УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №33-251/10 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О.П.
Категорія ст.1 ч.2 п.”а” Закону України „Про боротьбу з корупцією” Доповідач Яковлєв С.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2010 року м.Житомир
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області Яковлєв С.В.
з участю:
прокурора........ОСОБА_1
та захисника - адвоката,........ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі справу про адміністративне правопорушення № 33-251/10 за клопотанням і апеляційною скаргою правопорушника ОСОБА_3 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 08 червня 2010 року, -
встановив:
цією постановою ОСОБА_3, 11 серпня 1958 року
народження, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючий головою Малинської районної ради, одружений, проживаючий в ІНФОРМАЦІЯ_3, притягуваний до адміністративної відповідальності вперше, визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.1 ч.2 п. ”а” Закону України „Про боротьбу з корупцією” та щодо нього застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) грн. 00 коп. (а.с. 63).
Відповідно до постанови суду першої інстанції ОСОБА_3, перебуваючи на посаді голови Малинської районної ради і будучи посадовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинив корупційне діяння яке полягало в тому, що він всупереч чинному законодавству безпідставно нарахував та виплатив собі премії на загальну суму 11.818 грн. 04 коп. чим порушив Постанову Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року „Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів”.
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 17 серпня 2009 року № 496/13/84-09 „Щодо оплати праці працівників апарату районної ради”, як далі зазначив суд, оскільки обсяг видатків на оплату
праці працівників апарату районної ради визначається щорічно рішенням ради про районний бюджет на відповідний рік, то розміри стимулюючих виплат голові ради, його заступникам та працівникам апарату ради повинні переглядатися щорічно.
Перевіркою ж було встановлено, що нарахування і виплата премій голові Малинської районної ради ОСОБА_3 протягом 2009 - 2010 років проводились на підставі рішення сесії Малинської районної ради від 05 січня 2007 року № 89 „Про встановлення надбавки до посадового окладу, преміювання та надання матеріальної допомоги голові районної ради, заступнику голови районної ради”, тобто яке діяло протягом 2007 бюджетного року, а протягом 2009 - 2010 років рішень сесії районної ради з питання преміювання голови районної ради ОСОБА_3 не приймалось, на сесію вказані питання не виносились, що за висновком суду суперечить чинному законодавству.
В результаті цього ОСОБА_3 протягом 2009 - 2010 років незаконно отримав грошові кошти в якості премій на загальну суму 11.818 грн. 04 коп. (а.с.63).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив скасувати постанову суду щодо нього та провадження в справі закрити, а в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник правопорушника - захисник ОСОБА_2, уточнила його і свою правову позицію та просила закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На обгрунтування апеляції її автор зазначає, що в його діях відсутня об’єктивна сторона корупційного діяння, передбаченого ст.1 ч.2 п.”а” Закону України „Про боротьбу з корупцією”.
Рішення про виплату премій ним приймалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268. 05 січня 2007 року Малинська районна рада прийняла з цього приводу відповідне рішення, яке є чинним і не суперечить зазначеній постанові Кабінету Міністрів України.
Звертає увагу апелянт й на роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п.1 постанови „Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією” від 25 травня 1998 року (а.с.69-70).
Ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 3-1350/10, заслухавши пояснення захисника апелянта - адвоката ОСОБА_2, яка підтримала подану апеляцію з мотивів, наведених у ній, думку прокурора Ващука Є.М., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши постанову суду першої інстанції в межах, передбачених ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, з матеріалів справи - копій витягів з розпоряджень голови Малинської районної ради ОСОБА_3 від 26 березня 2009 року № 6-к, 28 квітня 2009 року № 7-к, 26 травня 2009 року № 10-к, 23 червня 2009 року № 16- к, 27 липня 2009 року № 21-к, 26 серпня 2009 року № 23-к, 28 вересня 2009 року № 27-к, 29 жовтня 2009 року № 28-к, 07 грудня 2009 року № 32-к, 23 грудня 2009 року № 34-к, 28 січня 2010 року № 1-к та 24 лютого 2010 року № 2-к, вбачається, що рішення про виплату премій голові Малинської районної ради приймалось на підставі постанов Кабінету Міністрів України „Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” від 09 березня 2006 року № 268 (далі - постанова КМУ № 268) та „Деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” від 19 липня 2006 року № 984 зі змінами та доповненнями та наказом Міністерства праці та соціальної політики України „Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів” від 02 жовтня 1996 року № 77 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 1996 р. за N 593/1618 зі змінами та доповненнями (а.с.12-23).
Відповідно до п.6 постанови КМУ № 268 преміювання керівників органів виконавчої влади, органів прокуратури, урядових органів державного управління та інших органів, їх заступників, встановлення їм надбавок, передбачених цією постановою, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається органом вищого рівня.
В листі заступника директора Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Міністерства праці та соціальної; політики України - начальника відділу ОСОБА_4 „Щодо оплати праці працівників апарату районної ради” від 17 серпня 2009 року № 496/13/84-09 було повідомлено, що оскільки обсяг видатків на оплату праці працівників апарату районної ради визначається щорічно рішенням ради про районний бюджет на відповідний рік, то розміри стимулюючих виплат голові ради, його заступникам та працівникам апарату ради повинні переглядатись щорічно.
Автор протоколу про адміністративне правопорушення та суд у постанові, визначаючи вйну ОСОБА_5 у вчиненні корупційного діяння, фактично керувались виключно наведеним вище листом, тоді як лист містить лише думку його автора чи відповідного структурного підрозділу Департаменту (в листі прямо зазначено - „Вважаємо ...) і ніяким чином не може змінювати нормативно-правовий акт чи закон.
Крім того суд при розгляді даної справи не звернув увагу на роз’яснення Верховного Суду України, які містяться в абзаці 3 п.1 постанови Пленуму „Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією” від 25 травня 1998 року № 13 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 03 березня 2000 року № 5, відповідно до яких правопорушення, пов’язані з використанням посадовими особами в особистих чи інших неслужбових цілях державних коштів, наданих їм у службове користування приміщень, засобів транспорту чи зв’язку, техніки або іншого державного майна, до корупційних діянь не належать. Відповідальність за такі правопорушення передбачена ст.184-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В абзаці 1 п.8 цієї ж постанови роз’яснено судам, що об’єктивна сторона корупційних діянь, передбачених ст.1 ч.2 Закону України „Про боротьбу з корупцією”, полягає в незаконному одержанні матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг у будь-якому вигляді. Для відповідальності за цією нормою Закону не має значення, чи вчинила особа певні дії (або бездіяльність) на користь того, хто надав матеріальні блага, послуги, пільги чи інші переваги, та чи настали від цих діянь певні наслідки.
З наведених роз’яснень слідує, що: відповідальність за правопорушення, пов’язані з використанням посадовими особами в особистих чи інших неслужбових цілях державних коштів, якщо таке мало місце, передбачена ст.184-1 КУпАП, а не Законом України „Про боротьбу 3 корупцією” ; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна вчинити чи не вчинити певні дії на користь того, хто надав матеріальні блага, послуги, пільги чи інші переваги, що по даній справі також відсутнє.
Разом з тим, звертає увагу й упереджене ставлення автора протоколу та суду до особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, так як якщо навіть взяти до уваги зазначений лист від 17 серпня 2009 року, то при обчисленні загальної суми отриманих ОСОБА_3 премій не міг братись до уваги період отримання ним премій з березня по серпень 2009 року в сумі 4.849 грн. 50 коп. /808, 25 грн. х 6 міс./ (а.с.1-2, 63).
Крім того, у зазначених процесуальних документах безпідставно вказано, що ОСОБА_6 „безпідставно нарахував собі та виплатив премії ...”, тоді як він лише підписував щомісячно відповідні розпорядження (а.с. 12-23).
Не вбачається із вказаних процесуальних документів та матеріалів справи й те, що чи діями ОСОБА_3 були порушені межі затверджених видатків на оплату праці.
За наведених обставин постанову судді неможливо визнати законною та обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження - закриттю на підставі ст.247 п.1 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду,-
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 08 червня 2009 оку щодо ОСОБА_3 скасувати, а провадження в даній справі закрити на підставі ст.247 п.1 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.1 ч.2 п.”а” Закону України „Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 року № 356/95-ВР.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя