Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2012 року                                                                                           м. Рівне

Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області у складі:

головуючого - судді - Полюховича О.І.                                                              суддів - Баглика С.П., Гладкого С.В.                                                              з участю: прокурора – Клімашевич Н.О.                                                                      

захисників –ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинувачених –ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Рівненського міського суду від 6 лютого 2012 року.

          Цією постановою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за ч.3 ст.296 КК України, ОСОБА_6 за ч.2 ст. 296, ч.1 ст.121 КК України повернуто прокурору м.Рівне для організації проведення додаткового розслідування.

          За обвинувальним висновком ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у тому, що 26 серпня 2007 року в період з 21-45 год до 22-15 год в м.Рівне в дворі будинку №31-А по вул.. 16-го Липня, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_7, мешканцю зазначеного будинку, який зробив зауваження обвинуваченим з приводу їхньої поведінки, нанісши останньому численні удари руками та ногами по різним частинам тіла потерпілого.

Крім того, ОСОБА_6 інкримінується те, що він в сукупності нанесених ударів, згуртованими діями учасників групи, спричинив потерпілому ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді тупої травми живота з наявністю двохмоментного розриву селезінки, ускладненої внутрішньочеревною кровотечею , що призвело до її видалення.

          Згідно постанови суду підставами для направлення справи на додаткове розслідування є істотні порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні. Свої висновки суд мотивував тим, що обвинувальний висновок не відповідає вимогам ст. 223 КПК України, обвинувачення по справі сформульовано не конкретно, вказані порушення вимог кримінально-процесуального законодавства перешкоджають суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення.

В апеляції прокурор просить постанову Рівненського міського суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. При цьому прокурор покликається на те, що досудове слідство проведено всебічно, повно і об’єктивно, а обвинувальний висновок відповідає вимогам ст. 223 КПК України.

________________________________________________________________________________________________

Справа №11-1790/269/2012 р. головуюча у 1-й інстанції –Музичук Н.Ю.

Категорія: повернення справи на додаткове розслідування доповідач –Полюхович О.І.

                    Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка підтримала апеляцію, пояснення захисника ОСОБА_1 та обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які просять задовольнити апеляцію прокурора, міркування захисника ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_6, які просять відмовити в задоволенні апеляції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК України суд може повернути справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти чи неправильності досудового слідства лише в тому випадку, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. У рішенні суду має бути обґрунтовано висновок про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування і може бути зазначено, які слідчі дії необхідно провести під час нього. При цьому суд не вправі наперед вирішувати питання про формулювання й обсяг обвинувачення, його доведеність, кваліфікацію вчиненого, достовірність того чи іншого доказу і надавати переваги одних доказів перед іншими, а також вважати встановленими обставини, які підлягають перевірці в ході додаткового розслідування.

Істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону за змістом ст. 370 КПК України є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.

У п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” зазначено, що досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.22 і ст.64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_6 інкримінується те, що він в сукупності нанесених ударів, згуртованими діями учасників групи, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, спричинив потерпілому ОСОБА_7 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді тупої травми живота з наявністю двохмоментного розриву селезінки, ускладненої внутрішньочеревною кровотечею , що призвело до її видалення. Формулювання обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, суперечить кваліфікації інкримінованого йому злочину.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про неконкретність обвинувачення є вірним. Таке порушення закону є істотним, воно перешкоджає суду виконати обов’язок, передбачений ст.. 298 КПК України, і роз’яснити суть обвинувачення. Неконкретність обвинувачення перешкоджає суду виконати також вимога ст..334 КПК України, за якою у вироку суд зобов’язаний чітко сформулювати обвинувачення, яке визнається судом доведеним з обов’язковим зазначенням місцяё часу, способу вчинення злочину, форми вини і мотив злочину, тощо. Неконкретність обвинувачення порушує право обвинуваченого на захист.

          За таких обставин суд правомірно повернув справу на додаткове розслідування, вказавши на істотне порушення вимог кримінально-процесуального законодавства України, що перешкоджає постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення.

          За вказаних обставин дана кримінальна справа підлягає поверненню прокурору на додаткове розслідування.

          Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

                     У Х В А Л И Л А:

          Постанову Рівненського міського суду від 6 лютого 2012 року щодо повернення на додаткове розслідування кримінальної справи стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 за ч.3 ст.296 КК України, ОСОБА_6 за ч.3 ст.296, ч.1 ст.121 КК України –залишити без зміни, а апеляцію прокурора –без задоволення.

          Запобіжний захід щодо обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити попередній – підписку про невиїзд.                                                   

С у д д і:

ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10