Справа №22-10696 \06р.                                            Головуючий у 1 інстанції-Зайченко О.В.

Категорія- 21                                                              Доповідач-     Дем'яносов М.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22грудня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого      Рибалко Л.І.

суддів                       Новікової Г.В.

Дем'яносова М.В.

При секретарі       Стефановій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу по апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та  професійних захворювань України у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області  на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 жовтня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ   :

Рішенням Калінінського районного суду міста Горлівки Донецької області від 12 жовтня 2006 року було частково задоволено позов ОСОБА_1 пред'явлений до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування про відшкодування моральної шкоди: на його користь з відповідача було стягнуто грошову компенсацію у розмірі 20 000 грн.

Не погодившись з рішенням суду Фонд соціального страхування приніс апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати , в задоволенні позовнгих вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Вважають , що позивач не довів і в судовому засідані не надав належних доказів спричинення йому моральної шкоди. Висновок МСЕК про спричинення позивачеві моральної шкоди в матеріалах справи відсутній. Крім того суд також не врахував , що Фонд сплачує потерпілому й інші страхові виплати насамперед і одноразову допомогу, яка вважають компенсує також і моральну шкоду , а також те , що відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України „ Про державний бюджет на 2006 рік", з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2006 рік дію абзацу ст. 1 / в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей/, підпункту 2 „є" пункту 1 частини першої ст.21, частини 3 ст. 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Представник відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі. Позивач заперечував проти апеляційної скарги, просив її відхилити, а рішення    суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідача, представника відповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав .

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами та надав їм належну оцінку.

Згідно зібраним доказам, позивач дійсно довгий час перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості. У зв'язку з роботою тривалий час в шкідливих умовах він отрмав профеесійне захворювання- антракосілікатоз . Відповідно висновку МСЕК від 26.06.2006 року йому встановлено 40% втрати професійної працездатності безстроково і визнано інвалідом 3 групи.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", при настанні страхового випадку Фонд соціального страхування зобов'язаний у встановленому законом порядку сплатити грошову компенсацію за моральну шкоду при наявності факту її заподіяння.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з факту заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди внаслідок ушкодження його здоров'я, розмір моральної шкоди встановлено в м5ежах діючого законодавства та з урахуванням фактичних обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку( діагноз, процент втрати працездатності, група інвалідності, характер та тривалість страждань). Встановлена судом сума є справедливою сатисфакцією спричиненої потерпілдому моральної шкоди.

Апеляйійний суд не може прийняти до уваги доводи Фонду про те, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди. Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК , вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено. Доводи скарги відповідача про те, що для встановлення факту спричинення моральної шкоди необхідно проведення МСЕК також безпідставні, оскільки висновок МСЕК необхідний для стягнення моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, яка не спричинила втрату потерпілому професійнрої працездатності, також як і доводи представника відповідача про те , що Законом України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено дію Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного заїхворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідно до вимог Закону фінансування Фонду проводиться не за рахунок бюджету , кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаютьсяч до складу Державного бюджету, використовуються виключно за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.І п.1, 308, 313, 314 ч. 1 , 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ    :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Центрально-Міському районі   м. Горлівки Донецької області     відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 12 жовтня 2006 року   залишити без зміни.

Ухвала суду набирає чинності з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання   законної сили.