Апеляційний суд Чернігівської області

м. Чернігів, вул. Г.Полуботка, 2, 14000, (0462) 67-62-96

Справа № 22ц - 3622/2010 Головуючий у 1-й інстанці - ОСОБА_1

Категорія – цивільна Доповідач - Бойко О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2010 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі :

головуючого- судді: БОЙКО О.В.,

суддів: ШЕВЧЕНКА В.М., ЛАЗОРЕНКА М.І.

при секретарі: Пільгуй Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та стягнення щомісячної державної соціальної допомогу як дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії у підвищеному розмірі за період з 27.11.2008 року по 31.12.2008 року неправомірною, зобов'язано управління ПФУ в Ічнянському районі здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії позивачу за період з 27.11.2008 року по 31.12.2008 року відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни"; відшкодовано судові витрати.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області просить скасувати постанову Ічнянського районного суду від 25 грудня 2009 року та винести нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне, необ'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, що мають істотне значення для вирішення справи, а також на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" та внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI року виплата підвищення до пенсії як дитині війни у 2008 році здійснювалась у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, джерелом фінансування якого є Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України норми Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" визнані неконституційними, а тому в законодавчому порядку це питання залишилось не врегульованим, тобто має місце прогалина у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, яка полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися пенсії дітям війни або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалини має здійснюватись законодавцем.

Відповідно ж до статті 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не інших джерел, а тому відсутні правові підстави для стягнення коштів Пенсійного фонду України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 має статус дитини війни (а.с. 5).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в 2008 році позивачу проведена виплата надбавки до пенсії у розмірі меншому, ніж встановлено Законом України „Про соціальний захист дітей війни" і прийшов до обґрунтованого висновку про зобов'язання відповідача здійснити відповідний перерахунок в межах строку позовної давності.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" текст статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", яка набрала чинності з 01 січня 2008 року, викладено в новій редакції, а саме положеннями даної норми передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулювано правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситись зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 пункт 41 розділу II Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним).

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату надбавки позивачу за 2008 рік, правомірно керувався положеннями Закону України „Про соціальний захист дітей війни", а не положеннями Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік".

Також, суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач виплачував позивачу пенсію за період з 27.11.2008 року по 31.12.2008 року в меншому розмірі, ніж встановлено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", а саме без урахування 30 % мінімальної пенсії за віком.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для стягнення коштів Пенсійного фонду України є безпідставні, оскільки оскаржуваним рішенням зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України і, крім того, ст. 113 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсії між Державним бюджетом та Пенсійним фондом, пенсії визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з додержанням норм матеріального права.

Інші доводи апеляційної скарги також не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду ~т/країни в Ічнянському районі Чернігівської області підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області - відхилити.

Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: