Справа № 1-198/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року                                                                       м.Рівне

Рівненський міський суд

головуючий суддя - Кучина Н.Г.

при секретарі - Цимбалюк А. І.

з участю прокурора - Станкевича О.К.

захисника ОСОБА_1

законного представника неповнолітнього

підсудного ОСОБА_2

представника служби у справах неповнолітніх ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, учня ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- вироком Рівненського міського суду від 23 червня 2010 року за ч. 2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 76,104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки

          у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

07 жовтня 2010 року, в період часу з 14 години 00 хвилин до 15 години 00 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном, скориставшись відсутністю нагляду з боку власника мобільного телефону ОСОБА_5, таємно викрав мобільний телефон марки «Самсунг В-100» вартістю 254, 15 грн, з сім- карткою операторі мобільного зв»язку «Діджус», вартістю 30 грн, на рахунку якої на час викрадення було 5 грн., чим завдав останньому збитку на загальну суму 289,15 грн.

Будучи допитаним в якості підсудного ОСОБА_4 свою вину за ч.2 ст. 185 КК України під час судового слідства визнав повністю

Суду показав, що 07 жовтня 2010 року, в період часу з 14 години 00 хвилин до 15 години 00 хвилин, він перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, скориставшись відсутністю нагляду з боку власника мобільного телефону ОСОБА_5, викрав мобільний телефон марки «Самсунг В-100» з сім- карткою оператора мобільного зв»язку «Діджус». Суму заподіяного збитку не заперечив.

Вина ОСОБА_4 повністю доведена зібраними в ході досудового слідства і перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме:

Так, потерпілий ОСОБА_5, будучи допитаним в судовому засіданні показав, що 07 жовтня 2010 року приблизно о 14 годині до нього в гості за місцем його проживання ІНФОРМАЦІЯ_5 прийшов ОСОБА_6 з ОСОБА_4 Вони принесли пиво і всі разом його випили. Коли вони пішли додому, він помітив, що у нього пропав його мобільний телефон марки « Самсунг В 100». Як йому потім стало відомо даний телефон забрав ОСОБА_4. На даний час телефон йому повернуто, матеріальних претензій до ОСОБА_4 не має. Просив суд суворо не карати та не позбавляти волі ОСОБА_4

          Покази потерпілого є послідовними і повністю узгоджуються із фактичними даними, отриманими в ході судового слідства.

          Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, дав показання, що 07 жовтня 2010 року він разом із ОСОБА_4 перебував в гостях у ОСОБА_5 Там вони разом всі пили пиво. Коли пішли від ОСОБА_5 додому, то ОСОБА_4 показав йому мобільний телефон « Самсунг», який належав ОСОБА_5 ОСОБА_4 сказав, що вкрав даний мобільний телефон у ОСОБА_5

          Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 дав показання, що 07 жовтня 2010 року приблизно о 15 годині, перебуваючи на центральному продуктовому ринку м.Рівне до нього підійшов ОСОБА_4 і запропонував купити мобільний телефон « Самсунг В -100». Він придбав даний телефон у ОСОБА_4 за 55 грн.

          Такі показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повністю узгоджуються з показаннями потерпілого та підсудного.

          З оголошеного та оціненого в судовому засіданні протоколу огляду та добровільної видачі від 27 жовтня 2010 року вбачається, що мобільний телефон марки « Самсунг В- 100», який був викрадений ОСОБА_4 у ОСОБА_5 свідок ОСОБА_7 добровільно видав( а.с. 18 ).

          З оголошеного та оціненого в судовому засіданні висновку судово- товарознавчої експертизи № 950 від 09 листопада 2010 року вбачається, що залишкова вартість мобільного телефону « Самсунг В -100» з урахуванням часткової втрати його товарних якостей та дефектів, у зв»язку з експлуатаційним зношенням і пошкодженням від впливу зовнішніх факторів могла становити 254, 15 грн ( а.с. 25-28)

Оцінюючи досліджені в справі і викладені в цьому вироку докази, в результаті їх всебічного, повного і об’єктивного дослідження, суд приходить до висновку, що пред’явлене обвинувачення знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 06 листопада 2009 року „Про судову практику у справах про злочини проти власності” повторним у статтях 185, 186 та 189-191 КК визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь- який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 КК України.

З оглянутого в судовому засіданні вироку Рівненського міського суду від 23 ервня 2010 року вбачається, що ОСОБА_4 було визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі на підставі ст. 75, 76, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки.

На підставі викладеного, суд кваліфікує дії ОСОБА_4           за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Визначаючи вид та міру покарання підсудного суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, обставини та наслідки їх вчинення, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання, особу підсудного, дані, що його характеризують.

Обтяжуючою обставиною покарання підсудного суд визнає, у відповідності до ст.67 КК України, вчинення злочину в стані алкогольного сп”яніння.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4суд враховує, що він раніше судимий ( а.с. 63, 85 -86), згідно акту обстеження матеріально- побутових умов проживає разом з мамою, двома сестрами та братами, виховувався в сім”ї без батька ( а.с.65, 78), за місце м проживання характеризується позитивно ( а.с. 65, 67), перебуває на «Д» обліку у лікаря- нарколога з приводу вживання алкоголю, лікування не потребує ( а.с. 69, 71), на обліку у лікаря- психіатра не перебуває ( а.с. 73), перебуває на обліку в ВКМСД Рівненського МВ УМВС з 07 червня 2010 року ( а.с. 75), за місцем навчання характеризується посередньо ( а.с. 77), на обліку у ССД не перебуває ( а.с.80) Допитана в судовому засіданні законний представник неповнолітнього підсудного ОСОБА_4- ОСОБА_2 суду показала, що син взагалі слухняний, допомагає їй по господарству.

          Вчинення злочину у неповнолітньому віці, повне визнання вини, щире каяття у вчиненому,те, що заподіяна потерпілому шкода усунута, суд враховує, як пом’якшуючі покарання обставини для підсудного ОСОБА_4

          Оцінюючи зазначені обставини в сукупності, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного неможливе без ізоляції від суспільства. При призначенні покарання за ст. 185 ч.2 КК України, суд прийшов до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_4. та попередження нових його злочинів буде покарання, призначене в межах мінімальної санкції статті.

За ст. 91 КПК України судовими витратами є витрати, зроблені при провадженні справи органом дізнання, органом досудового слідства та судом. Стягнення безпосередньо із засудженого коштів на користь експертної установи законодавством не передбачене і є недопустимим. Порядок фінансування експертних установ встановлений ст.15 Закону України „Про судову експертизу”. У випадку витрат органу досудового слідства чи суду на проведення експертиз, коли експертиза проведена на договірних засадах, ці витрати стягуються на користь державного бюджету.

За таких підстав, в матеріалах справи відсутні підстави та обґрунтування для стягнення з засудженого судових витрат за проведення товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі, а саме мобільний телефон марки „ Самсунг В-100”, , який був оглянутий та долучений до кримінальної справи в якості речових доказів, у відповідності до статті 81 КПК України підлягає поверненню його законному володільцю ( а.с.32)

Керуючись ст. 103 КК України , ст.ст. 323,324,445 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки

          Відповідно до ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком , частково приєднати невідбуте покарання за вироком Рівненського міського суду від 23 червня 2010 року і остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді чотирьох років одного місяця позбавлення волі.

          Запобіжний захід до набрання чинності вироком ОСОБА_4 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 10 січня 2011 року.

Речові докази по справі:

-          мобільний телефон марки „ Самсунг – В 100» повернути потерпілому ОСОБА_5

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом 15- ти діб з моменту його проголошення а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії.

          Суддя Кучина Н.Г.