№ 2-107/07р.

                                              КОПІЯ          

Р І Ш Е Н Н Я

І М ` Я М   У К Р А Ї Н И

  16.10.2007р.                                                 Старосинявський районний суд

                                                                Хмельницької області

в складі:

головуючого- судді Філоненко М.В.

при секретарі –  Білань Г.В.

з участю:

представника позивачів – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Стара Синява справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди,

В с т а н о в и в :

      Подружжя позивачів та їх сусіди по будинку подружжя ОСОБА_5 тривалий час перебувають у неприязних стосунках з відповідачем з приводу недотримання ним норм житлового та земельного законодавства при зведені житлового будинку частково на їх земельній ділянці, постійних звернень ОСОБА_4 до судових та інших інстанцій та за місцем їх роботи із скаргами на них. Позивачі посилаються, що зазначеними діями відповідач порушує їх спокій, створює конфліктні ситуації, що є причиною їх переживань, негативно впливає на їх ділову репутацію, принижує їх гідність і є причиною погіршення їх стану здоров’я, тому за спричинені їм душевні страждання призведення до вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках просять стягнути з відповідача моральну шкоду, оцінену ними в розмірі 1700 грн., в суді заявлений позов підтримали.

    Відповідач проти нього заперечив, послався, що зазначеними вище діями захищав свої законні права та інтереси та що позивачі самі створювали конфліктні ситуації а погіршення їх стану  здоров’я і перебування в лікарні є наслідком отриманих ними в 1988 році травм в дорожньо-транспортній пригоді, тому просить в позові відмовити.

    Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову з таких підстав.

    Позивачі посилаються на неправомірність звернення в 2003 році відповідача до місцевого суду про стягнення 923 грн. з ОСОБА_3 за проведення ОСОБА_4 газифікацію отриманої сім’єю ОСОБА_3 у 2000 році бувшої квартири ОСОБА_4, пояснюючи, що відчуживши юридичній особі зазначене житло відповідач повністю отримав за нього компенсацію за угодою, в якій ОСОБА_3 не був будь-якою стороною і отримав квартиру за місцем роботи. На підставі зазначених обставин позивачі вважають заявлений ОСОБА_4 позов, подальше апеляційне та касаційне оскарження рішення місцевого суду по ньому неправомірними діями, що призвели до переживань з приводу судових засідань, відпрошувань з роботи для участі в них, що в свою чергу негативно вплинуло на їх репутацію і приниження гідності, бо окремі співробітники та їх знайомі почали вбачати в них осіб, які вчиняють сварки.

    Вважаючи на безпідставність вимог відповідача у зазначеному позові, відмову у його задоволенні та у задоволенні апеляційної та касаційної скарг цього позову ухвалою Верховного Суду України від 01.09.2006 року суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_4 по заявленю такого позову та оскарженню рішень по ньому не були захистом його законних інтересів чи прав та підставність заявленого позивачами позову в цій його частині.

    На підставі наданих суду копій звернень ОСОБА_4 у різні інстанції, відповідей на них районної прокуратури, райвідділу міліції та інших органів, показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, пояснень позивачів судом встановлено тривале звернення відповідача не тільки у різні інстанції по розгляду спорів з сусідами, але і звернення його із скаргами на позивачів до керівництва за місцем їх роботи, що непередбачено будь-якими нормами діючого законодавства і також не може бути визнане судом як захист прав та інтересів відповідача. Пояснення ОСОБА_4 щодо єдиного випадку такого звернення в 2004 році до редактора газети»Колос» кореспондентом якого є позивач ОСОБА_3, суд визнає суперечними, оскільки вони заперечують інші його пояснення щодо таких звернень при неотриманні ним задоволюючих його відповідей на звернення до правоохоронних та інших органів, спростовуються показами свідка ОСОБА_5 про такі неодноразові звернення на роботу позивачів та їх переживання з цього приводу, тому суд вважає і в цій частині заявлений позов підставним, що підтверджується і наданим Старосинявською ЦРЛ відповіддю головного лікаря про загострення хвороб позивача ОСОБА_3 15.08.2006 року, пов’язане з перенесеним стресом на роботі. Суд не приймає заперечення в цій частині позову відповідача, оскільки з його пояснень в судовому засіданні, пояснень самої ОСОБА_2 відповідач 14.08.2006 року був присутнім на її роботі і ще до її інциденту в цей же день з ОСОБА_7, на який посилається відповідач як на причину перебування цього позивача на лікуванні. Суд враховує ту обставину, що відповідач виступив свідком ОСОБА_7 у зазначеному конфлікті а ОСОБА_7 надав свідчення по справі за позовом подружжя ОСОБА_2 до ОСОБА_4 і тому ставить під сумнів об’єктивність свідчень ОСОБА_7, про неправомірність поведінки ОСОБА_3 в день його відвідин ОСОБА_4. Будь-яких інших доказів неправомірних дій позивачів щодо відповідача, створення ними конфліктних ситуацій Проскурович суду не надав а його особисті пояснення суд вважає непослідовними і суперечливими, оскільки вони заперечують одні одних.

    Щодо тверджень позивача ОСОБА_3 про нанесення йому відповідачем образи запереченням його участі в Чорнобильській аварії суд не вважає, що таке твердження має саме образливий характер тому в цій частині позов не вважає підставним.

    Враховуючи пояснення позивачів, їх представника, наданими до справи копії документів, витребувані судом докази по справі суд вважає доведеним завдання позивачам моральної шкоди протиправними зверненнями відповідача зі скаргами за місцем їх роботи – в редакцію районної газети «Колос» та Старосинявського райвідділу міліції та безпідставним зверненням в 2003 році до суду про стягнення з ОСОБА_3 923 грн. за газифікацію квартири та наявним причинного зв’язку між завданою ним моральною шкодою та протиправними діями відповідача, оскільки позивачі зазнавали душевних переживань, переносили моральне пригнічення, стреси, порушення стосунків з оточуючими людьми, зокрема із співробітниками, керівництвом за місцем їх роботи, приниження їх гідності.

    Враховуючи характер та обсяг страждань позивачів, стан їх здоров»я, який частково погіршився через перенесені нервові хвилювання, тяжкість вимушених змін у їх житті, зокрема посилання ОСОБА_3 на вимушене залишення ним роботи в міліції через постійні скарги ОСОБА_4, та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості суд вважає, що заявлений позивачами позов може бути задоволений частково, враховуючи вік та соціальний статус відповідача.

    Керуючись ст.ст.23,201,280,1167 ЦК України, ст.ст.11, 212-213 ЦПК України, суд    

Р і ш и в :

    Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволити частково.

    Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 200 грн. та на користь ОСОБА_3 100 грн. моральної шкоди. В іншій частині позову відмовити.

    Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області поданням протягом 10 днів після його проголошення заяви про апеляційне оскарження і протягом 20 днів після подання такої заяви – апеляційної скарги.

С У Д Д Я :             підпис         ОСОБА_8

        З оригіналом вірно.

    СУДДЯ: