ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2015 р.Справа № 923/1384/13

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від позивача ТОВ «Санта» Богатиря К.В. Аленіна О.Ю., Воронюка О.Л. Герасименко Ю.С. Циганок М.М., довіреність № б/н, дата видачі : 21.08.15

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства база відпочинку «Арабатська стрілка»

на ухвалу господарського суду Херсонської області

від06.05.2015р.

у справі№ 923/1384/13 (суддя Нікітенко С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТА»

до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача проКомунального підприємства база відпочинку «Арабатська стрілка» Херсонська обласна рада усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «САНТА» звернулось до суду з позовом, в якому просило зобов'язати комунальне підприємство база відпочинку "Арабатська стрілка" звільнити від належних цьому суб'єкту господарювання, некапітальних будівель у вигляді будиночків для відпочинку та від усіх інших споруд будь-якого призначення, а саме: спальні будиночки в кількості 15 (п'ятнадцяти) штук означених літерами - IV, V,VІ,VІІ,VІІІ,4а, 5, 12, 13, 26, 27, б/н, б/н, б/н. А також, вбиральні - літери XVIII, XIX, та лінійної інженерної споруди - повітряної лінії електропередачі невстановленої потужності - земельну ділянку площею 1 га., яка знаходиться у користуванні ТОВ «САНТА» із земель Щасливцівської сільської ради, Генічеського району, Херсонської області.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.10.2014р. у справі №923/1384/13 позов задоволено частково, зобов'язано комунальне підприємство база відпочинку «Арабатська стрілка» звільнити земельну ділянку площею 1 га., яка знаходиться у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «САНТА», із земель Щасливцівської сільської ради Генічеського району Херсонської області, від належних комунальному підприємству база відпочинку «Арабатська стрілка» нерухомих об'єктів, а саме: будиночки для відпочинку №4а, №5, №5а, №25, №26, №27, №12; вбиральні зазначені літерами XVIII, ІХХ та лінія інженерної споруди - повітряної лінії електропередачі невстановленої потужності. Крім того, стягнуто з комунального підприємства база відпочинку «Арабатська стрілка» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНТА» 573,50 грн. судового збору.

Вказане рішення в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось.

12 листопада 2014 року на виконання зазначеного рішення було видано відповідні накази.

23 квітня 2015 року відділ державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області звернувся до господарського суду з заявою, в якій просить відстрочити виконання рішення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.05.2015р. в задоволенні вказаної заяви відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою, Комунальне підприємство база відпочинку «Арабатська стрілка» подало апеляційну скаргу, відповідно до якої скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 06.05.2015р. по справі № 923/1384/13 та постановити нову, якою заяву відділ державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області задовольнити.

Як на підставу викладених у скарзі вимог апелянт посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та безпідставне не встановлення судом наявності виняткових обставин, що є підставою для відстрочки виконання судового рішення.

21.08.2015р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив товариства з обмеженою відповідальністю «САНТА» на апеляційну скаргу боржника на ухвалу господарського суду Херсонської області від 06.05.2015р., згідно якого ТОВ «САНТА» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали даної справи, Одеський апеляційний господарський суд встановив наступне:

Згідно частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 року передбачено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Пунктами 7, 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено, що у застосуванні приписів статті 121 ГПК України господарським судам необхідно мати на увазі таке. Господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом. Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі таке. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення, ВДВС Генічеського районного управління юстиції Херсонської області посилається на ті обставини, що 02.03.2015р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надіслано сторонам виконавчого провадження. Боржнику надано строк для самостійного виконання до 08.03.2015р. В наданий термін боржником рішення суду не виконано. 22.04.2015р. боржником подано клопотання, в якому просить звернутись до суду із заявою про відстрочку виконання судового рішення у зв'язку з винесенням постанови про визнання речовими доказами та залучення їх до матеріалів кримінального провадження будиночків для відпочинку № 4а, № 5, № 5а, № 25, № 26, № 27, № 12, вбиральні зазначені літерами XVIII, ІХХ та лінія інженерної споруди - повітряної лінії електропередачі невстановленої потужності. Згідно ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження"», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку виконання рішення.

Відділ державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області вважає, що вказана обставина є причиною неможливості виконання рішення суду.

В розумінні ст. 121 ГПК України, при вирішенні питання про надання відстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Відділ державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області фактично обґрунтовує необхідність надання відстрочки виконання судового рішення посиланням на наявність постанови начальника СВ Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області про визнання речовими доказами та його долучені до матеріалів кримінального провадження від 25.03.2015р., якою визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42014230140000002 від 07.02.2014р. та приєднано до матеріалів кримінального провадження будиночки відпочинку №4а, №5, №5а, №25, №26, №27, №12, вбиральні зазначені літерами XVIII, ІХХ та лінії інженерної споруди - повітряні лінії електропередач.

Колегія суддів, надаючи оцінку наданим Відділом державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області доказам, в сукупності з викладеними доводами у заяві про відстрочку виконання рішення, погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України не надано доказів, які б свідчили про неможливість виконання судового рішення.

Суд вважає, що постанова від 25.03.2015р., відповідно до якої визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42014230140000002 від 07.02.2014р. та приєднано до матеріалів кримінального провадження будиночки відпочинку №4а, №5, №5а, №25, №26, №27, №12, вбиральні зазначені літерами XVIII, ІХХ та лінії інженерної споруди - повітряні лінії електропередач, не є тією винятковою обставиною, яка б свідчила про неможливість виконання рішення суду. Відповідно до рішення суду, відповідач зобов'язаний лише звільнити від даних об'єктів земельну ділянку площею 1га, яка знаходиться у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «САНТА».

З урахуванням вищевикладених обставин справи, колегія судів приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочки виконання судового рішення. Звільнення земельної ділянки, яка знаходиться у законному користуванні позивача, від об'єктів відпочинку та іншої інфраструктури відповідача, які були розміщені на вказаній земельній ділянці без будь-яких правових підстав, у спосіб, зазначений у рішенні господарського суду по даній справі, приведе до відновлення та захисту порушеного права позивача на користування земельною ділянкою, та ніяким чином не унеможливлює проведення слідчих дій по кримінальному провадженню, оскільки рішення суду не передбачає знищення вказаних об'єктів, а вимагає тільки їх переміщення із земельної ділянки позивача до іншого місця, де вони можуть зберігатися відповідачем як речові докази по кримінальному провадженню. Жодним законом, правочином не визначений обов'язок позивача зберігати на своїй земельній ділянці вищевказані об'єкти відповідача за відсутності на них правовстановлюючих документів, навіть якщо вони мають статус речових доказів по кримінальному провадженню.

Слід також зазначити, що рішення суду у даній справі набрало законної сили ще 11.11.2014р., а тому суд вважає, що відповідачу було надано достатньо часу на добровільне виконання рішення. Дані обставини справи також свідчать, що відповідачу вже фактично була надана відстрочка виконання рішення, якою він не скористався.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вирок суду в кримінальному провадженні, який будь-яким чином може вплинути на вирішення питання про надання відстрочки виконання рішення господарського суду щодо звільнення земельної ділянки, Відділом державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області суду не наданий.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що виконання рішення господарського суду Херсонської області від 28.10.2014р. у справі №923/1384/13 ніяким чином не унеможливлює здійснення кримінального провадження, тому заява відповідача про відстрочку виконання рішення суду не підлягає задоволенню з підстав недоведеності та необґрунтованості заявлених вимог. З матеріалів справи не вбачається, що відсутність відстрочки виконання судового рішення унеможливить виконання такого рішення або ускладнить його виконання.

В апеляційній скарзі на ухвалу господарського суду Херсонської області від 06.05.2015р. Комунальне підприємство база відпочинку «Арабатська стрілка» зазначило, що ухвала підлягає скасуванню, оскільки:

- для забезпечення електроенергією будівель та споруд насосної артезіанської свердловини, яка забезпечує безперебійну подачу води по території бази відпочинку, протягнута по залізобетонним опорам повітряна лінія електропередач, при припиненні функціонування лінії інженерної споруди - повітряної лінії електропередачі, насосна станція припинить свою роботу та база відпочинку буде позбавлена води;

- КП база відпочинку «Арабатська стрілка» є цілісним майновим комплексом, в якому передбачено функціональне зонування території з урахуванням технологічних зв'язків, санітарно - гігієнічних та протипожежних вимог, технологічних вантажопотоків, організації єдиної системи адміністративно - побутового обслуговування. Неможливо відділити від сезонних будиночків відпочинку будівлі вбиралень та повітряних ліній електропередач, оскільки будуть порушені санітарно-гігієнічні та протипожежні вимоги;

- втрати будь-якої частин будівель та споруд призведе до втрати цільового призначення об'єкта, порушить складену схему надання послуг;

- внаслідок відключення електроенергії та водопостачання база відпочинку не зможе здійснювати свою діяльність з надання послуг відпочиваючим в літній сезон, що призведе до банкрутства комунального підприємства.

Однак данні доводи викладені в апеляційній скарзі судом до уваги не приймаються оскільки:

- згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції;

- зазначені в апеляційній інстанції обставини не були предметом розгляду в суді першої інстанції та заявник - Відділ державної виконавчої служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області в обґрунтування заяви про відстрочку на них не посилався.

Також колегія апеляційного господарського суду зазначає, що стаття 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право заявника на повторне звернення до господарського суду, який прийняв рішення по справі, з відповідною заявою з викладенням інших обставин про відстрочку.

За таких обставин законні підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, оскаржувана ухвала залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105, 106 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства база відпочинку «Арабатська стрілка» на ухвалу господарського суду Херсонської області від 06.05.2015р. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 06.05.2015р. по справі № 923/1384/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.Ю. Аленін

О.Л. Воронюк