ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "25" березня 2009 р.                                                                   Справа № 4/59

                                                                                   12:13

Представники:

від позивача -Чебан В.І. -довіреність № 34732/10-012 від 23.09.2008 року

від відповідача -не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Державна податкова інспекція у місті Чернівці звернулась з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про примусове стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника у сумі 107,93 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідачем в порушення Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва від 3 липня 1998 року N 727/98” несвоєчасно сплачувався єдиний податок, у зв'язку з чим за період з 21.01.2006 року по 19.03.2007 року нараховано пеню у сумі 107,93 грн. за несвоєчасну сплату єдиного податку. Далі позивач вказує, що згідно статті 3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2118-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідач пояснення на позовну заяву не надав, явку повноваженого представника у судове засідання не забезпечив.

Нез'явлення у судове засідання відповідача та не надання пояснення на позовну заяву не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  суд встановив:

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від  3 липня 1998 року № 727/98 визначено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно пункту 3.1. “Інструкції  про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби” затвердженої Наказом ДПА України від 11 червня 2003 року № 290 встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу (без урахування пені) нараховується пеня.

Відповідач зобов'язання по сплаті єдиного податку належним чином не виконував, у результаті чого,  згідно розрахунку, за період з 21.01.2006 року по 19.03.2007 рік нараховано пеню у сумі 107,93 грн.

Згідно статті 3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2118- ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. 

Як вбачається, відповідач після звернення позивача з позовом до суду, згідно   квитанцій № 000546 від 25.03.2009 року, № 000547 від 25.03.2009 року сплатив пеню за несвоєчасну сплату єдиного податку у сумі 107,93 грн., а тому суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову у зв'язку із сплатою пені.

Керуючись статтями 94, 158, 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.          У задоволенні позову, відмовити.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             О. Г.Проскурняк