Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2012 року                                                                                 м.Рівне Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області у складі:

          головуючого-судді - Полюховича О.І.                                                                                 суддів – Іващука В.Я., Баглика С.П.

з участю: прокурора – Ковальчука С.А.

потерпілого –ОСОБА_1

представника потерпілого - ОСОБА_2

засудженого - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_1 на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 8 листопада 2011 року.

Цим вироком,

ОСОБА_3, який народився 10 квітня 1980 року в м. Рівне, житель ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, непрацюючий,

засуджений:

-          за ч.1 ст.121 КК України на п’ять років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_3 звільнено з випробуванням з іспитовим строком три роки та покладено на засудженого обов’язки, передбаченні п.п.2,3 ч.1 ст.76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної та матеріальної шкоди - п’ятдесят п’ять тисяч двісті сімдесят три гривні 43 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь відділу охорони здоров’я Рівненської районної державної адміністрації на відшкодування витрат за перебування потерпілого ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні - три тисячі тридцять гривень 28 коп.

Судом також вирішено питання щодо речових доказів по справі.

За вироком суду, ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 25 травня 2011 року приблизно о 19 год. 10 хв., перебуваючи по вул. Барона Штейнгеля в с. Городок Рівненського району Рівненської області на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно заподіяв ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження, завдавши близько 15 ударів руками, ногою та дерев’яною рейкою в область різних частин тулуба потерпілого.

___________________________________________________________________________________

Справа №11/1790/131/2012 р. головуючий в 1-й інстанції - Коробов С.О.

Категорія: ч.1 ст.121 КК України                                          доповідач –Полюхович О.І.

В поданій на вирок суду апеляції (з урахуванням змін) потерпілий ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати та призначити засудженому ОСОБА_3 покарання строком на п’ять років без звільнення з випробуванням. В обґрунтування апеляції потерпілий зазначив, що ОСОБА_3 щиро не кається, не відшкодував йому заподіяної шкоди, а тому виправлення засудженого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

          Заслухавши суддю-доповідача, доводи потерпілого ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 про скасування вироку, пояснення ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 про залишення вироку без зміни, думку прокурора про відмову в задоволенні апеляції потерпілого, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи. Під час апеляційного розгляду справи істотних порушень вимог КПК які б могли вплинути на правильність висновків суду та доведеність винності ОСОБА_3 не встановлено. Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України є правильною і не оспорюється в поданій апеляції.

Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Суд першої інстанції при призначенні покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд визнав обставинами, які пом'якшують його покарання - щире каяття, позитивну характеристику по місцю проживання (а.с. 118), відсутність судимості (а.с. 115) та сприяння розкриттю злочину. Крім того з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є одружений (а.с. 116), на утриманні має малолітню дитину (а.с.121).

Під час розгляду справи судом першої інстанції сторони по справі не просили позбавляти волі ОСОБА_3 і вказували на те, що виправлення останнього можливе в умовах не пов’язаних з ізоляцією від суспільства (а.с. 166).

У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що покарання призначене ОСОБА_3 не є явно несправедливим та буде достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому в задоволенні апеляції потерпілому ОСОБА_1 - необхідно відмовити.          

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 8 листопада 2011 року щодо засудженого ОСОБА_3 за ч.1 ст.121 КК України залишити без зміни, а апеляцію потерпілого ОСОБА_1 –без задоволення.

Судді:

ОСОБА_5І.(підпис) ОСОБА_6Я.(підпис) ОСОБА_7 (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: О.І.Полюхович