Справа №22-10920/06 р. Головуючий у 1 інстанції - Міненко Л.А.
Категорія - 66 Доповідач - Зінов'єва А.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М.
суддів: Олєйникової Л.С.
Зінов'євої А.Г.
при секретарі: Пометун С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної виконавчої служби Донецької області (далі ДВС) на ухвалу Марійського районного суду від 16 жовтня 2006 р. по справі за скаргою ОСОБА_1 про поновлення строку на подання скарги і визнання неправомірною постанови відділу примусового виконання рішень ДВС Донецької області про накладення штрафних санкцій,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Марійського районного суду від 16 жовтня 2006 р. скаргу ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі: йому було поновлено строк на подання скарги; постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Донецької області від 14 червня 2006 р. про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 170 грн. визнано неправомірною і скасовано.
Не погодившись з ухвалою суду, ДВС принесли апеляційну скаргу, в якій просили ухвалу суду скасувати як таку, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просили відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його вимог.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги ДВС посилалися на те, що відповідно до діючого законодавства рішення суду являються обов'язковими до виконання і в противному випадку за це передбачено певну відповідальність, яка і була застосована до ОСОБА_1 Крім того, суд безпідставно поновив заявнику строк для звернення до суду, оскільки пропущено його було без поважних причин..
В судовому засіданні представник ДВС апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі.
ОСОБА_1 до судового засідання не прибув, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідача, представника ДВС, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які склалися між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано задовольнив вимоги ОСОБА_1
При розгляді справи судом було встановлено, що рішенням Мар'їнського районного суду від 16 вересня 2005 р. ТОВ „Карпов" було зобов'язано внести зміни до статуту, включивши до складу засновників ОСОБА_2 з долею в уставному фонді 33% і протягом 5 днів надати до Марійської районної державної адміністрації зміни в статут. ОСОБА_1 являється директором вказаного товариства. Оскільки проведення дій, визначених в рішенні суду, потребує відповідної процедури, ухвалою Мар'їнського районного суду від 6 березня 2006 р. було визначено прядок виконання рішення, зокрема, шляхом покладення на ОСОБА_2 обов'язку
подання необхідних документів до Марїнської районної державної адміністрації. За вказаним рішенням суду було видано виконавчий лист і передано на виконання до ДВС, за постановою якого було відкрите виконавче провадження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 76 Закону України „Про виконавче провадження", в разі невиконання без поважних причин вимог з приводу виконання рішення, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
Згідно ст. 87 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. Постанова державного виконавця про накладення штрафу затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена до суду в 10-денний строк. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
Враховуючи, як було вище вказано, спеціальну процедуру внесення змін до уставних документів підприємства, а також те, що ОСОБА_1 особисто не є боржником, суд обгрунтовано визнав постанову про накладення на останнього штрафу неправомірною і скасував її.
Таким чином, ухвала суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.І п.1, 313, 314 ч.І п.1, 315 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби Донецької області відхилити.
Ухвалу Марійського районного суду від 16 жовтня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання чинності.