Пустомитівський районний суд Львівської області

м. Пустомити, вул. Івана Кандиби, 3, 81100, (03230) 4-11-59

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 201 Ооку Пустомитівський районний суд Львівської області

в складі головуючого судді Галайко Н.М.

при секретарі Доскіч Є.І.

з участю прокурора Сколець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити справу про

обвинувачення

ОСОБА_1,02.03.1962 р.

уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1

Івано-Франківської області, освіта середньо-

спеціальна, СПД ФО „ОСОБА_1Г.”, проживає у

Львівській області, Пустомитівський район, смт.

Щирець, вул. Загородки, 72. раніше не судима

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 172 ч. 1 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 будучи керівником СПД ФО „ОСОБА_2М.”, виконуючи

організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто будучи службовою

особою, маючи магазин промислових товарів, що знаходиться у смт. Щирець по вул. Пл.Ринок,

Пустомитівського району Львівської області, незаконно використовувала з січня 2010р. року по

вересень 2010р. найманого працівника ОСОБА_3, в якості продавця

різних промислових товарів даного магазину, при цьому умисно, всупереч ст.ст. 43, 45, 46

Конституції України, ст.ст. 2, 5-1, 22, 24, 29, 50, 54, 94, 95, 175 КЗпП України, ст.ст.1, 3, 5, 12,

Закону України „Про оплату праці”, прийняла вищевказану громадянку на роботу без

оформлення трудового договору, трудових книжок, разом з тим, видавала заробітну плату не

офіційно без підпису у відомостях, без ведення бухгалтерської документації. Тим самим,

ОСОБА_1 будучи керівником СПД ФО „ОСОБА_1Г.” умисно, грубо порушила

законодавство про працю.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив грубе порушення законодавства про працю.

Підсудна ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому злочинному

діянні визнала повністю, розкаялася та пояснила, що працює керівником СПД ФО „ОСОБА_2

М.М.”, у функціональні обов’язки входить керівництво діяльності даного підприємства. У

трудових відносинах у неї працює одна особа гр. ОСОБА_4, яка працює не офіційно з січня

201 Ороку, тобто з нею вона не уклала офіційного трудового договору і не внесла запис у трудову

книжку. Заробітну плату виплачувала неофіційно, тобто „на руки”, про одержану заробіну плату

ОСОБА_4 ніде не розписується. Розмір заробітної плати ОСОБА_4 складає в середньому

600 гривень на місяць. ОСОБА_1 вказала, що знала про необхідність укладення офіційних

трудових відносин з працівником, однак не зробила цього у зв’язку із тим, що в такому випадку

їй необхідно було б сплачувати за працівника податки та інші загальнообов’язкові відрахування

до бюджету та до інших цільових фондів, що є для неї важко,, оскільки підприємницька

діяльність не розвивається і є проблеми фінансового характеру.

Згідно ст. 299 КПК України, постановлено не досліджувати докази стосовно тих

фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані по ст. 172 ч. 1 КК України, так як вона вчинила

грубе порушення законодавства про працю.

• За вчинений злочин підсудна підлягає покаранню.

При"- визначенні виду і розміру покарання, суд виходить із суспільної небезпеки

вчиненого злочину та особи підсудної.

ОСОБА_1 свою вину визнала повністю, щиро розкаялася, вперше притягується до

кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання.

Наведені обставини визнаються судом як такі, що пом'якшують покарання підсудної.

Обтяжуючих обставин відповідальності підсудної судом не встановлено.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази по справі відсутні.

Суд, обмірковуючи міру покарання підсудному, беручи до уваги обставини, що

пом’якшують покарання підсудної, вважає, що підсудній слід призначити покарання в межах

санкції статті 172 ч. 1 КК України не пов’язане з ізоляцією від суспільства.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1, 1962р.н., по ст. 172 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі

510 гривень в дохід держави.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в

законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області на протязі

15 днів з часу оголошення.

Суддя ГалайкоН.М.