ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "21" лютого 2007 р.  11-40              Справа № АС-13/476-06

вх. № 12898/1-13

 

Судова колегія господарського суду Харківської області у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.

суддя Мамалуй О.О.

суддя Мінаєва О.М.

за участю секретаря судового засідання Зіміна К.В.

представників сторін :

позивача -ОСОБА_5, дов.

відповідача - Носов К. В., дов. №3115/9/10-008 від 10.10.06 р.

по справі за позовом  СПД ФО ОСОБА_1,АДРЕСА_1

до  Харківська ОДПІ у Харківській області, м. Харків 

про визнання недійсним рішення 

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Позивач, СПД ФО ОСОБА_1, просить визнати недійсними рішення Харківської ОДПІ у Харківській області НОМЕР_1 від 25.09.06 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2928,6 грн. та НОМЕР_2 від 26.09.06 р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1700,0 грн.

Відповідач з позовними вимогами не згоден, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях на позов.

Справа розглядається в порядку КАС України. 

Надані документи свідчать, що підставою для прийняття оскаржених рішень є акт № НОМЕР_3 від 08.09.06 р. перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігуу суб'єктами підприємницької діяльності торгового павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, що належить СПДФО ОСОБА_1.

Перевірка була проведена головними державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової адміністрації у Харківській області ОСОБА_4та ОСОБА_3 на підставі направлень № НОМЕР_4 таНОМЕР_5

За результатами перевірки керівником Харківською ОДПІ у Харківській області були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.09.06 р. НОМЕР_1 на суму 2928,6 грн., рішення про застосування фінансових санкцій від 26.09.06 р. НОМЕР_2 на суму 3400,0 грн. Оскільки позивач оскаржує рішення про застосування фінансових санкцій від 26.09.06 р. НОМЕР_2 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1700,0 грн., то суд з'ясовує фактичні обставини та перевіряє їх доказами в межах позовних вимог. 

При перевірці були виявлені порушення п. 1, п. 2, п. 6, п.11, п. 13 ст. 3 Закону України  „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ст. 15 „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, ст. 3, ч. 1 ст. 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

Так в акті перевірки зазначено, що встановлена невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена у денному звіті РРО (х-звіті) у розмірі 498,22 грн.

В позові та поясненнях представників в судовому засіданні позивач наполягає на тому, що напередодні СПДФО ОСОБА_1 уповноважив продавця ОСОБА_2здійснити закупівлю товару і надав грошові кошти в розмірі 500 грн., та 08.09.06 р., після перевірки була проведена закупівля товару на суму 372,92 грн. До матеріалів справи надана видаткова накладна № НОМЕР_6 Суд не приймає наданий документ як доказ, оскільки позивачем не доведено того, що продавець був уповноважений на здійснення будь-яких правочинів від імені СПДФО ОСОБА_1 Крім того, в наданих позивачем документах відсутні дані про проведення службової видачі, що є обов'язком при дотриманні касової дисципліни.

Таким чином висновки перевіряючих про порушення позивачем приписів п. п. 13 ст. 3 Закону України  „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є правомірними. 

Також при перевірці встановлено порушення - проведення розрахункових операцій через РРО на неповну суму вартості проданих товарів при продажу 100 гр. горілки нарозлив та здійснення торгівлі алкогольними напоями нарозлив без наявності відповідної ліцензії.

З матеріалів справи вбачається, що СПДФО ОСОБА_1 здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями на підставі ліцензії, виданої Регіональним управлінням департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Харківській області № НОМЕР_7, дійсна з 11.11.05 р. до 11.11.06 р.

Позивач у позові, представник в судовому засіданні наполягають на тому, що здійснення торгівлі спиртними напоями нарозлив в павільйоні не здійснюється, оскільки   діяльність підприємця не підпадає під ознаки діяльності у сфері громадського харчування.

У письмових поясненнях та у показаннях в суді, викликана як свідок продавець ОСОБА_2пояснила, що реалізацію спиртних напоїв нарозлив особисто не здійснювала.

Викликані в якості свідків перевіряючі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, пояснили, що замовили 100 гр. горілки, яку налили у пластиковий стаканчик, також пляшку горілки, пачку цигарок. На 100 гр. горілки  розрахунковий чек продавцем виданий не був.

Відповідач у запереченнях зазначив, що оскільки продавець з актом перевірки ознайомлена, претензій до перевіряючих не мала, про що свідчить запис в акті перевірки, то вона не заперечувала факт реалізації спиртних напоїв нарозлив. Суд не приймає це твердження відповідача, оскільки з акту перевірки вбачається, що продавець від підпису та від дачі пояснень відмовилась, та відповідачем наданий акт відмови від підписання матеріалів перевірки. Тобто в запереченнях відповідач навів перекручені дані.

Оскільки відповідно до приписів п. 2 ст. 71 КАС України обов'язок доведення правомірності прийнятого рішення покладений на відповідача, слід вважати, що відповідач не довів правомірність висновків акту перевірки в цій частині.   

Також в акті записано порушення - не зберігання книги обліку розрахункових операцій (КОРО) протягом встановленого законодавством терміну.

Заперечуючи проти цього порушення позивач пояснив, що книги ОРО дійсно не було під час перевірки, але ліцензії, патенти, в тому числі книга обліку розрахункових операцій (КОРО) з метою їх збереження між робочими часами торгового павільйону зберігаються особисто у СПДФО ОСОБА_1 і привозяться зранку на місце торгівлі. Оскільки 08.09.06 р. у день перевірки СПДФО ОСОБА_1 перебував зранку у лікарні, документи зберігались у нього.

Слід відмітити, що відповідно приписам п. 6 ст. 3 Закону України „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення. Відповідач наполягає на тому, що відповідно до Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових опе рацій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.00 р., позивач повинен забезпечити ведення в установленому по рядку поточної, а також зберігання у господарській одиниці останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО.

Суд зазначає, що оскаржуваним рішенням НОМЕР_1 від 25.09.06 р. застосована відповідальність за порушення саме п. 6 ст. 3 Закону України „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, який не містить посилання на місце зберігання КОРО, а не вищевказаного Порядку.

Оскільки позивачем в судовому засіданні для огляду надана КОРО № НОМЕР_7, копія якої залучена до матеріалів справи, що спростовує висновки перевіряючих, то суд вважає неправомірним застосування санкцій за це порушення.

Суд вважає за необхідне відмітити, що порядок призначення та проведення позапланових перевірок, до яких віднесені перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України „Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (ч. 7 ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”) встановлені ст. 11-1 та ст. 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача перевірка була проведена державними податковими інспекторами відділу ДПА Харківської області на підставі направлень № НОМЕР_4 та НОМЕР_5 від 06.09.2006 року. Як стверджує позивач та записано в акті перевірки СПДФО  ОСОБА_1 зареєстрований у Харківській ОДПІ Харківської області.

Відповідачем не надано доказів дотримання положень норм ст. 11-1 та ст. 11-2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.

Суд вважає необхідним відмітити, що повноваження ДПА в областях визначені ст. 9 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”. Ця ж норма встановлює, що у разі коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної податкової  служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших  платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об`єднаних державних податкових інспекцій визначені у ст. 10 Закону. Зокрема ці органи уповноважені здійснювати у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та  її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги, а також за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій,  патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення деяких видів підприємницької діяльності.

Оскільки позивач зареєстрований як платник податків у Харківській ОДПІ у Харківській області, тому саме цей орган державної податкової служби уповноважений здійснювати контроль за додержанням податкового та іншого законодавства з боку платника і такими повноваженнями не наділений відділ контролю за розрахунковими операціями в сфері готівкового обороту ДПА в Харківській області. За таких обставин у працівників ДПА в Харківській області не було законних підстав для проведення перевірки.

Крім того, як встановлено судом і це не спростовано відповідачем, Харківська ОДПІ у Харківській області не видавало перевіряючим направлення на перевірку, а ці направлення були видані ДПА Харківської області. Таким чином перевіряючи проводили перевірку без належним чином оформлених повноважень (посвідчень) на перевірку.

Крім того, суд вважає необхідним відмітити, що відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, затвердженого постановою КМУ № 790 від 02.06.03 р., підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

В п. 6 цього Порядку встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених п. 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими  виробами (Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової  адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством. Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

В ст. 1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” визначено, що до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім м. Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України „Про державну податкову  службу в Україні” ДПА України виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Указом Президента України № 510/2001 від 11.07.01 р. „Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” на ДПА України покладено функції із забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері.

В п. 2.2 вищенаведеного Указу Кабінету Міністрів України доручено здійснити у двотижневий строк заходи, пов'язані з покладенням на ДПА України функцій із забезпечення реалізації державної політики у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, передбачивши, зокрема, вирішення питань щодо ліквідації Державного департаменту регулювання виробництва та обігу алкоголю і тютюну у складі Міністерства фінансів України та створення у складі ДПА України відповідного департаменту з питань реалізації державної політики у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та його територіальних підрозділів.

На виконання зазначеного Указу Президента України Кабінетом Міністрів України

прийнята постанова № 940 від 07.08.01 р. „Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору”, відповідно до якої утворено у складі ДПА України Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів (далі - Департамент) як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи, у складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі - регіональні управління Департаменту з правами юридичної особи та їх територіальні підрозділи.

В п. 2 цієї Постанови установлено, що Департамент очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою ДПА. Регіональні управління очолюють начальники, які призначаються на посаду та звільняються з посади начальником Департаменту. Департамент діє на підставі положення, що затверджується Головою ДПА, а його регіональні управління - на підставі положень, що затверджуються начальником Департаменту.

Державну податкову адміністрацію зобов'язано розробити і затвердити у тижневий термін Положення про Департамент, в якому передбачити основні завдання щодо участі в реалізації державної політики у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, сплати акцизного збору, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері, зокрема:

- здійснення контролю за виробництвом та обігом спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і сировини, додержанням норм втрат та виходу спирту, алкогольних напоїв суб'єктами підприємницької діяльності, які виробляють, імпортують, експортують, зберігають, транспортують та реалізують таку продукцію;

- ліцензування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності з виробництва спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами;

- застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства з ліцензування, виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

- запобігання незаконному виробництву та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

На виконання Указу Президента України № 510/2001 від 11.07.01 р., постанови КМУ № 940 від 07.08.01 р. наказом ДПА України № 320 від 09.08.01 р. створено  Департамент з питань адміністрування акцизного збору та контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів. Наказом ДПА України № 331 від 21.08.01 р. затверджено Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України, відповідно до якого Департамент серед інших виконує і наведені вище завдання, визначені постановою  КМУ № 940 від 07.08.01 р.

Крім того, згідно з вказаним Положенням (відповідно до пунктів) Департамент виконує такі функції:

- (п. 3.14) здійснює відповідно до законодавства регулювання і контроль у сфері виробництва, зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та виробництва парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового;

- (п. 3.16) організовує видачу суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів і парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового, оптову торгівлю спиртом, оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами;

- (п. 3.19) веде реєстри виробників парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового і виробників, імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових

виробів;

- (п. 3.24) організовує проведення перевірок діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо обігу на митній території України спирту, виноматеріалів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, інвентаризацію цієї продукції та сировини на підприємствах усіх форм власності, які виробляють, зберігають, транспортують та реалізують таку продукцію;

- (п. 3.26) застосовує у випадках, передбачених законодавством, фінансові санкції до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

- (п. 3.37) звертається до суду з позовами про стягнення з суб'єктів підприємницької діяльності фінансових санкцій у вигляді штрафів за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних

напоїв і тютюнових виробів.

В ст. 16 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до п. 27 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою КМУ № 1698 від 14.11.00 р., Департамент визначено органом, що здійснює ліцензування, зокрема, виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв; оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, оптової, роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Відповідно до ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів. Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав ліцензію, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Оскільки відповідач не є органом, уповноваженим видавати суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії на торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами, суд доходить висновку, що законодавчими актами йому не надано повноважень щодо прийняття рішень про застосування фінансових санкцій, встановлених ст. 17 вищевказаного Закону, оскільки вказані повноваження віднесені до компетенції Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України.

Оскільки Харківська ОДПІ Харківської області не є підрозділом Департаменту, суд вважає, що прийнявши оскаржені рішення, відповідач вийшов за межі своїх повноважень та порушив порядок застосування фінансових санкцій, встановлених ст. 17 спеціального Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Суд також вважає необхідним відмітити, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В ч. 1 ст. 9 КАС України записано, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищенаведеного оскаржені рішення прийняті за межами повноважень відповідача, а тому є неправомірними.

Керуючись 7, 9, 17, 79, 86, 94, 160 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів

 

ПОСТАНОВИЛА:

 

Позов задовольнити. Визнати недійсними рішення Харківської ОДПІ у Харківській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.09.06 р. НОМЕР_1 на суму 2928,6 грн., рішення про застосування фінансових санкцій від 26.09.06 р. №НОМЕР_2 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1700,0 грн.

Стягнути  з державного бюджету України на користь СПД ФО ОСОБА_13, 40 грн. судового збору.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи,  які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,  свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в  апеляційному  порядку  постанову суду першої інстанції повністю або частково.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

 

Повний текст постанови виготовлений 26.02.2007 р.

 

Головуючий суддя                                                                     Водолажська Н.С.

 

суддя           Мамалуй О.О.

 

суддя           Мінаєва О.М.