ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.02.2007 Справа № А9-22/315-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Павловського П.П.
при секретарі судового засідання Мацекос І.М.
з участю представників сторін :
позивача –Мельник Л.М.
відповідача –Звонарьова М.Л.
розглянувши апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2006р. у справі
за позовом Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська
до відповідача Національного банку України в особі його управління в Дніпропетровській області
про стягнення 1398,25гр.
В С Т А Н О В И В :
21.07.2006р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська (далі Пенсійний фонд) про стягнення з Національного банку України (далі Банк) 1398,25гр. Свої вимоги позивач мотивував тим, що на підставі довідок, виданих Управлінням Банку в Дніпропетровській області було нараховано та сплачено пенсію Речіц Н.В. В подальшому було встановлено, що у зазначених довідках неправильно відображено розмір премій, які виплачувались Речіц Н.В., що призвело до зменшення призначеної пенсії. Переплата пенсії за період з 9.06. по 30.09.2005р. склала 1398,25гр. Оскільки відповідальність за завдану Пенсійному фонду шкоду несе структурний підрозділ Банку, позивач просив стягнути спірну суму з відповідача.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2006р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою Пенсійний фонд звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального права, просив рішення скасувати та задовольнити позов. При цьому апелянт зазначив, що судом не враховано, що довідки Управління Банку в Дніпропетровській області містять неправдиву інформацію про розмір премій, які було нараховано Речіц Н.В., а тому відповідач повинен нести відповідальність за переплату пенсій, що сталась з вини його структурного підрозділу.
У своєму запереченні Банк зазначив, що постанова є законною та обґрунтованою.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
З матеріалів справи вбачається, що Управління Банку в Дніпропетровській області 8.06.2005р. видала Речіц Н.В. довідку про розмір премій та надбавок за високі досягнення в праці, отриманих працівником під час роботи (а.с.6-8), які остання надала позивачу для визначення розміру пенсії за віком. На час оформлення Управлінням Банку довідок посади службовців Нацбанку України, при призначенні пенсій, були прирівняні спільною постановою Нацбанку та КМУ №166 від 28.01.2000р. до відповідних посад службовців секретаріату Кабінету Міністрів України, в зв’язку з чим у довідках зазначено, що премії Речіц Н.В.
розраховано до посадового окладу державного службовця секретаріату. При цьому в п.2 постанови №166 зазначено, що при визначенні розміру пенсій службовцям Нацбанку враховуються надбавки, премії, доплати, але не вище їх максимальних величин, визначених для відповідних категорій працівників секретаріату Кабінету Міністрів України.
Отримавши від секретаріату КМУ відповідний лист, в якому зазначено, що розмір премій працівників секретаріату незалежно від посади складав 25%, позивач запропонував Банку надати довідки про розмір пенсій з урахуванням наведеного у п.2 постанови №166 обмеження.
На вимогу Пенсійного фонду Управління Банку 17.10.2005р. видало нові довідки про розмір премій, в якій зазначило розмір премій, отриманих Речіц Н.В. у 2003-2005р.р. (а.с.9-11). При цьому у вказаних довідках зазначено інші розміри отриманих Речіц Н.В. премій. Так, у довідці від 17.10.2005р. зазначено, що працівником у січні 2005р. було отримано в якості премії 156,66гр., що становить 25% окладу, в той час, як у відповідній довідці від 8.06.2006р. зазначено, що розмір премії складає за цей же час 438,59гр., що відповідає 69,99% окладу (а.с.9,6). Аналогічні розбіжності щодо розміру премій містяться і в усіх інших довідках.
Таким чином, Управління Банку в своїх довідках від 8.06.2005р. відобразило фактично отримані працівником премії, а в довідках від 17.10.2005р. - зазначило той розмір премій, якій слід враховувати при обчислені пенсії.
З урахуванням цих даних Речіц Н.В. було перераховано пенсію в сторону її зменшення, а переплата пенсії за червень-вересень 2005р. склала 1398,25гр. (а.с.5).
Посилання позивача на те, що переплата пенсії виникла внаслідок дій відповідача, який навів неправильну інформацію у довідках від 8.06.2005р. безпідставно, оскільки у зазначених довідках Управління Банку відобразило фактично отриманий працівником розмір премій, що в повному обсязі відповідає приписам ст. 49 Кодексу законів про працю України, якою передбачено обв’язок підприємства видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати. В той же час, визначаючи розмір пенсії, позивач повинен був призначити її у відповідності до обмежень, що містяться у п.2 постанови №166. Якщо надані документи про заробіток не дозволяли зробити правильний розрахунок пенсії, Пенсійний фонд не було позбавлено можливості скористатися своїм правом витребувати необхідну інформацію.
За таких обставин, у відповідності до ч2 ст.101 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, на відповідача не може бути покладено обв’язку відшкодувати позивачу переплату пенсії, що унеможливлює задоволення позову.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає відсутніми підстави передбачені ст.201-202 КАС України для скасування чи зміни постанови місцевого суду.
Керуючись ст.196,198,200 КАС України суд, -
У Х В А Л И В :
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2006р. залишити без змін, а апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська –без задоволення.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі одного місяця шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя О.В. Чус
Суддя П.П. Павловський