Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 року                                                                                           м. Рівне

Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого - Полюховича О.І.

суддів –Іващука В.Я., Баглика С.П.

з участю : секретаря –Міщук Л.А.

прокурора –Клімашевич Н.О.

захисника-адвоката - ОСОБА_1

засудженого – ОСОБА_2

потерпілого –ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь в розгляді судом першої інстанції на вирок Гощанського районного суду Рівненської області від 30 листопада 2011 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, який народився 13 листопада 1984 року в с.Дерманка Корецького району Рівненської області, громадянин України , ІНФОРМАЦІЯ_1, не одружений, непрацюючий, невійськовозобов’язаний, раніше не судимий, проживаючий в ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

- засуджений за ч.1 ст.115 КК України на сім років шість місяців позбавлення волі.

Судом також вирішено питання щодо речових доказів по справі.

ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 17 квітня 2008 року приблизно о 18 год 30 хв в с.Дерманка Корецького району Рівненської області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на грунті особистих неприязних стосунків, умисно, з метою позбавлення життя ОСОБА_4, здавив шию останньої, спричинивши неповний перелом лівого великого ріжка під’язикової кістки та наніс не менше п’яти ударів поліном по голові потерпілої, спричинивши відкриту черепно-мозкову травму, вдавлений перелом лобної кістки, лінійні переломи лобної та скроневої кісток, крововилив під тверду мозкову оболонку, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_4

В поданих на вирок суду апеляціях:

- засуджений ОСОБА_2 ( з урахуванням поданих доповнень) просить вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд під головуванням іншим суддею. В обґрунтування апеляції ОСОБА_2 зазначив, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші, зокрема не взяті до уваги пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Під час проведення досудового слідства та під час розгляду справи судом першої інстанції допущено істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкоджали повно та всебічно розглянути справу і постановити законний вирок, призначенням захисника ОСОБА_7 порушено право на захист. ОСОБА_2 також наголосив на застосуванні в ході проведення досудового слідства незаконних методів розслідування (т.2 а.с.248, 278-280).

___________________________________________________________________________________

Справа №11/1790/174/2012р головуюча в 1-й інстанції –Рудика Л.М.

Категорія: ч.1 ст.115 КК України доповідач - Полюхович О.І.

- прокурор О.Ніколайчук , який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду першої інстанції скасувати внаслідок мякості призначеного покарання, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі строком на вісім років (т.2 а.с.250-253).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та захисника-адвоката ОСОБА_1 про скасування вироку суду першої інстанції та повернення справи на нове розслідування чи новий судовий розгляд, думку прокурора про постановлення нового вироку, яким ОСОБА_2 призначити покарання вісім років позбавлення волі, міркування потерпілого про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляціях доводи , колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_2 та прокурора О.Ніколайчука не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені наведеними у вироку доказами, які суд належним чином дослідив.

Підсудний ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримав свою апеляцію та пояснив, що досудове та судове слідство є однобічним та неповним, його вина у вчиненні злочину не доведена, визнавальні показання в ході досудового слідства дані в результаті застосування незаконних методів розслідування та не належної правової допомоги адвокатом ОСОБА_7 ОСОБА_2 вказав, що судом першої інстанції не враховано пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили факт його перебування 17 квітня 2008 року з 18 год в будинку по місцю їхнього проживання. Підсудний просить вирок скасувати, а справу повернути для проведення додаткового розслідування в інший район.

Доводи ОСОБА_2 є безпідставними і не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наступними доказами.

Як пояснив підсудний і вказана обставина підтверджується протоколом затримання (т.1 а.с.28-34), ОСОБА_2 був затриманий 22 квітня 2008 року.

25 квітня 2008 року при огляді ОСОБА_2 у останнього, в присутності понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, було вилучено одяг (т.1 а.с.49).

Підсудний ОСОБА_2 в ході судового слідства по справі вказав, що у светрі, який було вилучено 22 квітня 2008 року , він був одягнений 17 квітня 2008 року (т.2 а.с.220).

Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в суді пояснили, що підсудний ОСОБА_2 під час вилучення одягу пояснював, що 17 квітня 2008 року він був одягнений саме в цей одяг (т.2 а.с.223зв).

Із висновку судової молекулярно-генетичної експертизи від 1 червня 2010 року №20-913 слідує, що генетичні ознаки слідів крові на светрі ОСОБА_2 та на поліні збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 (т.2 а.с.38-42).

ОСОБА_9 того, ОСОБА_2, як в ході досудового слідства так і під час розгляду справи судом першої інстанції свою вину у вчиненні злочину визнавав повністю, показував спосіб вчинення злочину (т.1 а.с.39- 48,89, 109,119). Показання ОСОБА_2 у цій частині були послідовними і не суперечили іншим доказам.

Підсудний показав, що визнання вини в ході досудового слідства та в суді першої інстанції в 2008 році є не допустимі докази, оскільки такі показання ОСОБА_2 зумовлені наданням неналежної правової допомоги адвокатом ОСОБА_7 та застосуванням недозволених методів розслідування.

В своїй апеляції та під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_2 наголосив, що призначенням адвоката ОСОБА_7 його захисником в ході досудового слідства, порушено право на захист останнього.

Однак із матеріалів справи слідує, що адвоката ОСОБА_7 в якості захисника по даній справі слідчий не призначав, 22 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_7 було укладено угоду на захист і слідчий допустив адвоката ОСОБА_7 до участі в справі в якості захисника (т.1 а.с.35-38). Жодних заяв з приводу неналежної правової допомоги ОСОБА_2 не подавав. Захисником ОСОБА_7 була подана апеляція на вирок Корецького районного суду Рівненської області від 10 грудня 2008 року, яким засуджено ОСОБА_2 Апеляція захисника задоволена частково, вирок суду було скасовано, кримінальну справу судом апеляційної інстанції повернуто на нове розслідування.

Судом першої інстанції при постановленні обвинувального вироку враховані пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які показали, що ОСОБА_2 прийшов до них приблизно о 18 год (т.2 а.с.164, 165).

Підсудний ОСОБА_2 в своїй апеляції та під час апеляційного розгляду справи вказав на дачу показань, в яких він визнав себе винним у вчиненні злочину, внаслідок застосування до нього недозволених методів проведення досудового слідства.

В судовому засіданні суду першої інстанції доводи ОСОБА_2 щодо незаконних методів розслідування перевірялись. Так, працівники правоохоронних органів ОСОБА_10 (т.2 а.с.222), ОСОБА_11 (т.2 а.с.222зв), ОСОБА_12 (т.2 а.с.221зв), ОСОБА_13 показали, що не застосовували до ОСОБА_2 будь-яких недозволених методів розслідування, підсудний вину свою у вчиненні злочину визнавав повністю.

Під час апеляційного розгляду справи в суді було досліджено наглядове провадження прокуратури Корецького району Рівненської області за скаргами ОСОБА_2 щодо неправомірних дій працівників Корецького РВ під час розслідування справи, однак жодна із скарг не знайшла свого підтвердження.

Частиною 2 ст.65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Колегія суддів вважає, що при призначенні ОСОБА_2 покарання суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують покарання і призначив ОСОБА_2 покарання, передбачене санкцією статті за якою кваліфіковані його дії ближче до мінімального.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що покарання призначене ОСОБА_2 не є явно несправедливим внаслідок мякості, а тому апеляція прокурора Ніколайчука О. про призначення ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі строком на вісім років –не підлягає задоволенню.

Порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які б тягли за собою скасування чи зміну судового рішення при провадженні даної справи, не встановлено, а тому підстав для зміни або скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст..ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Вирок Гощанського районного суду Рівненської області від 30 листопада 2011 року щодо засудження ОСОБА_2 за ч.1 ст.115 КК України залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_2 та прокурора Ніколайчука О. –без задоволення.

Судді:

ОСОБА_14 (підпис) ОСОБА_15 (підпис) ОСОБА_16П.(підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: О.І.Полюхович