Справа № 11-а-289 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Ющук О.С.
ст. 286 ч.2 КК України Доповідач Матат О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Матата О.В.
суддів Лозовського А.О., Пазюка О.С.
з участю прокурора Смолюка Б.С.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
представника цивільного відповідача ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луцьку кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, заступника прокурора м.Луцька ОСОБА_5, представника УСК «Княжа» ОСОБА_6 на вирок Луцького міськрайонного суду від 23 березня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
Зазначеним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, житель АДРЕСА_2, не судимий, - засуджений за ч.2 ст.286 КК України на 3 /три/ роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 /три/ роки і на підставі ст.ст. 75, 76 КК України його звільнено від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом З/трьох/ років не вчинить нового злочину, не буде виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, буде повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи, навчання і буде періодично з'являтися в цей орган для реєстрації.
З нього в користь ОСОБА_3 стягнуто 15 тисяч гривень моральної шкоди.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишено у вигляді підписки про невиїзд.
ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 8 серпня 2005 року близько 16 години 50 хвилин, маючи вади зору, з якими забороняється керувати транспортними засобами, він керуючи автомобілем ВАЗ-21063 на АДРЕСА_3, неналежним чином стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, завчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу і внаслідок порушення п.п. 1.3, 1.7, 2.3-б, 2.9-б, 12.3 Правил дорожнього руху України здійснив наїзд на пішохода похилого віку ОСОБА_7, який переходив проїзну частину вулиці зліва направо по ходу руху керованого ОСОБА_2 автомобіля.
2 Внаслідок наїзду ОСОБА_7, крім ран голови, саден та синців тіла були заподіяні відкритий перелом обох кісток обох гомілок, закритий перелом правої стегнової кістки, злами ребер, закрита черепно-мозкова травма, що ускладнилась набряком та набуханням головного мозку, який і став безпосередньою причиною смерті Кончинського.
Засуджений ОСОБА_2 в апеляції просить скасувати вирок з направленням справи на новий судовий розгляд. Він вважає, що пішоход ОСОБА_7 допустив порушення Правил дорожнього руху, що уникнути наїзду він не міг і вади зору були встановлені лише під час досудового слідства. Посилається на неповноту і необ'єктивніть судового слідства.
Потерпіла ОСОБА_3 в апеляції також просить повернути справу на новий судовий розгляд. Вона вважає, що засудженому обрано надто м'яке покарання. Крім цього, суд без врахування ст.ст. 9, 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» безпідставно зменшив суму відшкодування шкоди страхувальником - Українською страховою компанією «Княжа».
Прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, в апеляції просить скасувати вирок в частині призначеного покарання. Вважає невірним застосування судом ст.75 КК України, посилається на те, що місцевий суд не в повній мірі врахував ступінь суспільної небезпеки злочину та особу винного, який не визнавав своєї вини і намагався заплутати слідство.
Представник УСК «Княжа» просить скасувати вирок в частині стягнення з УСК 1104 грн. 78 коп., оскільки страховий платіж за полісом сплатив не ОСОБА_2, а ОСОБА_8
Вислухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляцій, прокурора, потерпілу, засудженого, представника цивільного відповідача, які всі підтримали свої апеляції, захисника, який підтримав апеляцію засудженого, перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення без задоволення апеляцій засудженого, потерпілої, прокурора та представника цивільного відповідача і вироку щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і визнав, що в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками було порушення ОСОБА_2 п.п. 2.3 «б» , 2.9 «б», 12.3 Правил дорожнього руху України, оскільки він, керуючи автомобілем, не був уважним, не зреагував на зміну дорожньої обстановки, за якою повинен був стежити, при виникненні небезпеки для руху, яку він об'єктивно спроможний і зобов'язаний був виявити, - не вжив негайно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, яким він, до того ж, керував у хворобливому стані маючи вади зору.
При цьому, суд зайво пов'язав автопригоду з порушенням з боку ОСОБА_2 п.п. 1.3, 1.7 Правил дорожнього руху України, оскільки це не знаходилося в прямому причинному зв'язку з ДТП. Вказівка про порушення ним цих правил підлягає виключенню з вироку.
Згідно висновку експерта /а.с. 59-61/ та медичної документації, яку досліджував експерт, захворювання очей ОСОБА_2 виявлено ще у 2003 році.
Знаючи про це він при керуванні автомобілем повинен був з підвищеною увагою ставитися до дорожньої обстановки.
Показаннями ОСОБА_2 у судовому засіданні та під час відтворення з його участю обстановки і обставин події /а.с. 68-69, 82-83/ підтверджується, що він взмозі побачити пішоходів на відстані 100-170-200 метрів.
Показаннями свідка ОСОБА_8 підтверджується, що він та ОСОБА_7 переходили проїзну частину у той час, коли автомобіль /яким керував ОСОБА_2/ знаходився на відстані 71 метра, а інші автомобілі їх проминули і були далеко /а.с. 65-66/.
Отже, твердження ОСОБА_2 про те, що він побачив пішохода на невеликій відстані, свідчить про його неуважність.
Згідно висновку експерта /а.с. 94-96/ ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_7 шляхом застосування негайного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху, а його показання про те, що він своєчасно вжив заходи при виникненні небезпеки руху технічно не спроможні.
Все це спростовує доводи апеляції ОСОБА_2 щодо його невинуватості.
Та обставина, що потерпілий ОСОБА_7 переходив проїзну частину вулиці поза наявного неподалік пішохідного переходу, не звільняла ОСОБА_2 від виконання вимог Правил дорожнього руху, може враховуватись при обранні покарання і фактично врахована судом.
ОСОБА_2 вперше скоїв злочин, позитивно характеризується. Він сам хворіє та його дружина-інвалід є тяжко хворою. Він є людиною похилого віку, йому 73 роки.
Всі ці обставини колегія суддів враховує погоджуючись із застосуванням щодо ОСОБА_2 ст.75 КК України.
Саме цими обставинами спростовуються доводи апеляцій прокурора і потерпілої щодо призначення ОСОБА_2 надто м'якого покарання.
Сума відшкодування потерпілій моральної шкоди, яка визначена судом першої інстанції, відповідає стражданням потерпілої та матеріальним можливостям засудженого.
Згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моральна шкода потерпілому відшкодовується не страховою компанією, а - особою, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Це спростовує доводи апеляції потерпілої щодо відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_2 підтвердив, що саме він є страхувальником, що саме він сплатив відповідну суму за страхування і це підтверджується Полісом НОМЕР_1/.
4 ЗАТ Українська страхова компанія «Княжа» прийняла від ОСОБА_2 квитанцію про відповідну сплату, в Полісі підтвердила це і прийняла на себе зобов'язання відшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_2 третім особам.
Отже, суд першої інстанції підставно стягнув на користь потерпілої з страхової компанії матеріальну шкоду, розмір якої доведено. Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, заступника прокурора м.Луцька ОСОБА_5 та представника УСК «Княжа» ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 23 березня 2006 року щодо ОСОБА_2 - без зміни з виключенням з вироку вказівки про порушення ОСОБА_2 п.п. 1.3, 1.7 Правил дорожнього руху України.
Головуючий /-/ Матат О.В.
Судді /-//-/ Лозовський А.О., Пазюк О.С.
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду О.В.Матат