2-102/2007 р.        

                                    КОПІЯ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ"ЯМ      УКРАЇНИ

          30.07. 2007 року                                 Старосинявський  райсуд

                                    Хмельницької області

    в складі:

          судді                                       Філоненко М.В.

    при секретарі                         Білань Г.В.

    з участю:

    адвоката                                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Синява справу за  позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, про виселення, стягнення моральної шкоди,

В с т а н о в и в:

    Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 24.01.2006 року поділене на дві квартири будинковолодіння №19 по вул. Мончака в смт. Стара Синява між позивачем і відповідачем ОСОБА_3, на підставі якого витягом з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно Хмельницького БТІ №10117164 від 16.03.2006 року за позивачем зареєстроване право власності на 51/100 частки у зазначеному будинковолодінні і виготовлено технічний паспорт. Відповідачі відмовляються добровільно звільнити присуджену ОСОБА_2 частину будинковолодіння, що змусило її звернутись до суду. В судовому засіданні вона підтримала заявлені вимоги.

    Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 проти позову заперечують, стверджуючи про неможливість їх переселення через необхідність переобладнання будинку, яке вони не можуть провести через похилий вік та тому, що є інвалідами 1-ї та 2-ї групи і вважають, що позивач не потребує присудженої їй частини житла і що вона не зверталась до них з пропозицією добровільного виселення.        

    Позивач не погодилась з наведеними доводами відповідачів, зазначила, що через позику їм грошей, які вони їй не повернули, вона втратила можливість придбання квартири для сім”ї своєї доньки і тому змушена була залишити їй свою однокімнатну квартиру і зараз сама винаймає житло; також пояснила, що зазначений будинок одразу будувався як двоквартирний і набувши його, позивачі прибрали лише перегородку у віранді, яка тепер об”єднує обидві частини будинку а сам будинок так і залишається поділеним поздовжньою стіною, тому немає потреби у його переобладнанні а є лише необхідність у поділі перестінком 2,7 м віранди. Крім того, позивач зазначила, що при прийнятті рішення апеляційним судом було враховане побажання відповідачів про залишення їм більш пристосованої та технічно оснащеної половини будинку – з кухнею, ванною кімнатою, топочною, та заперечила своє не звернення до відповідачів з питання звільнення ними її половини.

    Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

    Рішенням апеляційного суду від 24.01.2006 року між сторонами поділений житловий будинок №19 по вул. Мончака, за яким ОСОБА_2 виділено у власність 51/100 його частку, а саме: кімнату 1-1 (кухня) площею 24,8 кв. м., кімнату 1-3 площею 15 кв. м.,коридор 1-4 площею 11,7 кв. м., а також надворні будівлі і споруди: віранду, погреб під приміщенням 1-1, частину мансарди, огорожі та воріт. Оскільки відповідачі провели перепланування кімнат, то за новим технічним паспортом присуджена ОСОБА_2 частина будинку фактично складається з кімнат 1-7 (житлова) площею 15 кв. м. та 1-8 (кухня-їдальня) площею 21,5 кв. м.

    Зазначене рішення суду ніким не оскаржене та вступило в силу.

    За обома технічними паспортами присуджена ОСОБА_3 частина будинку складається з двох жилих кімнат 2-5 (зараз 1-5) площею 20,5 кв. м. та 2-6 (1-6) площею 10,5 кв. м., має ванну кімнату 2-4 (1-4) площею 3,6 кв. м., коридор 2-3 площею 2,4 кв. м. і у їх частині віранди розташована топочна 2-2 (1-2) площею 6,2 кв. м. та частина коридору (за старим техпаспортом 2-1 площею 5,6 кв. м.).

    Відповідно до планів будинку в зазначених техпаспортах дві частини будинку поділені капітальною стіною. Існує лише необхідність поділу його віранди простінком довжиною 2,7м., який був розібраний раніше, для ізоляції обидвох квартир №1 та №2 та відключення ОСОБА_2 від опалювальної та газової системи відповідачів її частини будинку, про неможливість проведення чого відповідачі доказів суду не подали.

    За зазначених обставин посилання відповідачів на технічну чи будь-яку іншу неможливість переобладнання будинку на двоквартирний відповідно до рішення апеляційного суду суд вважає такими, що не підтвердились в ході судового розгляду, під час якого ОСОБА_2 також були надані для огляду договір оренди нею однокімнатної квартири №65 в буд.70/2 по проспекту Миру в м. Хмельницькому від 07.07.2006 року та квитанції про сплату нею комунальних послуг по цій квартирі.

    Відповідно до ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання. Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власницею квартири №2 в поділеному судом будинку №19 по вул. Мончака і в суді вона заявила про свій намір проживання в зазначеній квартирі, оскільки крім наданої сім”ї своєї дочки однокімнатної квартири іншого житла вона не має, зараз для себе винаймає квартиру в м. Хмельницькому, в якому через настання пенсійного віку закінчує свою роботу і планує переїхати жити в смт. Стара Синява у присуджену їй квартиру.

    Відповідно до ст.ст.386, 391 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб”єктів власності і власник може звернутись до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання порушенню його прав та на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди а також вимагати усунення перешкод у здійсненні ним користування та розпорядження своїм майном.

    В суді знайшло підтвердження чинення відповідачами перешкод у користуванні ОСОБА_2 квартири №2 в зазначеному будинку, які проти позову заперечують і навели аргументи, чому вони не звільняють квартиру позивача.

    Відповідно до ст.109 Житлового кодексу України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, встановлених законом і проводиться добровільно або в судовому порядку. Встановленою законом підставою виселення є рішення суду.

    Вирішуючи питання по суті справи суд враховує, що на час її розгляду відповідачі виховують двох онук, які навчаються і проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1, та онука, який проживає разом з ними, але ці діти зареєстровані в селі Заставці.

    Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди, суд вважає їх підставними приймаючи до уваги її посилання на душевні страждання, їх глибину та враховуючи ступінь вини у цих стражданнях відповідачів і їх стан здоров”я.

    Керуючись ст.ст.383, 386, 391, 1167, 1190 ЦК України, ст.109 Житлового кодексу України, ст.ст.11, 212-213 ЦПК України, суд

Р і ш и в:

    Позов ОСОБА_2 задоволити частково.

    Висилити ОСОБА_3, ОСОБА_4 та що проживають з ними онуків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з належної за рішенням суду ОСОБА_2 частині будинку №19 по вул. Мончака в смт. Стара Синява, переселивши їх у другу частину будинку (кв.№1).

    Стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 500 грн. солідарно.

    Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку поданням протягом 10 днів після його проголошення заяви про його апеляційне оскарження і протягом 20 днів після подання такої заяви – апеляційної скарги до суду 1-ї інстанції.

    С У Д Д Я:                                                    ОСОБА_8    

    З оригіналом згідно: