ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"27" лютого 2007 р. | Справа № 5/251/05-зн |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Єрмілова Г.А.
Суддів: Воронюка О.Л., Лашина В.В.
При секретарі: Ковальчук Р.Л.
Представники сторін в судове засідання не з’явились. Про час і місце його проведення повідомлені належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Сонячний” (далі ТОВ „Сонячний”)
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 21.12.06р.
по справі № 5/251/05-зн
за позовом ТОВ „Сонячний”
до ТОВ „Аліотта”
про визнання договору поруки та додаткової угоди до нього недійсними
Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду Балуха В.С. №17 від 05.02.07р. в зв’язку з виходом із відпустки судді Єрмілова Г.А., справа №5/251/05-зн, прийнята до провадження колегією у складі суддів: Сидоренко М.В., Таценко Н.Б., Мишкіної М.А., передана до розгляду колегії у складі суддів: Єрмілова Г.А., Воронюка О.Л., Лашина В.В.
Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 27.02.07р.
Встановила:
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.12.2006р.(суддя Гриньова Т.В.) залишено без задоволення заяву ТОВ «Сонячний»про перегляд рішення господарського суду Миколаївської області від 06.12.05р. у справі №5/251/05 за нововиявленими обставинами.
За результатами розгляду заяви зазначене рішення суду залишено без змін.
Господарський суд дійшов висновку, що експертний висновок про те, що спірний договір поруки №3 від 03.02.05р. та додаткова угода до нього №5/04-4/02-05 від 04.02.05р. були підписані ймовірно не директором ТОВ „Сонячний”, а іншою особою, не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки заявник, звертаючись до господарського суду у 2005р. з позовом про визнання зазначеного договору та додаткової угоди до нього недійсними, не міг не знати обставини щодо підписання цих угод іншою особою та вимог про визнання угод недійсними з причини їхньої підробки і фальсифікації не висував.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, ТОВ „Сонячний” подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, заяву про перегляд рішення задовольнити, рішення господарського суду Миколаївської області від 06.12.05р. скасувати, позов задовольнити, визнати недійсними договір поруки №3 від 03.02.05р. та додаткової угоди №5/04-4/02-05 від 04.02.05р. до вказаного договору, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме ст.112 ГПК України.
В апеляційній скарзі заявник зазначає, що факт фальсифікації спірних угод виявився при проведенні почеркознавчої експертизи, лише 27.07.06р., тобто після набрання чинності рішення господарського суду Миколаївської області від 06.12.05р., а тому такі обставини є беззаперечно нововиявленими, в розумінні ст.112 ГПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Аліотта" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду від 21.12.06р., як законну та обґрунтовану, - без змін.
Представники сторін в судове засідання не з’явились, хоча про час та місце його проведення повідомлені належним чином.
26.02.07р. до суду надійшло клопотання ТОВ „Сонячний” про відкладення розгляду справи у зв'язку з невідкладним відрядженням генерального директора та юриста.
Судова колегія зазначене клопотання відхиляє з тих мотивів, що стаття 28 ГПК України не обмежує кількість представників сторін у господарському судочинстві, які за довіреностями можуть представляти інтереси учасників судового процесу.
До того ж, клопотання не містить вказівок на існування непереборних перешкод, які б позбавляли керівника ТОВ "Сонячний" надати іншій особі довіреність на представництво інтересів товариства у судовому засіданні апеляційної інстанції.
Враховуючи строки розгляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 112 ГПК України, а також те, що розгляд справи вже відкладався 08.02.07р. саме за клопотанням ТОВ „Сонячний”, судова колегія вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2005року ТОВ „Сонячний” звернулось до господарського суду з позовом про визнання договору поруки №3 від 03.02.05р. та додаткової угоди до нього №5/04-4/02-05 від 04.02.05р., укладених з ТОВ „Аліотта”, недійсними як таких, що не відповідають вимогам ст.ст.203,553,559 Цивільного кодексу України та ст.13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.12.05р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.06р. та постановою Вищого господарського суду України від 25.04.06р., в позові ТОВ „Сонячний” відмовлено.
31.07.06р. позивач звернувся до господарського суду із заявою про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що у нього виникли сумніви щодо справжності договору поруки та додаткової угоди до нього, а саме з’явились підстави вважати, що ТОВ „Сонячний” спірні угоди не укладало, а вказані документи було надруковано на чистих аркушах з печаткою ТОВ „Сонячний”.
В обґрунтування своїх доводів заявник послався на висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Миколаївській області №1190 від 27.07.06р., яким встановлено, що в наданих на дослідження договорі поруки №3 від 03.02.05р. та додаткової угоди до нього №5/04-4/02-05 від 04.02.05р. спочатку були нанесені відбитки печаток, потім текст документів, а потім нанесені підписи.
Ухвалою господарського суду від 21.09.06р. було призначено судово - почеркознавчу експертизу, на розгляд якої поставлені наступні питання:
- що нанесено на аркуш раніше - печать з підписом чи текст в наступних договорах: Договір поруки №3 від 03.02.05р., Додаткова угода №5/04-4/02-05 до договору поруки №3 від 03.02.05р., укладена 04.02.05р.?
- чи виконано підпис на договорі поруки №3 від 03.02.05р. та додатковій угоді №5/04-4/02-05 від 04.02.05р. до договору поруки №3 від 03.02.05р. Бичковим С.М.?
- чи не виконаний підпис Бичкова С.М. спотвореним почерком?
- чи не виконаний підпис Бичкова С.М. в незвичайних умовах?
За висновками судового експерта Науково - дослідного експертно - криміналістичного центру УМВС України в Миколаївській області №1851 від 23.10.06р. та №1850 від 22.11.06р. підпис в графі „Поручитель Директор Бичков С.М.” від імені Бичкова С.М. виконано ймовірно не Бичковим С.М., а ймовірно іншою особою; в наданих на дослідження документах - договорі поруки №3 від 03.02.05р. та додатковій угоді до нього №5/04-4/02-05 від 04.02.05р., спочатку були нанесені відбитки печаток, потім текст документів, а потім нанесені підписи. Заявник - ТОВ „Сонячний” вважає зазначені обставини нововиявленими, які, в силу ст.112 ГПК України є підставою для визнання спірних угод недійсними.
Однак погодитися з такими висновками позивача не можна з огляду на таке.
Відповідно до статті 112 ГПК господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
В п.п.1.1 Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України №04-5/563 від 21.05.02р. „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” зазначено, що на підставі статті 112 ГПК судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.
Відповідно до п.1.2 названих Роз’яснень, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Звертаючись у жовтні 2005року з позовом до господарського суду ТОВ „Сонячний” просило визнати договір поруки №3 від 03.02.05р. та додаткову угоду до нього №5/04-4/02-05 від 04.02.05р. недійсними з підстав невідповідності їх ст.ст.203,559 ЦК України. При цьому аналіз самого змісту позовної заяви, підписаної саме директором ТОВ „Сонячний” Бичковим С.М., дозволяє зробити висновок, що позивач вважає оспорювані угоди підписаними належним чином та уповноваженими особами.
Відтак, враховуючи, що під час розгляду справи по суті заявник вимог про визнання угод недійсними з причини їхньої підробки і фальсифікації не висував, обґрунтованим є висновок суду І інстанції про те, що на дату прийняття рішення від 06.12.05р. позивач повинен був знати, що спірні угоди підписані іншою особою та укладені без його відома.
За наявності підстав вважати спірні угоди сфальсифікованими позивач повинен був вживати заходи щодо підтвердження цього факту у встановленому законом порядку.
За таких обставин, судова колегія вважає, що обставини, на які посилається ТОВ «Сонячний»не є нововиявленими, а є просто новими доказами, які відповідач не надав вчасно і які не можуть бути підставою для скасування рішення у справі.
Додатково судова колегія відзначає, що обставини, на які посилається ТОВ „Сонячний” повинні бути доведені заявником допустимими засобами доказування відповідно до ст. 33, 34 ГПК України.
Між тим, заявник не надав допустимих доказів на підтвердження доводів про фальсифікацію договору поруки та додаткової угоди до нього, якими, зокрема, могли бути рішення суду у кримінальній справі тощо.
Доводи заявника ґрунтувалися виключно на припущеннях експерта, який дійшов висновку лише про ймовірність підписання зазначених угод іншою особою, який, відповідно до ст.42 ГПК України не є обов’язковим для господарського суду і оцінюються ним за правилами ст.43 цього Кодексу.
Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків господарського суду, підстави для її задоволення відсутні.
Керуючись ст.ст.85,86,103-106,112,114 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ТОВ „Сонячний” залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 21.12.06р. у справі №5/251/05-зн - без змін.
Головуючий суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Суддя В.В. Лашин