першої зміни), тривалість зміни - 7 годин; перенесено другу зміну з 31.12.2014 року на 27.12.2014 р., тривалість зміни - 7 годин (а.с.19).

Вказаний наказ «Про внесення змін в графік роботи АТ на 2014 рік» погоджено на засіданні профспілкового комітету первинної профспілкової організації АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» Профспілки «Машметал» України (а.с. 74).

З наказом № 223 від 12.12.2014 р. ознайомлені працівники автотранспортної дільниці підприємства, що підтверджується Списком складеним начальником автотранспортної дільниці 15.12.2014 р. У вказаному Списку за № 61 є позивач ОСОБА_1 (а.с. 73).

Допитаний судом в якості свідка начальник автотранспортної дільниці ОСОБА_6 суду підтвердив факт, що ознайомлення працівників автотранспортної дільниці підприємства відбувалося на виробничій нараді дільниці, яка мала місце 15.12.2014 р. Всі присутні на нараді були ознайомлені з наказом № 223 від 12.12.2014 р. під підпис. Наказ вивісили на дошці оголошень. В такому порядку був ознайомлений і позивач ОСОБА_1

20.12.2014 р. позивач ОСОБА_1 був відсутній на роботі.

Вказана обставина визнана сторонами - підтверджена суду безпосередньо позивачем та вбачається з доповідної записки табельниці ОСОБА_7 від 20.12.2014 р. (а.с. 20).

Згідно Табелю обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати за грудень 2014 р. цех № 16 АТрДл під № 63 напроти ОСОБА_1 зазначено наступні відмітки, 20.12.2014 р. – ПР, 21.12.2014 р. – В (вихідні щонедільний відпочинок), святкові і неробочі дні, 22-23.12.2014 р. – «на» (відпустка без збереження заробітної плати), 24.12.2014 р. – 8 (робочий день), з 25-31.12.2014 р. – ОД (щоденна додаткова відпустка) (а.с. 23 - 31).

24.12.2014 р. позивач надав письмові пояснення та зазначив, що 20.12.2014 р. не вийшов на роботу у зв’язку з тим, що відпрацьовували за 31.12.2014 р. 31.12.2014 р. був відпускний день і він вважав, що має право не виходити на роботу (а.с. 21).

Вказана обставина визнана сторонами.

Згідно наказу № 09-в004513 від 17.12.2014 р. АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» позивач перебував у відпустці за особливий характер праці терміном 7 днів в період з 25.12.2014 по 31.12.2014 (а.с. 22).

Відповідно до Наказу АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» № 05-д від 23.01.2015 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І.» ОСОБА_1 водійю АвтДіл, т.н. 6700, 20.12.2014 року був відсутній на роботі без поважних причин (вчинив прогул). На підставі ст.ст. 147, 147-1, 148, 149 ч. 3 ст. 151 КЗпП України, пунктів 3.3., 3.4., 6.7.1, 6.7.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку АТ за відсутність на роботі без поважних причин (вчинення прогулу), ОСОБА_1, водію АвтДіл, т.н. 6700, оголошено догану (а.с. 5, 65).

Позивач підтвердив суду, що з цим наказом його ознайомили – 23.01.2015 р. і на ньому є його особистий підпис (а.с. 65).

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ч. 1 ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника ( ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3, 4 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

За приписами ст. 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава ХV цього Кодексу).

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що передбачає можливість заробляти собі на життя роботою, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується в тому числі через надання днів щотижневого відпочинку. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Відповідно до ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Пунктом 4.2.1 Колективного договору на 2013-2014 року Публічного акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» (схваленого на конференції трудового колективу 14 лютого 2013 року) встановлено, що режим робочого часу для підприємства в цілому та для окремих структурних підрозділів розробляти згідно законодавства про працю, правил внутрішнього трудового розпорядку, а також графіку роботи (змінності), по узгодженню з Профкомом. Всі зміни режиму робочого часу проводити згідно законодавства та наказу по узгодженню з Профкомом. При цьому не допускати встановлення робочого часу менш ніж 32 години на тиждень.

Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників підприємства АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» (далі за текстом - Правила), затверджених на конференції представників трудового колективу підприємства 02.04.2013 р. про свою неявку на роботу (відсутність на роботі) без дозволу роботодавця чи його представника повідомити роботодавця протягом 24 годин, за спливом яких працівник вважається неправомірно відсутнім (пункт 3.7). Відповідно до п.п. 6.7.1 та 6.7.3 Правил працівники зобов’язані своєчасно приходити на роботу, дотримуватись встановленої тривалості часу, використовувати свій робочий час для виконання виробничих завдань, посадових обов’язків. Відсутність працівника на робочому місці, крім випадків неочікуваного (непередбачуваного) характеру, допускається лише з попереднього дозволу роботодавця чи його представника. Згідно п.6.8.6 щорічний графік роботи підприємства, графіки змінності для окремих структурних підрозділів і категорій працівників затверджується роботодавцем за погодженням з профкомом і є невід’ємною складовою колективного договору (а.с. 54 - 64).

За змістом ст. 50 КЗпП України, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.

Вказано норма міститься у п. 6.2. Правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КЗпП України для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).

Згідно ч.ч. 1 і 2 ст. 67 КЗпП України при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

Так, відповідно до Графіку роботи АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» на 2014 рік вихідними днями на підприємстві є субота та неділя (а.с. 66).

Згідно з ч. 1 ст. 71 КЗпП України робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 71 КЗпП України, залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках: для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів.

Статтею 72 КЗпП України, визначено, що робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.

Аналіз наведеного трудового законодавства України дає підстави для висновку, що залучення працівників до роботи проводиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу та допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації (ч. 3 ст. 71 КЗпП України) і лише у вищевказаних виняткових випадках. Надання дозволу є одним з повноважень виборного органу первинної профспілкової організації, яке передбачене пунктом 4 частини 1 статті 247 КЗпП.

Проаналізувавши оспорюваний наказ АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» від 12.12.2014 р. № 223 «Про внесення змін в графік роботи АТ на 2014 рік» та надані відповідачем докази: Протокол наради АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» від 08.12.2014 р. № 02-37 (а.с. 89 - 91), Лист начальника управління закупок ЗАТ «Гідромашсервіс» щодо необхідності відвантаження обладнання до 22 -23.12.2014 р. (а.с. 92), суд приходить до висновку, що його було видано у зв’язку з надходженням листа ЗАТ «Гідромашсервіс» про перенесення строків відвантаження обладнання, для виконання невідкладних робіт, від негайного виконання яких залежала у подальшому нормальна робота підприємства. Наказ був виданий з дозволу профспілкового комітету первинної профспілкової організації АТ «Сумський завод «Насосенергомаш». Тобто, фактично вказаний наказ було видано відповідачем з метою залучення працівників до роботи у вихідний день – суботу 20.12.2014 р.

Тому доводи відповідача, що залучення працівників до роботи 20.12.2014 р. не було залученням працівників до роботи у вихідний день суд вважає необґрунтованими.

З наведених підстав суд не бере до уваги твердження позивача, що залучення працівників до роботи у вихідний день 20.12.2014 р. було здійснено відповідно до ч. 4 і 5 ст. 67 КЗпП України з метою створення сприятливих умов для святкування Нового року.

Оспорюваний наказ № 223 «Про внесення змін в графік роботи АТ на 2014 рік» від 12.12.2014 р. видано з дотриманням вимог 4.2.1 Колективного договору підприємства, п. 6.8.6. Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників підприємства АТ «Сумський завод «Насосенергомаш».

Оскільки зазначений наказ безпосередньо прав позивача не порушує, з урахуванням усіх вищевикладених обставин підстави для його скасування відсутні.

За наведених обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» № 223 від 12.12.2014 р. «Про внесення змін в графік роботи АТ на 2014 рік» суд вважає необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідачу було достовірно відомо, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером за віком (а.с. 75), тобто особою похилого віку у розумінні ст. 10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Частиною 3 ст. 13 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» передбачено, що залучення громадян похилого віку до роботи в нічний час, а також до надурочної роботи та до роботи у вихідні дні допускається тільки за їх згодою і за умови, коли це не протипоказано їм за станом здоров’я.

Представником відповідача та свідком ОСОБА_6 підтверджено суду факт ознайомлення працівників автотранспортної дільниці підприємства з наказом № 223 від 12.12.2014 р. на виробничій нараді автотранспортної дільниці, шляхом проставляння підпису у Списку працівників автотранспортної дільниці згідно наказу № 223 від 12.12.2014 р. та шляхом розміщення наказу на дошці оголошень.

Однак, вказаний Список працівників автотранспортної дільниці згідно наказу № 223 від 12.12.2014 р., у якому за № 61 є ОСОБА_1, на думку суду, не є належним та допустимим доказом на підтвердження того, що позивач дав свою згоду відповідачу на його залучення, як громадянина похилого віку, до роботи у вихідний день – 20.12.2014 р.

Оскільки відповідач при залученні до роботи у вихідний день 20.12.2014 року ОСОБА_1, як особи похилого віку не отримав його згоди, передбаченої ч. 3 ст. 13 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», тому у відповідача були відсутні правові підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за відсутність на роботі без поважних причин (вчинення прогулу) 20.12.2014 року та застосування до нього стягнення – догани.

Відповідно до статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Оспорюваний наказ № 05-д «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І.» видано 23.01.2015 року, позов надійшов на розгляд суду 21.04.2015 р., тобто в тримісячний строк з дня, коли позивач дізнався про порушення свого права, тому твердження представника відповідача про пропуск строку звернення позивача до суду є безпідставними.

З огляду на встановлені факти, надані сторонами та досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню – наказ АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» № 05-д від 23.01.2015 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І.» слід визнати протиправним та скасувати. В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212 та 214 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» № 05-д від 23.01.2015 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1І.».

В іншій частині позовних вимог - відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» на користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд міста Суми шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М. Косолап