ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

05 червня 2006 р.

№ 6/141

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Ковтонюк Л.В.

суддів:                                               Чабана В.В.

                                                           Кота О.В.

за участю представників:

боржника Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування”                        Алексенко С.В. дов. № 250-57д                                                            від 30.09.2005

стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю “Галс-К Лтд”                                  не з’явився

стягувача Державного

підприємства “Донецька              Баранов А.С. дов. № Н-01/3464

залізниця”                                      від 07.11.2005

стягувача Товариства з

обмеженою відповідальністю

“Електропром”                               не з’явився

відділу примусового виконання

рішень державної виконавчої

служби Донецької області             не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу касаційну скаргу касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю  “Галс-К Лтд” відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Донецької області Державного підприємства “Донецька залізниця”

на  постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2006

у справі господарського суду

№ 6/141 Донецької області

за  позовом до

Товариства з обмеженою відповідальністю  “Галс-К Лтд” Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування”

про	стягнення 1 579 287,72 грн.

(розгляд скарги Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський завод важкого машинобудування” на дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Донецької області)

В С Т А Н О В И В:

У січні 2006  року відкрите акціонерне товариство “Маріупольський завод важкого машинобудування” (далі –ВАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування”) в порядку, визначеному ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, звернулось до суду із скаргою на дії відділу  примусового виконання рішень  державної виконавчої служби Донецької області ( далі –відділ примусового виконання рішень ДВС Донецької області), пов'язаних з виконанням наказів  господарського суду Донецької області  № 40/257 від 06.11.2002, № 6/141 від 16.12.2004, № 20/357 від 26.12.2005  та накладенням арешту на кошти ВАТ “Маріупольський завод вантажного машинобудування”, що знаходяться на його рахунках, відкритих в АКБ “Райфайзебанк Україна”. Скаргу  вмотивовано тим, що виконавчі провадження по примусовому виконанню  наказів господарського суду Донецької області  № 40/257 від 06.11.2002, № 6/141 від 16.12.2004, № 20/357 від 26.12.2005 про стягнення з ВАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування” грошових коштів в сумі 4 247 524,84 грн. не відносяться до категорії виконавчих проваджень, передбачених ст. 201 Закону України “Про виконавче провадження”,  тому вони не підвідомчі відділу примусового виконання рішень ДВС Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.02.2006                 (суддя Подколзіна Л.Д.) задоволено скаргу  ВАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування на дії  відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Донецької області. Визнано незаконними дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Донецької області по винесенню постанови  від 24.01.2006 про накладання арешту  на грошові кошти у сумі 4247524,84 грн., які знаходяться  на усіх  рахунках ВАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування”. Зобов'язано відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Донецької області передати  матеріали зведеного виконавчого провадження № 1/24 по примусовому виконанню наказів господарського суду Донецької області № 40/257 від 06.11.2002, № 6/141  від 16.12.2004, № 20/357 від 26.12.2005 за підвідомчістю до виконавчої служби  Іллічівського  району м. Маріуполя.

Задовольняючи скаргу ВАТ “Маріупольський завод  важкого машинобудування”, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття відділом примусового виконання рішень ДВС  Донецької області  до свого  провадження зведеного виконавчого провадження  по примусовому виконанню наказів господарського суду Донецької області № 40/257 від 06.11.2002, № 6/141 від 16.12.2004, № 20/357 від 26.12.2005 суперечить положенням ст. 201 Закону України “Про виконавче провадження” та  положенням “Порядку передачі матеріалів  виконавчого провадження з одного органу державної  виконавчої служби в інший  або виконавчої  групи, від одного державного виконавця до іншого ( далі –Порядок ), затвердженого наказом Міністерства юстиції від 17.05.2004  № 38/5.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2006 (колегія у складі суддів М'ясищева А.М., Бондаревої Г.Г., Шевкової Т.А.) ухвалу  господарського суду Донецької області  від 07.02.2006 залишено без змін.

Постанова вмотивована тим, що вказана у постановах ДВС Донецької області від 21.12.2005 про передачу  виконавчих проваджень по примусовому  виконанню наказів № 40/257 від 06.11.2002, № 6/141 від 16.12.2004, № 20/357 від 26.12.2005 підстава для здійснення передачі цих  виконавчих  проваджень до відділу  примусового виконання  рішень  ДВС  Донецької області ( велика  навантаженість та надання практичної допомоги) не обумовлена пунктом 4 Порядку. Також суд апеляційної інстанції вказав про те, що постанова  від 24.01.2006  про арешт коштів боржника в сумі 4 247 524,84 грн. на банківських рахунках ВАТ “Мелітопольський завод важкого машинобудування” не відповідає вимогам ст.ст. 5, 73 Закону України “Про виконавче провадження” та прийнята з перевищенням повноважень, оскільки  державний виконавець не звертався  до господарського суду з клопотанням про накладення арешту на кошти  боржника.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю “Галс –К Лтд” як стягувач за виконавчим провадженням про примусовому виконанню наказу  господарського суду Донецької області № 6/141 від 03.02.2004 звернулось  із  касаційною скаргою, просить їх  скасувати посилаючись на те, що його як зацікавлену  особу не було повідомлено про час і місце  розгляду даної  скарги, висновок  судів про те, що відділом примусового виконання рішень ДВС Донецької області порушено вимоги ст. 201 Закону України “Про виконавче провадження” є безпідставним та  таким, що  не відповідає нормам  цього закону.

Не погоджуючись з прийнятими  у справі судовими актами, державне підприємство “Донецька залізниця” як стягувач за виконавчим провадженням по примусовому  виконанню наказу господарського суду Донецької області  № 40/257 від 06.11.2002 звернулось з касаційною скаргою, просить їх скасувати, прийняти нову  постанову, якою залишити скаргу  ВАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування” без задоволення, посилаючись на те, що суд  першої інстанції в порушення вимог ч. 2 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України  не залучив його до участі  у справі та не повідомив про час і місце розгляду  скарги ВАТ “Маріупольський завод  важкого машинобудування”, прийнята судом  ухвала від 07.02.2006  суттєво  впливає на права  державного підприємства “Донецька залізниця” ; судом  неправильно застосовано Закон України “Про виконавче провадження”.

Не погоджуючись  з прийнятими  у справі судовими актами, відділ примусового  виконання рішень ДВС Донецької області  звернувся з касаційною  скаргою, просить їх скасувати, посилаючись на те, що судом було неправильно застосовано  норми ст.ст. 5, 201, 73  Закону України “Про виконавче провадження”, та не застосовано ст.ст. 50, 55 цього ж Закону.

У відзиві на касаційні скарги ВАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування” зазначило прохання у задоволенні касаційних скарг відмовити.

В судове засідання 05.06.2006 не з’явились представники Товариства з обмеженою відповідальністю “Галс-К Лтд”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Електропром”, відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Донецької області. Враховуючи, що про час і місце розгляду справи останні були повідомлені належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційні скарги за їх відсутності.

Колегія суддів, приймаючи  до уваги межі  перегляду  справи  в касаційній  інстанції, проаналізувавши  на підставі  встановлених фактичних обставин  справи застосування  норм матеріального і процесуального  права при винесенні  оспорених  судових актів, знаходить  необхідним задовольнити повністю касаційні  скарги товариства з обмеженою  відповідальністю “Галс - К Лтд” та відділу примусового  виконання рішень ДВС  Донецької  області  та частково –касаційну  скаргу державного підприємства “Донецька залізниця”, виходячи з наступного.

Відповідно  до ст. 201 Закону України “Про виконавче  провадження” на відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя покладається виконання рішень, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів державної влади, місцеві суди, міські або районні ради чи районні державні адміністрації, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади; за якими підлягає стягненню сума боргу від п'яти до десяти мільйонів гривень або еквівалента сума в іноземній валюті. В установленому Міністерством юстиції України порядку на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби або відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя можуть передаватися інші виконавчі провадження, що знаходяться на виконанні в органах державної виконавчої служби. Про прийняття до виконання виконавчого провадження або передачу виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого виноситься вмотивована постанова, з якою ознайомлюються сторони виконавчого провадження.

Наказом  Міністерства юстиції України від 17.05.2004 № 38/5 було затверджено  Порядок  передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу  державної  виконавчої служби  до іншого або виконавчої  групи, від одного державного виконавця  до іншого, відповідно  до пункту 5 якого виконавче провадження може передаватися з одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи у зв'язку: із задоволенням заяви про відвід (самовідвід) відповідно до статті 17 Закону України "Про виконавче провадження"; з передачею виконавчого провадження на виконання до відділу або підрозділу примусового виконання рішень; з утворенням виконавчих груп при органах ДВС; з іншими обставинами, що ускладнюють виконання рішення; якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в кількох органах ДВС, у тому числі за наявності відповідної письмової заяви стягувача.  Передача виконавчого провадження з одного органу ДВС до іншого або виконавчої групи здійснюється за наявності обставин, зазначених у пункті 4.1 цього Порядку, та на підставі постанови посадової особи, яка прийняла рішення про передачу, відповідно до пункту 2.1 Порядку.

21.12.2005 ДВС  Донецької  служби було прийнято  вмотивовані постанови  про передачу  виконавчих проваджень: № 1/24 по примусовому  наказу № 6/141 від 16.12.2004 (стягувачем  за  яким  є  товариство з обмеженою  відповідальністю “Галс - К Лтд”), № 3/5  по примусовому виконанню  наказу № 40/257 від 06.11.2002 ( стягувачем  за  яким є  державне  підприємство “Донецька залізниця”).

Вищий господарський  суд України не погоджується з  висновком  суду  апеляційної  інстанції  про те, що відділом примусового виконання  рішень ДВС Донецької області  при винесенні постанови від 24.01.2006 про  накладення  арешту  на кошти  боржника, які знаходяться на його банківських рахунках, було  перевищено повноваження та порушено вимоги статті 5 Закону України “Про виконавче  провадження”.

Відповідно до абзацу сьомого частини третьої  статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний  виконавець  при здійсненні виконавчого провадження  має право на виконання рішення  суду про стягнення  коштів або  накладення  арешту  в порядку, встановленому  цим  Законом, накладати  арешт  на грошові  кошти та інші  цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах  банку.

В обґрунтування  висновку про невідповідність  дій  відділу примусового виконання рішень ДВС Донецької області  щодо арешту коштів, які знаходяться на банківських рахунках ВАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування”, вимогам  чинного законодавства, суд  апеляційної інстанції  також  послався   на ст. 73  Закону України  “Про виконавче провадження”, яке не  підлягає застосуванню, оскільки  відноситься до глави 7 “Звернення стягнення  на заробітну   плату та інші  види  доходів боржника” цього ж Закону.

Судами під час розгляду даної  справи допущені суттєві  порушення норм  процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2006  судом першої  інстанції було винесено  ухвалу про прийняття  скарги ВАТ “Маріупольський  завод важкого  машинобудування” на дії  відділу  примусового  виконання рішень державної  виконавчої служби Донецької області та призначення її до розгляду на 07.02.2006.

         У зазначеній  ухвалі вказано як  стягувача тільки товариство з обмеженою відповідальністю “Галс - К Лтд”, в той  час  як  оскаржувану  постанову  відділу  примусового  виконання рішень ДВС Донецької області від 24.01.2006 про арешт  на грошові кошти  боржника в сумі 4247524 грн. прийнято також на  виконання наказу № 40/257 від 06.11.2002, за яким  стягувачем є державне  підприємство “Донецька залізниця”, та наказу № 20/357 від 26.12.2005, за яким стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю “Електропром”. Слід зазначити, що скаргу було розглянуто у першому  судовому засіданні. За  вказаних  обставин  у колегії  суддів Вищого господарського суду України немає  підстав піддавати сумніву  доводи  державного підприємства  “Донецька залізниця” про те, що  його не  було залучено судом першої  інстанції    до участі під  час  розгляду  скарги ВАТ “Маріупольський  завод важкого машинобудування “  та не було  повідомлено належним  чином про засідання  суду, яке відбулося  07.02.2006 та у якому  прийнято ухвалу про  задоволення  скарги ВАТ “Маріупольський  завод важкого машинобудування”. На вказані  обставини  суд  апеляційної  інстанції  уваги не звернув.

З огляду на викладене всі ухвалені  у справі судові рішення підлягають  скасуванню, а справа -  передачі  на  новий  розгляд.  

Керуючись ст. ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                               П О С Т А Н О В И В:

            Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  “Галс-К Лтд” задовольнити.

Касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Донецької області задовольнити.

Касаційну скаргу Державного підприємства “Донецька залізниця” задовольнити частково.

            Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.03.2006  та ухвалу господарського суду Донецької області від 07.02.2006 у справі № 6/141 скасувати.

            Матеріали справи № 6/141 направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суддів.

Головуючий                                                                                       Л.Ковтонюк

                     

Судді:                                                                                                   В.Чабан

                                                                                                              О. Кот