33/775/66/2014(м)

                                                                                                     266/2115/14-п

Справа № 266/2115/14-п

Провадження № 33/775/66м/2014           Головуючий: Шапар Ю.І.

Категорія ст. 164 ч.1 КУпАП           Суддя 1-ої інстанції: Дзюба М.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2014 року м. Маріуполь

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області Шапар Ю.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 червня 2014 року, якою

ОСОБА_1 Ріту Михайлівну, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, працюючу у торгівельному кіоску по пров. Новоросійському, 2 в м. Маріуполі, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, у зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення провадження по справі закрито, з конфіскацією вилученої продукції, відповідно до Акту опису від 14.02.2014 року.

ВСТАНОВИВ:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення № 1/14 від 14 лютого 2014 року ОСОБА_1 14 лютого 2014 року об 11 годині 40 хвилин, знаходячись у торгівельному кіоску по пров. Новоросійському, 2 в місті Маріуполі, не являючись суб’єктом підприємницької діяльності, здійснювала реалізацію тютюнових виробів, тобто здійснювала господарську діяльність без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання та без отримання ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності, яка належить до ліцензування згідно законодавства.

Постановою судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 червня 2014 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, у зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення провадження по справі закрито, з конфіскацією вилученої продукції, відповідно до Акту опису від 14.02.2014 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, а справу про адміністративне правопорушення щодо неї закрити. Вважає, що при винесенні постанови мало місце неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, при цьому суд не повно з’ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи обставинам, що потягло за собою винесення необґрунтованої та незаконної постанови. Зокрема посилається на те, що закривши провадження по справі та застосувавши при цьому конфіскацію, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, оскільки конфіскація відповідно до ст.24 КУпАП є видом адміністративного стягнення, тому не може застосовуватись, оскільки сплинув строк накладення адміністративного стягнення.

Окрім того, зазначає, що вилучена продукція не є її власністю, однак суд не дослідив вказану обставину. Також вказує, що суд не дослідив та не врахував обставини, які повинні впливати на накладення стягнення та розглянув справу у її відсутність, чим порушив її права.

Також просить поновити строк на оскарження постанови суду першої інстанції, посилаючись на те, що її не було повідомлено про час та місце розгляду справи, справу було розглянуто у її відсутність і копія судового рішення не була їй направлена, а копію постанови вона отримала лише 16 липня 2014 року.

Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін з наступних підстав.

У відповідності з вимогами ст.280 КУпАП суд зобов’язаний з'ясувати всі обставини у справі, у тому числі і обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність та мають значення для прийняття правильного рішення.

З матеріалів справи вбачається, що суддя районного суду прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Факт скоєння даного адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його скоєнні підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення № 1/14 від 14 лютого 2014 року, актом опису вилученої продукції, поясненнями самої ОСОБА_1, яка визнала свою вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення.

          Оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.38 КУпАП стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, суд прийшов до правильного висновку щодо закриття провадження по справі.

          При цьому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо не з’ясування судом обставин справи та незаконної конфіскації вилученого товару, оскільки він не є її власністю, не можуть бути взяті до уваги, оскільки у своєму поясненні, викладеному власноруч, остання підтвердила факти, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, вказавши, що вилучений товар був придбаний нею за власні кошти (а.с. 10).

          Таким чином доводи апеляційної скарги не засновані на вимогах діючого законодавства і не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для скасування законної постанови суду.

Разом з тим вважаю, що строк на апеляційне оскарження слід поновити як пропущений з поважних причин, оскільки копія постанови не була направлена ОСОБА_1 у встановлений законом строк.

          Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

          Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 червня 2014 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Ріти Михайлівни залишити без задоволення.

Постанову судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05 червня 2014 року, якою ОСОБА_1 Ріту Михайлівну визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та у зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення провадження по справі закрито, з конфіскацією вилученої продукції, відповідно до Акту опису від 14.02.2014 року – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Донецької області ОСОБА_2