ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"17" серпня 2015 р. справа № 804/5906/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Гімона М.М.

          суддів:                     Чередниченко В.Є. Юрко І.В.

розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року у справі № 804/5906/15 за позовом Приватного підприємства "Сунатко" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року позовні вимоги Приватного підприємства "Сунатко" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 31.01.2015 року №0000252203, яким Приватному підприємству "Сунатко" збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 1212,50грн., з якої 970,00грн. за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 242,50грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не враховано, що згідно отриманої податкової інформації не підтверджено реальний товарний характер господарських операцій позивача з ТОВ “Промітей-ТЛ”, ТОВ “Легардо Груп”, що вказує на безпідставність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з цими контрагентами.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, є платником податку на додану вартість і перебуває на податковому обліку відповідача.

Посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача, про що складено акт №38\04-65-22-03/31459088 від 15.01.2015р. щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками податків з ТОВ “Промітей - ТЛ”, ТОВ “Легардо Груп” за період вересень 2014 року (далі - ОСОБА_1 перевірки, а.с.31-40).

ОСОБА_1 перевірки встановлено порушення позивачем - п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.10р. занижено податок на додану вартість в січні 2014 року у розмірі 970 грн. та п.180.1 ст.180, п. 185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, у зв’язку з чим неможливо підтвердити реальність здійснених операцій. Вказані висновки ОСОБА_1 перевірки ґрунтуються на інформації баз даних ОДПС, а саме: АІС “Реєстр платників податків”, ІС “Податковий Блок” - “Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”, згідно яких встановлено, що одними з постачальників ПП “Сунатко” за вересень 2014 року є підприємства ТОВ “Промітей-ТЛ”, ТОВ “Легардо Груп”, а також перевірка проведена з використанням наступних документів: податкова декларація з податку на додану вартість ПП “Сунатко” за період вересень 2014р.; додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість ПП “Сунатко” за період вересень 2014 року, договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, лист керівнику ПП “Сунатко” від 05.12.14р. №20896/10/04-65-15-10116, лист ПП “Сунатко” від 23.12.14р. №12-23-1.

31 січня 2015 року на підставі ОСОБА_1 перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 1212,50грн., з якої 970,00грн. за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 242,50грн. ( а.с.11).

Зі змісту ОСОБА_1 перевірки слідує, що підставою для визначення цього грошового зобов’язання став висновок відповідача про безтоварність операції позивача по придбанню у ТОВ «Легардо Груп» 97 шт папіру кольорового А4 на суму 5800 грн.. в т.ч. ПДВ 966,67грн., який в подальшому був реалізований за договором ФОП ОСОБА_2

Крім того, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ “Легардо Груп” укладено договір купівлі-продажу №17 від 01.09.2014р.(а.с. 42). За умовами договору останній зобов’язувався продати позивачу товар згідно специфікацій.

ОСОБА_1 видаткової накладної № ЛГ-0910081 від 10.09.2014 р. ПП “Сунатко” придбано папір кольоровий формату А4 у кількості 97шт. на суму 5800грн. (сума ПДВ 966,67 грн.) (а.с. 43).

По вказаній господарській операції ПП «Сунатко» отримано від ТОВ “Легардо Груп” податкову накладну № 922 від 10.09.2014 р. на суму реалізації 5800 грн., в т.ч. ПДВ 966,67 грн. (а.с. 44) з посиланням на договір № 17 від 01.09.2014 р.

ОСОБА_1 договору купівлі-продажу товарів (послуг) №9/10 від 10.09.14р., в подальшому вказаний товар було реалізовано ФОП ОСОБА_2, що підтверджено накладною від 10.09.14р. № 91001 на придбання папіру кольорову формату А4 у кількості 97шт. на суму 5820 грн. (сума ПДВ 970 грн.) (а.с.45-47).

Також суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем в розділі 1 розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, поданої позивачем як додаток 5 разом із податковою декларацією з ПДВ за вересень 2015 року, відобразив податкові зобов’язання на суму 970 грн. у зв’язку із реалізацією товарів (а.с. 52).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про відсутність реального товарного характеру господарських операцій позивача з контрагентом не знайшли свого підтвердження, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає, що вказані висновки зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

ОСОБА_1 п. 2.4 даного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений даний документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.16 даного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

ОСОБА_1 п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V ПК України.

ОСОБА_1 п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

ОСОБА_1 п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених норм суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

ОСОБА_1 з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Проаналізувавши норми права, колегія суддів вважає, що підставою для включення сум за господарськими операціями до податкового кредиту є належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, які засвідчують зміст господарської операції, за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

З урахуванням наведених норм права та встановлених у справі обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не допущено порушень податкового законодавства під час формування податкового кредиту та податкових зобов’язань у вересні 2014 року по господарській операції з придбання папіру кольорового формату А4 у кількості 97 шт. у ТОВ «Легардо Груп» та подальшого його продажу ФОП ОСОБА_2

Отже, спірне податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 31.01.15р. №0000252203 винесене безпідставно та є незаконним.

Правомірність інших висновків відповідача, викладених в ОСОБА_1 перевірки, але які не є підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, в межах даної справи не підлягає.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2015 року у справі № 804/5906/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий:                                                            М.М.Гімон

          Суддя:                                                            В.Є. Чередниченко

          Суддя:                                                            І.В. Юрко