УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 р. Справа № 876/8044/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Попка Я.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити дії,

встановив:

20 травня 2015 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (далі - УПФ України в м. Івано-Франківську), в якому просила визнати протиправною відмову відповідача щодо перерахунку та виплати їй пенсії у звязку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку від 90% заробітної плати та зобов'язати відповідача виплатити різницю недоплаченої пенсії, починаючи з 05 червня 2014 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», пенсія їй була призначена у розмірі 90% від суми місячного заробітку, однак перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури згідно постанови КМУ від 30.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» зроблений, виходячи із 80% заробітної плати, що є протиправним.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 липня 2015 року позов задоволений; поновлено строк звернення до суду, оскільки пропущений з поважних причин; визнано неправомірними дії УПФ України в м. Івано-Франківську щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80 відсотків місячної (чинної) заробітної плати з 05 червня 2014 року; зобов’язано УПФ України в м. Івано-Франківську провести ОСОБА_1 обчислення пенсії у розмірі 90 відсотків місячної (чинної) заробітної плати з 05 червня 2014 року та виплатити позивачу недоплачену різницю між фактично отриманою нею та перерахованою за цим рішенням пенсією за період з 05 червня 2014 року.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, УПФ України в м. Івано-Франківську подало апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржувана постанова суду винесена без належного зясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати і прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Кабінетом Міністрів України 31 травня 2012 року прийнята постанова № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», яка набрала чинності 14 червня 2012 року, згідно якої працівники прокуратури мають право на перерахунок пенсії з 1 липня 2012 року, при цьому розмір пенсії обчислюється за нормами Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505, та з урахуванням п.2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Вважає, що дії УПФ України в м. Івано-Франківську в частині проведення перерахунку пенсії з розміру 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати позивача відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результати розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФ України в м. Івано-Франківську з 2007 року, отримує пенсію, призначену на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", розмір якої визначений виходячи із 90 % його місячного заробітку. З 14.06.2013 року відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 у звязку з прийняттям Постанови № 505 від 31.05.2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» Кабінету Міністрів України, васлідок якого позивачу УПФ України в місті Івано-Франківську з 04 грудня 2013 року виплачувалась пенсія у розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників органів прокуратури.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 16.06.2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2015р., задоволений частково позов ОСОБА_1 до УПФ України в м. Івано-Франківську про визнання неправомірними дій щодо перерахунку пенсії у розмірі 80 відсотків заробітної плати з 04 грудня 2013 року, зобов'язання здійснити з 04 грудня 2013 року перерахунок пенсії у розмірі 90 відсотків чинної заробітної плати, зобов'язання виплатити різницю між 80 відсотків та 90 відсотків у період з 04 грудня 2012 року по 04 червня 2014 року - задовольнити частково, визнано неправомірними дії УПФ України в м. Івано-Франківську щодо перерахунку пенсії позивачу у розмірі 80 відсотків місячної (чинної) заробітної плати з 04 грудня 2013 року по 04 червня 2014 року, зобов'язано УПФ України в м. Івано-Франківську провести ОСОБА_1 обчислення пенсії у розмірі 90 відсотків місячної (чинної) заробітної плати з 04 грудня 2013 року по 04 червня 2014 року та виплатити ОСОБА_1 недоплачену різницю між отриманою нею та перерахованою за цим рішенням пенсією за період з 04 грудня 2013 року по 04 червня 2014 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про роз’яснення судового рішення від 16.06.2014 року, оскільки починаючи з 05.06.2014 року відповідач припинив виконувати рішення суду, однак ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24.04.2015 року було відмовлено в задоволенні заяви та роз’яснено, що вона не позбавлена звертатися за захистом своїх прав з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.13 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" обчислення (перерахунок) пенсії провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час призначення або перерахунку.

Апеляційний суд повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 50-5 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, яка була дійсна на час призначення пенсії) (далі - Закон), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної за місяць до звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, відповідно до яких відбулося підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Відповідно до ч.17 ст.50-1 Закону призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

На підставі ч. 18 ст. 50-1 Закону положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, за вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.

Законом України від 08.07.2011 р. № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» частину першу статті 50-1 вказаного Закону замінено двома частинами, згідно частини другої даної статті в новій редакції пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Цією ж статтею передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Тобто, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року справа №21-348а13 та від 17 грудня 2013 року справа №21-445а13, а відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ст. ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Виходячи із вищенаведених норм та встановлених обставин справи, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що позивач має право на отримання і перерахунок пенсії в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, є цілком обгрунтований та підставний.

Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах справи, доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 липня 2015 року у справі № 344/7182/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

                                                                                                     ОСОБА_2