ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"27" лютого 2007 р. | Справа № 6/268-06-6643 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Сидоренко М.В.
суддів Таценко Н.Б., Мишкіної М.А.
при секретарі судового засідання Кійко О.В.
за участю представників сторін
від прокурора: не з’явився
від позивача: не з’явився
від відповідача: не з’явився
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційне подання прокурора Кілійського району Одеської області
на рішення господарського суду Одеської області
від 15.11.2006 р.
у справі № 6/268-06-6643
за позовом прокурора Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі Фурманівської сільської ради Кілійського району Одеської області
до дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”
про стягнення 14916,4 грн.
В с т а н о в и л а:
04.07.2006 р. прокурор Кілійського району Одеської області (далі –Прокурор) в інтересах держави в особі Фурманівської сільської ради (далі –Рада) звернувся з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача - дочірнього підприємства „Одеський облавтодор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” (далі –ДП) на користь Фурманівської сільської ради 14916,4 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.11.2006 р. (суддя Демешин О.А.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд дійшов висновку, що, Прокурор постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.03.2005 р., встановив відсутність вини посадових осіб ДП в порушенні порядку видобутку корисних копалин.
Не погоджуючись з рішенням суду, Прокурор звернувся із апеляційним поданням, в якому просить рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. При цьому скаржник посилається на те, що висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи (відповідачем здійснювалось самовільне користування надрами, тобто без наявності ліцензії, в період завдання збитків з 01.09.2003 р. по 31.01.2005 р. у відповідача не було ані ліцензії, ані договору з Радою). Крім того, на думку скаржника, відсутність складу кримінального злочину в діях певних осіб, що встановлена постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.03.2005 р., не виключає необхідності відшкодування Фурманівській сільській раді завданої їй шкоди та несення інших видів відповідальності.
Ухвалою від 30 січня 2007 р. строк розгляду справи продовжено до 28.02.2007 р.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши прокурора, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв’язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Оскаржуваним рішенням господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови.
Апеляційна інстанція вважає, що судове рішення прийняте з неповним з’ясуванням обставин справи, що відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України являється підставою для його скасування.
Так, звертаючись з позовною заявою, Прокурор зазначав, що збитки завдані саме Раді. При цьому, а ні Прокурор, а ні Рада будь-яких доказів наведеної вище обставини господарському суду не надали та такі докази в матеріалах справи відсутні. Не витребував зазначені докази під час розгляду цього спору і місцевий суд.
Разом з тим, як вбачається з позовної заяви (а. с. 13) та з акту № 4 про порушення природоохоронного законодавства (а. с. 42), кар’єр, з якого відповідачем видобувався вапняк, розташований з південної сторони в 3 км від села Фурманівка біля озера Китай, тобто знаходиться поза межами території села, жителі якого об’єднані у сільську територіальну громаду, інтереси якої, відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, представляє Рада та саме в інтересах якої і звернувся Прокурор з позовною заявою. Відповідно ж до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, є комунальною власністю; у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності.
Враховуючи наведені вище приписи чинного законодавства, та ту обставину, що кар’єр знаходиться поза межами села Фурманівка, місцевий господарський суд був зобов’язаний в першу чергу перевірити кому належить земля, на який розташований кар’єр, і лише після цього міг розглядати обставини доведеності чи недоведеності позовних вимог. Але, як вже зазначалось вище, суд першої інстанції наведену обставину не перевірив та передчасно розглянув спір по суті.
Апеляційна інстанція, з метою виправлення зазначеної вище помилки, ухвалою про відкладення розгляду апеляційного подання від 20.02.2007 р. зобов’язала Прокурора надати докази наявності у комунальній власності саме Фурманівської сільської ради кар’єру з корисними копалинами. Також зазначеною вище ухвалою колегія суддів зобов’язала Прокурора надати докази наявності в кар’єрі конкретного виду корисних копалин місцевого значення з зазначенням відповідної вартості таких копалин, враховуючи, що в постанові КМ України № 827 від 12.12.1994 р. (на яку посилається в позові і Прокурор) наведено декілька видів вапняку; докази порушення сторонами ст. 29 Кодексу Про надра.
Наведені вище, витребувані ухвалою апеляційної інстанції докази, які являються необхідними для розгляду даної справи по суті, Прокурор колегії суддів без поважних причин не надав та в судове засідання 27.02.2007 р. без будь-яких поважних причин не з’явився.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України позовна заява Прокурора підлягає залишенню без розгляду.
Також враховуючи встановлене вище, доводи Прокурора, наведені ним в апеляційному поданні колегією суддів до уваги не приймаються. Разом з тим, апеляційне подання задовольняється в частині вимоги про скасування рішення, але з наведених вище, в даній постанові, підстав.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а:
Апеляційне подання задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 15.11.2006 р. по справі № 6/268-06-6643 скасувати.
Позов прокурора Кілійського району Одеської області залишити без розгляду.
Головуючий суддя Сидоренко М.В.
Суддя Таценко Н.Б.
Суддя Мишкіна М.А.