Корецький районний суд Рівненської області

м. Корець, вул. Тітова, 7, 34700, (03651) 2-04-52

Справа № 1-172/10

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2010 року Корецький районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді Павловського В.К.

при секретарі Федичканич В.Ю.

з участю:

прокурора Ніколайчука О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Корець кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

Встановив:

25 квітня 2010 року приблизно о 21 год. 00 хв., в с. Сторожів Корецького району Рівненської області, біля магазину "Валентина", що належить приватному підприємцю ОСОБА_2, ОСОБА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин, кинув дерев'яну палку в обличчя, ОСОБА_3, який стояв на порозі магазину, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді контузії важкого ступеня лівого ока, обширного проникаючого поранення склери із втратою вмісту очного яблука, черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому нижнього краю лівої орбіти, перелому передньої стінки лівої гайморової пазухи, різаних ран спинки носа, лівої щоки, повік зліва, які відносяться до середніх тілесйих ушкоджень за ознакою стійкої втрати працездатності менш ніж на одну третину.

Підсудний, ОСОБА_1, в судовому засіданні вину визнав повністю, щиро розкаявся та повністю підтвердив встановлені судом обставини вчинення злочину.

Крім визнання вини підсудним ОСОБА_1, в інкримінованому йому злочинові, вина, доведена показами потерпілого, допитаного на досудовому слідстві та матеріалами кримінальної справи.

Потерпілий, ОСОБА_3, дав показання, що 25.04.2010 року перебував у місцевому кафе із своїми друзями. Близько 21 год. 00 хв. до них в кабіну зайшов підсудний, був весь у мазуті та в грязі, але хотів сісти біля них, проте він зі своїми друзями зробили, йому зауваження стосовного його одягу, так як всі були одягнуті в святкові речі. Підсудний почав виражатися нецензурною лайкою в їх адресу, після чого він зі своїм товаришем вивели ОСОБА_1 на вулицю. Через 20-25 хв. він вийшов на вулицю перепалити цигарку, на дворі була повна темнота, коли пішов до туалету, то за рогом будинку побачив, що підсудний замахнувся на його палицею та вдарив 2-3 рази цією ж палицею. Від завданих ударів він на деякий час втратив свідомість. Опритомнів на лавці біля кафе, присутні намагалися надати йому допомогу. В подальшому лікувався у лікарні.

В судовому засіданні потерпілий, ОСОБА_3, надав до суду заяву, в якій просить підсудного суворо не карати, будь-яких претензій до нього не має, із цивільним позовом до суду звертатися не буде, міру покарання підсудному просить обрати не пов'язану з позбавленням волі.

Враховуючи, що вина в скоєнні злочину підсудним визнана повністю, думку прокурора, суд вважає недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, відповідно до положень ч. 3 ст. 299 КПК України.

При цьому, судом з'ясовано правильне розуміння підсудним змісту цих обставин за відсутністю сумнівів у добровільності та істинності їх позицій. Одночасно судом роз'яснено учасниками судового розгляду справи, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Сумнівів у добровільності такої згоди та істинності їх позицій у суду немає.

Таким чином, суд погодився із запропонованою кваліфікацією дій підсудного досудовим слідством та вважає вину підсудного, ОСОБА_1, доведеною і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого, обставини справи та особу підсудного.

Відповідно до ст. 12 КК України підсудним скоєно тяжкий злочин.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного відповідно до ст. 66 КК України суд відносить його повне визнання вини, щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, відповідно до ст. 67 КК України суд не вбачає.

По місцю проживання підсудний на території Сторожівської сільської ради Корецького району Рівненської області, характеризується з позитивної сторони, скарг в сільську раду на його не надходило, має на утриманні неповнолітню дитину, а тому суд, оцінивши всі зібрані докази в сукупності вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та доцільно призначити покарання у межах санкції інкримінованого йому злочинові із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 323, 324, 335 КПК України, суд

Засудив:

ОСОБА_1, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити, ОСОБА_1, від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на один рік.

Зобов'язати, ОСОБА_1, не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання: роботи, або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази по справі: дерев'яну палку, яка знаходяться на збереженні в камері схову речових доказів в Корецькому РВ УМВС України Рівненської області - знищити.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній -підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Корецький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: