ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
РІШЕННЯ
Іменем України
31.03.2009Справа №2-23/1145-2009
за позовом ТОВ "Екотоп", м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 21-2
до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про стягнення 105 151,59 грн.
Суддя Доброрез І.О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача – Дербенева Н.Н.- представ. за довір. від 05.02.2009р. , у справі.
Від відповідача – не з’явився
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача 105151,59 грн. за договорами №01/112 від 11.11.2004р. та б/н від 01.01.2008р. про заправлення автомобілів стиснутим природним газом.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач двічі не забезпечив явку свого представника в судові засідання 17.03.2009р. та 31.03.2009р., не представив запрошені документи, в тому числі відзив на позовну заяву, незважаючи на те, що про день та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.
Відповідно до абз. 3,4,6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не виявлення його відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.
Суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухав доводи представника позивача, суд -
Встановив :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотоп» та фізична особа – підприємець ОСОБА_2 уклали договори про заправлення автомобілів стиснутим природним газом №01/112 від 11.11.2004р. та б/н від 01.01.2008р., відповідно до яких постачальник зобов’язався організувати та забезпечити безперебійну заправку стиснутим природним газом (СПГ) автотранспорту покупця, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити паливо для газобалонних автомобілів стиснутим природним газом у відповідності до умов цього договору (п.1.1. договору б/н від 01.01.2008р.)
Згідно п.1.1 договору №01/112 від 11.11.2004р. продавець зобов’язується передати у власність покупця газ метан для заправлення автомобілів згідно з накладними, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити його вартість у відповідності до умов даного договору (п.1 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору від 11.11.2004р. оплата за придбаний товар, який поставляється за даним договором, здійснюється покупцем в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Пунктом 1.2. договору б/н від 01.01.2008р. кількість та вартість відпущеного палива СПГ встановлюється на підставі заборної відомості, підписаної обома сторонами. Покупець сплачує продавцю вартість отриманого палива СПГ згідно з заборною відомістю та на підставі рахунку на попередню оплату протягом двох банківських днів, що передбачено п.3.2. договору б/н від 01.01.2008р.
У відповідності до умов договору №01/112 від 11.11.2004р. продавець передав по накладним (а.с.37-50) позивачем було відвантажено відповідачу товар, який прийнято відповідачем, що підтверджено належним чином оформленими довіреностями.
Відповідно до умов договору б/н від 01.01.2008р. покупцю щомісяця надавались заправні відомості (а.с. 53-54, 58-61, 63-65, 67-70, 73-75), а також матеріальні накладні (а.с.51,55,61,66,71) які підтверджують факт передачі та прийомки палива на підставі довіреностей (а.с.52, 56, 62,72).
Окрім того доказом постачання товару за вищевказаними договорами є передані відповідачу у відповідності до вимог податкового законодавства України податкові накладні (а.с.32-50), які надають право на зменшення податкового зобов’язання у звітних періодах, коли здійснювались операції по передачі товару.
Таким чином, суд приходить до висновку, що наявні у справі документи підтверджують факт отримання відповідачем товару згідно договорів про заправлення автомобілів стиснутим природним газом №01/112 від 11.11.2004р. та б/н від 01.01.2008 року.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Станом на 22.05.2008р. сторони здійснили звірку взаємних розрахунків про що складено відповідний акт (а.с.14), підписаний представниками обох сторін, згідно з яким заборгованість відповідача по договорам №01/112 від 11.11.2004р. та б/н від 01.01.2008 року склала 148119,53 грн.
Як свідчить вищевказаний акт звірки заборгованість відповідача за договором №01/112 від 11.11.2004р. станом на 01.01.2008р. складає 121476,72 грн.
З матеріалів справи вбачається, що у 2008 році покупцем отримано товару на суму 96112,80 грн. за договором б/н від 01.01.2008 року.
Згідно с платіжними документами (а.с.22-27) відповідачем у виконання умов договору сплачено 69470,00 грн. за раніше отриманий товар по договору №01/112 від 11.11.2004р., також за період з 22.05.2008р. по 10.12.2008р. в рахунок погашення боргу за вказаним договором відповідач перерахував позивачу 42967,94 грн., що підтверджується платіжними документами (а.с.20-21, 28-31), після чого заборгованість Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 перед ТОВ «Екотоп» склала 105151,59 грн.
18.12.2008р. на адресу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, відправлено акт звірки взаємних розрахунків станом на 10.12.2008р. на суму 105151,59 грн., який отриманий відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.15), але відповідач підписаний акт звірки не повернув та ніяким чином не відреагував на звернення.
Як вбачається із умов договорів б/н від 01.01.2008р. (п.3) та №01/112 від 11.11.2004р. (п.5), строк виконання покупцем грошових зобов’язань по оплаті вартості отриманого палива не встановлений.
Позивачем у відповідності до статті 530 ЦК України 18.02.2009р. на адресу відповідача скеровано вимогу про виконання зобов’язань по оплаті боргу за отриманий товар у розмірі 105151, 59 грн. у строк до 24.02.2009р., яка отримана відповідачем 19.02.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.19).
В термін встановлений у вимозі про сплату боргу, відповідач зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, заборгованість у сумі 105151,59 грн. обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.
Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу також підлягають стягненню з відповідача згідно ст.49 ГПК України.
Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 31.03.2009р.
Відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено і підписано 06 квітня 2009 р.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу Україні, суд
ВИРІШІВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (рахунок НОМЕР_3, в КРД ВАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ», МФО 324021, ідент. Номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотоп", м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 21-2 (рахунок 2600611779, в КРД ВАТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ», МФО 324021, ЕДРПОУ 32903103 ) 105151,59 грн. заборгованості, 1051,52 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.