ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1-198/11

Рядок статзвіту № 20

19 вересня 2011 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя - Піскунов В.М.

секретар - Яцук О.П., .

з участю прокурора - Богельської О.Б.     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого 15.06.2006 року за вчинення злочину передбаченогоч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06.05.2011 року близько 17 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 з метою викрадення чужого майна прибув на територію ФГ СВ "Рома", що по вул. Колгоспній, 16Д в с. Пісків, Костопільського району, де, перебуваючи на місці, через пошкоджений дах, проник до приміщення виробничого цеху, звідки намагався таємно викрасти металобрухт, а саме бувші у використанні запчастини сільськогосподарської техніки загальною вагою 160 кг по ціні 2 грн. за 1 кг металу, загальною вартістю 320 грн., однак свій злочинний намір не довів до завершення з причин, що не залежали від його волі, так як злочин було припинено сторонньою особою.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою визнав повністю і пояснив, що 06.05.2011 року проходив через територію колишньої ферми, де розташоване фермерське господарство СВ "Рома" і, знаючи, що там багато металобрухту заліз у виробничий цех через пошкоджену покрівлю, відчинив вхідні ворота цеху з внутрішньої сторони та почав виносити металобрухт. Після того, як трохи наносив то закрив ворота цеху, взявши металевий швелер, та виліз із приміщення цеху знову через покрівлю. Даний швелер він кинув на загальну кучу з металом і в цей момент побачив, що там пасеться чийсь кінь, який запряжений у підводу, він злякався, що його може хтось побачити та спіймати і пішов звідти. Через деякий час повернувся та побачив, що там вже був ОСОБА_2

У вчиненому щиро розкаюється.

Представник потерпілого ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою, якою підтримав покази дані ним на досудовому слідстві з приводу викрадення 06.05.2011 року ОСОБА_1 металобрухту з приміщення корівника, на даний час виробничого цеху, що розташований на території "СВ Рома". Претензій до підсудного не має, металобрухт повернуто.

Крім визнання вини підсудним, його вина стверджується зібраними по справі доказами.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненні вказаного злочину, а також те, що заперечень від учасників судового розгляду щодо доцільності дослідження інших обставин справи, його скоєння не надходило, і вони ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України дослідження доказів у більшому об’ємі по даній справі є недоцільним.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1, яка виразилась у замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до приміщення повністю доведена.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання є щире каяття підсудного.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

По місцю проживання підсудний характеризується негативно.

У відповідності до ст. 75 КК України суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, його щире каяття та інші обставини справи, приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, прийнявши рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.323, 324, ч.3 ст.299 КПК України, ст.ст.75, 76 КК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі п.п. 3,4 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_1 „підписка про невиїзд” залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази - металобрухт вагою 160 кг (а.с.52) - залишити ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд. .

Суддя: Піскунов В.М.