ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2015 року Справа № 876/12544/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Большакової О.О.,
суддів Шинкар Т.І., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду 04 жовтня 2013 року в адміністративній справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення та розпорядження,
В С Т А Н О В И В :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі – ГУ Міндоходів у Волинській області) про визнання протиправними та скасування рішення від 29 серпня 2013 року №030351-21 та розпорядження від 29 серпня 2013 року №25Р/16.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2013 року позову задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Міндоходів у Волинській від 29 серпня 2013 року №030351-21 та розпорядження від 29 серпня 2013 року №25Р/16.
Із таким судовим рішенням не погодилося Головне управління Міндоходів у Волинській області та подало апеляційну скаргу, в якій вказало на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Апелянт, зокрема, зазначив, що рішення про застосування фінансових санкцій від 29 серпня 2013 року №030351-21 прийнято на підставі акта перевірки від 11 квітня 2013 року, яким встановлено порушення позивачем законодавства про державне регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Факт продажу неповнолітній особі тютюнових виробів не заперечується позивачем. Посилання позивача на те, що у продавця при продажу тютюнових виробів не виникло сумніву щодо віку неповнолітнього є безпідставними, оскільки закон містить пряму заборону здійснювати такий продаж і підприємець зобов’язаний забезпечити виконання таких вимог. Відсутність у продавця сумніву у віці особи не може бути достатньою підставою для визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій. Просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду та прийняти нову - про відмову в позові.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила проти доводів апеляційної скарги та просила залишити оскаржувану постанову без змін.
Представник Головного управління Міндоходів у Волинській області у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 20 серпня 1998 року та здійснює підприємницьку діяльність у сфері роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Волинській області фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 видано ліцензію серії АЕ №057430 на роздрібну торгівлю тютюновими виробами в магазині «Престиж» (м. Горохів, вул. Луцька, 22) з терміном дії з 21 січня 2013 року до 21 січня 2014 року (а.с. 25).
10 квітня 2013 року на підставі наказу № 109 та направлень № 166, № 167 від 03 квітня 2013 року працівниками Регіонального управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Волинській області проведено фактичну перевірку магазину «Прстиж», де здійснює діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1.
За результатами перевірки складено акт № 004919, згідно якого о 16:19 год. продавець магазину «Престиж» ОСОБА_2 продала одну пачку цигарок «Бонд стріт» вартістю 9,50 грн. неповнолітньому ОСОБА_3, що є порушенням статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Операцію з продажу зафіксовано фіскальним чеком № 0314 від 10 квітня 2013 року. Особу неповнолітнього ОСОБА_3 встановлено старшим оперуповноваженим кримінальної міліції у справах дітей Горохівського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про народження І-ЕГ №284948 (а.с. 42). Відносно продавця ОСОБА_2 було складено протокол ВН №033204 про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 156 КУпАП (а.с. 40).
29 серпня 2013 року на підставі акта перевірки від 10 квітня 2013 року ГУ Міндоходів у Волинській області прийнято рішення № 030351-21 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 6800 грн. за продаж тютюнових виробів неповнолітній особі (а.с. 7) та розпорядження № 25Р/16 про анулювання ліцензії серії АЕ №057430 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (а.с. 9).
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність оскаржуваних рішень з таких підстав.
Основні засади державної політики щодо регулювання обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України на час існування спірних правовідносин було регламентовано Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Згідно зі статтею 15 Закону імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій. Частиною 28 цієї статті передбачено, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, або у не визначених для цього місцях.
Статтею 15-3 зазначеного Закону забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Згідно з частиною 4 статті 15-3 Закону продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів такій особі забороняється.
Відповідальність за порушення норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» несе суб'єкт підприємницької діяльності.
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення вимог статті 15-3 Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 6800 грн..
Згідно п. п. 5, 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.
Зазначений Порядок передбачає, що на підставі матеріалів правоохоронних та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів керівник органу ДПС може прийняти рішення про застосування штрафних санкцій.
Як встановлено судом, факт продажу тютюнових виробів неповнолітній особі та порушення вимог статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» підтверджується актом №21-0 від 10 квітня 2013 року, протоколом про адміністративне правопорушення ВН 0332-4 від 10 квітня 2013 року, письмовими поясненнями продавця ОСОБА_2, а також неповнолітнього ОСОБА_3.
Враховуючи те, що на момент реалізації сигарет ОСОБА_3 було лише 17 років, а згідно пояснень продавця магазину на її думку цій особі на вигляд було вже 18 років, дана обставина підлягала перевірці при здійсненні продажу, враховуючи приписи закону щодо заборони продажу такого товару неповнолітнім.
Припис закону щодо перевірки віку покупця, стосується обов'язку такі документи покупцю пред'являти в разі сумніву продавця, а продавця їх вимагати, для застереження застосування санкцій до суб'єкта господарювання.
Правова позиція щодо права продавця отримати у покупця, який купує алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, документи, які підтверджують вік такого покупця, висловлена Верховним Судом України, зокрема, в постанові від 26.03.2013 року, яка, згідно з приписами ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для застосування всіма судами України. Верховний Суд України зазначив, що ця вимога має спонукати суб'єкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію. Відсутність у продавця сумніву щодо віку покупця та продаж у зв'язку з цим забороненого товару неповнолітній особі не може бути підставою звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності.
Доводи позивача, щодо відсутності вини позивача у правопорушенні через те, що неповнолітній виглядав старше свого віку є необґрунтованими, оскільки суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю тютюновими виробами, повинні дотримуватися законодавчо встановлених правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі порушення нести відповідальність, передбачену чинним законодавством України, що має також превентивну мету.
Посилання суду першої інстанції на постанову Горохівського районного суду Волинської області від 04 червня 2013 року у справі про оскарження постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Горохівської міської ради з розгляду протоколу від 11 квітня 2013 року ВН №033204 за частиною 2 статті 156 КУпАП є безпідставними, оскільки це судове рішення прийнято стосовно ОСОБА_2 і відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України не має доказової сили при розгляді справи щодо законності рішення про притягнення до відповідальності суб’єкта господарювання.
Оскільки, судом встановлено порушення позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», застосування відповідальності за вчинене порушення спірним рішенням відповідача є правомірним.
Крім того, положеннями ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними та/або тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, порушення вимог статті 153 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, або у не визначених для цього місцях.
Таким чином, за встановлення в судовому порядку порушення позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», винесення відповідачем розпорядження № 25Р/16 про анулювання ліцензії серії АЕ №057430 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами є обґрунтованим.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, апеляційну скаргу слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову, прийнявши нову про відмову в позові в повному обсязі.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Волинській області задовольнити, постанову Волинського окружного адміністративного суду 04 жовтня 2013 року в адміністративній справі № 803/1900/13-а скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовити.
Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді Т.І. Шинкар
ОСОБА_5
Повний текст постанови виготовлено 18 серпня 2015 року.