Глухівський міськрайонний суд Сумської області

м. Глухів, вул. Спаська, 32, 41400, 0(5444) 2-23-79

Справа № 2-а-1494/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2011 р. Глухівський міськрайсуд Сумської області

в складі: головуючого судді ГРЕКОВОЇ Г.Ф.

при секретарі МІНЧЕНКО Г.П.

з участю: предст. відповідача ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в місті Глухів справу за позовом

ОСОБА_2

до Управління праці та соціального

захисту населення Глухівської

районної державної адміністрації

Сумської області

- про зобов’язати нарахувати і виплатити щорічну разову грошову допомогу,

В С Т А Н О В И В :

11 квітня 2011 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що вона є членом сім’ї загиблого військовослужбовця - ОСОБА_3, який загинув 05.03.1983 року при виконанні інтернаціонального обов’язку в Демократичній Республіці Афганістан, і згідно ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно, до 5 травня, їй повинна надаватися разова грошова допомога в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком, виплата якої здійснюється органами праці та соціального захисту населення. Розмір мінімальної пенсії за віком у 2010 році (станом на 05.05.2010 р.) становив 706 грн. Також посилається на те, що в порушення вимог закону таку допомогу в 2010 році їй було призначено і виплачено в розмірі лише 200 грн.

Вважає таку виплату незаконною, бо рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційними положення ст. 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та постанову КМУ «Про розміри грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за № 183 від 12.03.08 р. щодо виплати щорічної разової грошової допомоги особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 170 грн., і у подальшому зміни до вищевказаного закону щодо розмірів цих виплат не вносилися.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» їй як члену сім’ї загиблого військовослужбовця до 5 травня відповідач повинен був виплатити 3530 грн., а враховуючи, що їй виплачено за 2010 рік разову грошову допомогу в сумі 200 грн., то відповідач повинен доплатити 3330 грн. (706 х 5 -200 = 3330).

Тому просить суд визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Глухівської районної адміністрації Сумської області щодо нарахування та виплати їй такої допомоги не в повному розмірі у 2010 році, та зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити їй недоплачену разову грошову допомогу за 2010 рік у сумі 3330 грн.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву, в якій повністю підтримала свої вимоги та просить розглянути справу без її участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що позивачу щорічна разова грошова допомога у 2010 році виплачувалася у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2010 року № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» у розмірі 200 грн.

Частиною 5 статті 15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який є чинним на цей час, передбачена щорічна до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, виплата разової грошової допомоги у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов’язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Положення Конституції України, зокрема ст. 95, зазначають, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

За таких обставин, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 2 КАС України, управління праці та соціального захисту населення Глухівської районної державної адміністрації не визнає в своїх діях незаконної бездіяльності щодо не нарахування і не виплати позивачу в 2010 році разової грошової допомоги до 5 травня, в обсягах, передбачених ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (тобто в розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком). У зв’язку з цим не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо зобов’язання Управління донарахувати та виплатити їй недоплачену суму грошової допомоги в сумі 3330 (три тисячі триста тридцять) гривень.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є членом сім’ї загиблого військовослужбовця та має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників війни. Виплата одноразової грошової допомоги до 5 травня позивачу була здійснена у 2008 році до настання календарної дати – 5 травня в розмірі 170 грн., а у 2009 році 180 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», членам сім’ї загиблих військовослужбовців (батькам) щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно до ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

З наведеного вбачається, що Закон України «Про державний бюджет України на 2010 рік» не встановлює конкретний розмір разової грошової допомоги до 5 травня, а надає право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, розмір яких залежить від мінімальної заробітної плати, а не від мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. ст. 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Тобто Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України не надано права встановлювати розмір соціальних виплат, розмір яких визначено ст. ст. 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Між тим, Кабінет Міністрів України своєю постановою № 299 від 7 квітня 2010 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» у 2010 році встановлена виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», разова грошова допомога здійснюється для членів сімей загиблих та дружинам померлих інвалідів війни учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, у розмірі 200 грн.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не Постанова Кабінету Міністрів України № 299 від 7 квітня 2010 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».

За таких обставин та з урахуванням вимог ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідач по справі повинен виплатити позивачу щорічну грошову допомогу за 2010 рік із сум мінімальної пенсії за віком на момент виплати.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», у 2010 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено з 1 квітня 2010 року – 706 грн.

Згідно ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачу як члену сім’ї загиблих військовослужбовців щорічно до 5 травня відповідач повинен був виплатити 3530 грн., а враховуючи, що їй виплачено за 2010 рік разову грошову допомогу в сумі 200 грн., то відповідач повинен доплатити 3330 грн. (706 х 5 - 200 = 3330)

На підставі ст. ст. 19, 22, 75, 92, 152 Конституції України, ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», керуючись ст. ст. 8, 9, 11, 122, 160 – 163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Глухівської районної державної адміністрації Сумської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 у 2010 році разової щорічної допомоги всупереч ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Глухівської районної державної адміністрації Сумської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_2 в 2010 році щорічної допомоги, відповідно до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням вже виплаченої суми.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Глухівський міськрайсуд Сумської області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя