Судове рішення #473321
9/633/06

           

 

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"27" лютого 2007 р.

Справа № 9/633/06

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Сидоренко М.В.          

суддів Таценко Н.Б., Мишкіної М.А.

при секретарі судового засідання Кійко О.В.

за участю представників сторін

від позивача:   Крамаренко С.Д., Очкурова Л.В.

від відповідача: не з’явився

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю „Радіо Плюс”

на рішення господарського суду  Миколаївської області

від 14.11.2006 р.  

у справі  № 9/633/06

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Радіо Плюс”

про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу № 461 від 17.02.2006 р.


В с т а н о в и л а:


06.10.2006 р. позивач звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ „Радіо Плюс” про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу „Миколаївський радіотрансляційний вузол”, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Василевського, 51, укладеного 17.02.2006 р. за № 461 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (далі –Фонд) та ТОВ „Радіо плюс” з посиланнями на порушення відповідачем умов договору оренди в частині сплати орендної плати та на приписи ст. ст. 19, 26 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна” від 10.04.1992 р. № 2269-ХІІ (далі –Закон про оренду).   

Рішенням господарського суду від 14.11.2006 р. (суддя Філінюк І.Г.) позовні вимоги задоволені, оскільки суд дійшов висновку про те, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов’язання щодо внесення орендної плати та має заборгованість  по орендним платежам за травень –липень 2006 р. в сумі 14259,66 грн.   

Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ „Радіо Плюс” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення, відмовивши в задоволенні позову. При цьому скаржник посилається на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального права (ст. ст. 22, 69, 77 ГПК України), оскільки справа розглянута без представника відповідача. Разом з тим, скаржник підтверджує, що припинив сплачувати орендну плату за договором, при цьому посилаючись на неналежне виконання позивачем своїх обов’язків.

У відзиві позивач вважає скаргу безпідставною, просить судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.  

Ухвалою від 15.02.2007 р. строк розгляду справи продовжений до 15.03.2007 р.         

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників Фонду, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна належними та допустимими доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи 17.02.2006 р. між Фондом ( орендодавець) та ТОВ „Радіо Плюс” (орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Миколаївського радіотрансляційного вузла (далі –Комплекс), згідно до умов якого по акту прийому - передачі від 17.02.2006 р. орендодавець передав, а орендар прийняв Комплекс у строкове платне користування. По п. 3.1 договору орендна плата визначена за результатами проведеного 10.02.2006 р. конкурсу на право укладання договору оренди, згідно „Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна”, і становить без ПДВ за перший місяць оренди –лютий 2006 р. –5000 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 договору). Відповідно до п. 3.4 договору орендна плата визначається щомісячно і перераховується орендарем не пізніше 12-го числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції безпосередньо до державного бюджету –у розмірі 100% орендної плати. По п. 5.2 договору орендар зобов’язався  своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету, згідно з наведеними вище умовами.

В зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору оренди позивач звернувся з вищенаведеним позовом. Оскаржуваним рішенням позовні вимоги задоволені з мотивів, викладених в описовій частині постанови. При цьому апеляційна інстанція вважає, що підстави для скасування згаданого рішення відсутні, а доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.

Так, господарський суд дійшов правомірного висновку щодо неналежного виконання відповідачем зобов’язань по договору оренди в частині сплати орендної плати. Крім того, скаржник в апеляційній скарзі сам підтвердив зазначену вище обставину.    

Посилання скаржника в апеляційній скарзі щодо розгляду справи за відсутністю представника відповідача, чим, на його думку, порушені норми процесуального права (ст. ст. 22, 69, 77 ГПК України), не заслуговує на увагу та являється необґрунтованими, оскільки відповідач був належним чином сповіщений про місце і час розгляду справи. Проти наведеного фактично не заперечує і сам скаржник.

Також не заслуговує на увагу і посилання скаржника стосовно неналежного виконання орендодавцем своїх обов’язків та стосовно інвестування відповідачем об’єкта оренди, оскільки будь-які докази в підтвердження зазначених доводів скаржник а ні суду першої інстанції, а ні апеляційній інстанції не надав. При цьому, скаржник був належним чином сповіщений про час і місце розгляду його апеляційної скарги. Більш того, позивач по справі на вимогу апеляційної інстанції надав акт перевірки від 27.01.2006 р., підписаний без зауважень директором скаржника, з якого вбачається, що орендар не може документально підтвердити суму його затрат на ремонт та оновлення Комплексу.   

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області відповідає вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. В задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст.  99, 101-103, 105  ГПК  України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:




Рішення господарського суду Миколаївської області від 14.11.2006 р. по справі № 9/633/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

 

          




           Головуючий суддя                                                                     Сидоренко М.В.          

          


Суддя                                                                                     Таценко Н.Б.            


          

           Суддя                                                                                             Мишкіна М.А.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація