Пустомитівський районний суд Львівської області

м. Пустомити, вул. Івана Кандиби, 3, 81100, (03230) 4-11-59

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 листопада 2010 року Пустомитівський районний суд Львівської області

в складі головуючого судді Галайко Н.М.

при секретарі Доскіч Є.І.

з участю прокурора Сидорчука О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити справу про

обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина

України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює

керівником СПД ФО „ОСОБА_1Б.”, проживає в

м. Львові по вул. Генер.Чупринки 115, раніше не

судимий

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 172 ч. 1 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 будучи керівником СПД ФО „ОСОБА_1Б.”, виконуючи

організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто будучи службовою

особою, маючи виробничо-складські приміщення, що знаходяться у с. Попеляни,

Пустомитівського району, Львівської області, незаконно використовував з серпня 2009 року по

вересень 2010 р. найманого працівника ОСОБА_2 в якості продавця різних

продовольчих товарів при цьому умисно, всупереч ст.ст. 43, 45, 46, Конституції України, ст.ст. 2,

5-1, 22, 24, 29, 50, 54, 94, 95, 175 КЗпП України, ст.ст.1, 3, 5, 12, Закону України „Про оплату

праці”, прийняв вищевказаного громадянку на роботу без оформлення трудового договору,

трудових книжок, разом з тим, видавав заробітну плату не офіційно без підпису у відомостях в

сумі 7000 гривень, без ведення бухгалтерської документації. Тим самим, ОСОБА_1 будучи

керівником СПД ФО „ОСОБА_1Б.” умисно, грубо порушив законодавство про працю.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому злочинному

діянні визнав повністю, розкаявся та пояснив, що він працює керівником СПД ФО „ОСОБА_1

Р.Б.”, у функціональні обов’язки входить керівництво діяльності даного підприємства. У серпні

2009 року у нього почала працювати гр. ОСОБА_2, з якою він не уклав трудових відносин , записи

їй у трудову книжку не вносив, заробітну плату виплачував не офіційно, тобто „на руки”, про

одержану заробітну плату ОСОБА_2 ніде не розписувалася. Розмір заробітної плати ОСОБА_2

складає в середньому 600 гривень на місяць. Крім цього, ОСОБА_1 вказав, що знав про

необхідність укладення офіційних трудових відносин з працівником, однак не зробив цього у

зв’язку із тим, що в такому випадку йому необхідно було б сплачувати за працівника податки та

інші загальнообов’язкові відрахування до бюджету та до інших цільових фондів, що є для нього

важко, оскільки підприємницька діяльність не розвивається і є проблеми фінансового характеру.

Згідно ст. 299 КПК України, постановлено не досліджувати докази стосовно тих

фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані по ст. 172 ч. 1 КК України, так як він вчинив грубе

порушення законодавства про працю.

За вчинений злочин підсудний підлягає покаранню.

При визначенні виду і розміру покарання, суд виходить із суспільної небезпеки

вчиненого злочину та особи підсудного.

ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, вперше притягується до

кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання.

Наведені обставини визнаються судом як такі, що пом’якшують покарання підсудного.

Обтяжуючих обставин відповідальності підсудного судом не встановлено.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази по справі відсутні.

Суд, обмірковуючи міру покарання підсудному, беручи до уваги обставини, що

пом’якшують покарання підсудного, вважає, що підсудному слід призначити покарання в межах

санкції статті 172 ч. 1 КК України не пов’язане з ізоляцією від суспільства.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 по ст. 172 ч. 1 КК України до штрафу у розмірі 510

гривень в дохід держави.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку

в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до Львівської апеляційного суду на протязі 15 днів

з часу оголошення.

Суддя Галайко Н.М.