У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_1 на вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 березня 2005 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2

 Херсонської області, на підставі

ст. 55 КК України (1961 року) раніше не судимий

засуджений за ч. 3 ст. 186 України на 4 роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України остаточно визначено 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

            Цим же вироком засуджено ОСОБА_3, щодо якого вирок не оскаржується.

            Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь: Херсонської обласної клінічної лікарні - 472 грн. 26 коп.; Херсонського бюро судово-медичної експертизи - 15 грн. 83 коп.; ВАТ “ІНФОРМАЦІЯ_3” - 1000 грн., а солідарно з ОСОБА_3 - 700 грн.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 14 червня 2005 року вирок залишений без змін.

            За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 13 жовтня 2001 року близько 22-ї год. за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої  виділені  в  окреме  провадження,  через огорожу  проникли   на  територію   ВАТ  “ІНФОРМАЦІЯ_3”,  що   по   АДРЕСА_1 в м. Херсоні, де  вчинили напад  на  ОСОБА_4 із застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров'я у вигляді нанесення ударів руками і ногами по обличчю, голові і тулубу, заподіявши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, і зламавши вхідні двері центрального складу і майстерень ремонтного цеху викрали звідти майно на суму 10000 грн.

            Після чого, близько 23-ї год. 45 хв. ОСОБА_2 повторно за попередньою змовою з ОСОБА_3, проникнувши через огорожу на територію ВАТ “ІНФОРМАЦІЯ_3” за вищевказаною адресою, через раніше зламані двері з майстерень ремонтного цеху викрали майно на загальну суму 700 грн.

            У касаційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_1 просить судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу закрити. Оскільки вважає, що вина її підзахисного у побитті ОСОБА_4 та викраденні майна не доведена.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича М.Є., перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини злочинів, вчинених ОСОБА_2 і відповідно доказам у справі застосував матеріальний закон.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 підтверджуються визнавальними показами самого ОСОБА_2, які він давав при допитах в якості підозрюваного і обвинуваченого, його явкою з повинною; показаннями іншого засудженого ОСОБА_3 про викрадення майна з “ІНФОРМАЦІЯ_3у” і здачу його в пункт прийому металобрухту, із зазначенням того, що сторож ОСОБА_4 під час викрадення лежав зв'язаний.

Даних, які б  свідчили  про  те,  що такі покази ОСОБА_2 і ОСОБА_3 давали внаслідок застосовуватися недозволених методів слідства, у справі немає.

            Їхні покази узгоджуються між собою і підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів, зокрема свідченнями потерпілого ОСОБА_4, який однозначно вказав на ОСОБА_2 як на особу, котра під час нападу вчинила його побиття і зв'язала; показами свідків ОСОБА_5, якому ОСОБА_2 близько 2-ї год. 14 жовтня 2001 року здав метал у пункті прийому, і ОСОБА_6, якому вдень 14 жовтня 2001 року  ОСОБА_2 приніс на зберігання викрадені речі тощо.     

            За таких обставин ОСОБА_2 обґрунтовано визнаний винним у розбої і грабежі, що вчинені за попередньою змовою групою осіб з проникненням у житло.  

            Міра покарання призначена ОСОБА_2 у відповідності з вимогами кримінального закону, вона відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та даним про його особу.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що при проведенні досудового слідства і судовому розгляді не допущено порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкоджали суду повно і всебічно дослідити всі обставини справи.

Отже, підстав для призначення справи до касаційного розгляду немає.

            Керуючись ст. 394 КПК України, колегія  суддів

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_1 відмовити.

с у д д і :

Короткевич М.Є.                                         Пошва Б.М.                                          Нікітін Ю.І.