Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Постанова

Іменем України

05 червня 2015 року м. Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області Бережна С.В., за участю прокурора Пургіна Т.І., секретаря Велидчук І.М., особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою прокурора Малинського району Житомирської області Герича Р.А. на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 13 травня 2015 року, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2, призначений на посаду заступника голови Малинської районної державної адміністрації, будучи державним службовцем, якому присвоєно 11 ранг та посада якого віднесена до 5 категорії класифікації посад, був належним чином ознайомлений з ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», використовуючи надані йому службові повноваження, усвідомлюючи факт виникнення конфлікту інтересів, в порушення вимог ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та обов'язку вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів і невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про його наявність, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи в адміністративному приміщенні Малинської районної державної адміністрації Житомирської області в м. Малині по пл. Соборній 6-а, видав та підписав розпорядження № 83-К від 19.09.2014 року «Про преміювання за вересень 2014 року» та № 87-К від 17.10.2014 року «Про преміювання за жовтень 2014 року». Зазначені розпорядження стали підставою для виплати йому премії в розмірі 90% за вересень 2014 року в сумі 2834 гривні 37 копійок та 100% за жовтень 2014 року в сумі 2738 гривень 53 копійки. Про наявність конфлікту інтересів свого безпосереднього керівника - голову Малинської районної державної адміністрації Житомирської області ОСОБА_2 не повідомив, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.172-7 КУпАП.

Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 13 травня 2015 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.172-7 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд виходив з того, що ОСОБА_2, обіймаючи посаду заступника голови Малинської районної державної адміністрації та виконуючи на час вирішення питання про призначення премій повноваження голови зазначеного органу, у відповідності до п.п. 3.1, 3.2 «Положення про преміювання працівників райдержадміністрації». Затвердженого розпорядженням голови Малинської РДА № 16 від 28.01.2008 року, не мав службових повноважень для вирішення питання про своє преміювання, оскільки вказане питання повинно вирішуватися головою Житомирської обласної державної адміністрації, у зв»язку з чим в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.. 172-7 КУпАП

На прийняте судом рішення прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржену постанову скасувати, ухвалити нову, якою притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу. Посилається на те, що постанова суду є незаконною та прийнята з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що суд під час розгляду справи не в повній мірі та однобічно з'ясував обставини справи та помилково прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного корупційного правопорушення. Натомість ОСОБА_2, видаючи розпорядження як виконуючий обов'язки голови Малинської районної державної адміністрації щодо свого преміювання, усвідомлював те, що за таких обставин у його службовій діяльності виник реальний конфлікт інтересів між його особистими інтересами та службовими повноваженнями, який не тільки не спроможний, але й фактично впливає на об'єктивність та неупередженість при прийнятті рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих йому службових повноважень.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, приходжу до висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги та залишення оскарженої постанови без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати наступні питання: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції під час розгляду справи зазначені вимог закону було дотримано.

Відповідно до ст.172-7 КУпАП порушенням вимог щодо повідомлення керівника про конфлікт інтересів є неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках передбачених законом про наявність конфлікту інтересів.

Відповідно до зазначеної норми під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. За змістом зазначеної статті суб'єктивна сторона корупційного діяння характеризується тим, що воно вчинюється лише з корисливих спонукань. Особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв'язку з цим певні матеріальні блага.

Тобто навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов'язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації № 53-К від 12 травня 2014 року ОСОБА_2 з 13 травня 2014 року призначений на посаду заступника голови (а.с.11). Йому був присвоєний 11 ранг державного службовця, оскільки його посада віднесена до 5 категорії класифікації посад. Під час виконання обов'язків голови Малинської районної державної адміністрації ОСОБА_2 видав та підписав розпорядження від 19.09.2014 року «Про преміювання за вересень 2014 року» та від 17.10.2014 року «Про преміювання за жовтень 2014 року» (а.с. 53-54, 38-39). Даними розпорядженнями він преміював себе в розмірі 90% за вересень 2014 року в сумі 2834 гривні 37 копійок та в розмірі 100% за жовтень 2014 року в сумі 2738 гривень 53 копійки (а.с. 40-42).

Дійсно ОСОБА_2 як державний службовець відповідно до положень ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» повинен невідкладно у письмовій формі повідомити безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів, яким відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» є голова Малинської районної державної адміністрації. Однак на час видання ОСОБА_2 розпоряджень № 83-К від 19.09.2014 року «Про преміювання за вересень 2014 року» та № 87-К від 17.10.2014 року «Про преміювання за жовтень 2014 року» він виконував обов»язки голови Малинської районної державної адміністрації, у зв»язку з чим суд прийшов до висновку, що він не мав повноважень щодо ухвалення відносно себе таких рішень. Однак на той час голова Малинської РДА не працював, тому ОСОБА_2 не міг повідомити свого безпосереднього керівника про конфлікт інтересів, якщо він був наявний. (а.с.53-54).

Повідомлення про конфлікт інтересів інших осіб, крім безпосереднього керівника, Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» не передбачено.

Враховуючи те, що конфлікт інтересів відповідно до абзацу 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначається як суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб, а також її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень, то в діях ОСОБА_2 відсутній склад вищенаведеного правопорушення.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.8 КУпАП закони, які пом'якшують, або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені і до видання їх видання.

21 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про запобігання корупції», який містить поняття щодо реального та потенційного конфлікту інтересів. Цим же законом, яким внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто ст. 172-7 КУпАП передбачено, що особа несе відповідальність за неповідомлення нею у встановлених законом випадках, та при наявності реального конфлікту інтересів. Однак визначення поняття конфлікт інтересів, яке наведене в Законі України «Про засади запобігання і протидії корупції» збігається з визначенням поняття потенційний конфлікт інтересів, яке міститься а абзаці 8 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» і розуміється як наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Оскільки ст. 172-7 КУпАП не передбачає відповідальності за потенційний конфлікт інтересів, то ОСОБА_2 не може нести відповідальності за вищевказаною статтею.

Таким чином, доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі про те, що судом не досліджені належним чином обставини справи та наявні докази на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні даного правопорушення, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а постанову Малинського районного суду Житомирської області від 13 травня 2015 року про закриття справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.172-7 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: