УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«21» червня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Коструби Г.І.
Суддів - Татарчука В.Г., Крукевича М.Н.
з участю прокурора Гузіка И.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_1 на вирок Чортківського районного суду від 20 квітня 2006 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець і житель АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в силу ст. 89 КК України не судимий,-
засуджений за ст. 122 ч.І КК України на 3 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.
Згідно ст.76 п.п.2,3 КК України покладено на засудженого ОСОБА_2 обов»язки не виїзджати за межі України по постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну роботи або навчання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено попередній - підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Чортківської центральної комунальної районної лікарні 414 грн. 75 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого та в користь потерпілого ОСОБА_1 246 грн. 62 коп. матеріальної і 2000 грн. моральної ( немайнової) шкоди заподіяної злочином та 150 грн. витрат на юридичну допомогу адвоката.
Справа № 11-211 Головуючий у І інстанції - Парфенюк В.І.
Категорія ст. 122 ч. 1 КК України Доповідач - Татарчук В.Г.
2
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 15 листопада 2005 року біля 16-ої години на вулиці АДРЕСА_1 на грунті особистих неприязних відносин умисно наніс удари кулаком руки в обличчя потерпілого ОСОБА_1, від чого впав на землю. Після чого, засуджений наніс ще декілька ударів ногою в обличчя та груди потерпілого, внаслідок чого останньому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді переломів 9-10 лівих ребер, перелому кісток носа, закритої черепно-мозкової травми, що проявилась у струсі головного мозку, синців на обличчі та грудях, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров»я.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 просить вирок суду щодо ОСОБА_2 скасувати та направити справу на додаткове розслідування, поскільки на його думку, досудове слідство проведено поверхово, без врахування скарг його дружини ОСОБА_3, якій засуджений погрожував та 12.02.2006 року наніс тілесні ушкодження, в зв»язку з чим, вона зверталась в поліклініку та 3.04.2006 року, тобто, під час розгляду справи в суді отримала довідку про тілесні ушкодження, а тому апелянт вважає, що слідство дії засудженого повинно було кваліфікувати за ч.2 ст. 122 КК України, врахувавши: те, що він вже притягувався до кримінальної відповідальності.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2, який заперечив проти поданої апеляції потерпілого і вважає її надуманою, міркування прокурора про обґрунтованість і законність вироку й залишення його без змін, а апеляцію потерпілого без задоволення, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що органами досудового слідства та судом першої інстанції дотримано вимог КПК України, спрямованих на встановлення об»єктивної істини по справі. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин встановлених судом відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні і детально викладеними у вироку доказами.
Твердження потерпілого ОСОБА_1 про те, що вирок слід скасувати, а справу направити для додаткового розслідування в зв»язку з тим, що дії засудженого слід кваліфікувати не за ч.І ст. 122 КК України, а за ч.2 ст.122 КК України - є безпідставними і, повністю спростовані як поясненнями самого потерпілого ОСОБА_1, так і поясненнями засудженого, свідків, протоколами ставки віч-на-віч, висновком експерта та іншими добутими в судовому засіданні судом першої інстанції доказами, яким суд дав належну юридичну оцінку.
Так сам потерпілий ОСОБА_1 пояснював, що 15 листопада 2005 року біля 16-ої години на вулиці АДРЕСА_1 засуджений наніс йому удари рукою в обличчя, а потім наносив ще удари ногами по тілу. Він став кричати і на крик вибігла його дружина. Тоді, ОСОБА_2 припинив наносити йому удари і втік з місця події.
з
Його покази в судовому засіданні підтвердила і свідок ОСОБА_3 -дружина потерпілого.
Засуджений ОСОБА_2 визнавши частково свою вину в інкримінованому йому злочині, пояснював, що з осені 2005 року між ним та потерпілим ОСОБА_1 існують неприязні відносини, оскільки останній поширював неправдиві відомості про його дочку та погрожував їй. 15.11.2005 року, біля 16 год., зустрівши на вулиці села потерпілого попросив не чіпати його дочку, на що останній почав йому погрожувати. Це образило його і він не стримався та наніс потерпілому кулаком удари в обличчя, від яких він впав на землю. Засуджений погодився, що при цьому міг заподіяти потерпілому тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа, черепно-мозкової травми та синців, але заперечив - перелом ребер, оскільки ногами його не бив.
Суд першої інстанції вірно критично оцінив такі покази, як такі що дані з метою засудженим для пом»якшення відповідальності за вчинені дії та визнав достовірними покази потерпілого як такими, що відповідають дійсності, оскільки вони в частині механізму заподіяння тілесних ушкоджень повністю узгоджуються з висновками судово-медичних експертиз, поясненнями експерта, протоколом ставки віч-на-віч потерпілого з засудженим.
Згідно висновку судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому 9-10 лівих ребер, перелому кісток носа, закритої черепно-мозкової травми, що проявились у струсі головного мозку, синців на обличчі та грудях. Дані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров»я.
Всі ушкодження в комплексі, виявлені на тілі потерпілого ОСОБА_1 не могли утворитись при однократному падінні з висоти власного росту на рівну поверхню, та набільш вірогідно утворитись при обставинах вказаних потерпілим.
Ці висновки експертизи в судовому засіданні підтвердив судово-медичний експерт Міщенко В.М. і вони спростовують пояснення засудженого в тій частині, що він не наносив ударів потерпілому в лежачому положенні ногами.
Щодо погроз вбивством дружині потерпілого ОСОБА_1- ОСОБА_3 зі сторони засудженого ОСОБА_2, то вони перевірялись досудовим слідством та з цього приводу в матеріалах справи є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи ( а.с.78), яка потерпілою стороною не оскаржена і ніким не скасована. Крім цього, твердження потерпілого про те, що ОСОБА_2 вчинив ці дії з метою залякування потерпілого або його родичів чи примушував до певних дій є безпідставними і не підтверджуються матеріалами справи.
Дії ОСОБА_2, виходячи із установлених фактичних обставин справи та пред»явленого обвинувачення правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч.І ст. 122 КК України.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, всі обставини, які обтяжують і пом»якшують
4
покарання, та дані про особу винного й призначив ОСОБА_2 у межах санкції ст.122ч.1 КК України.
Цивільні позови вирішено судом у відповідності з чинним законодавством.
Отже, вирок щодо ОСОБА_2 є обґрунтованим і законним, будь-яких передбачених ст.367 КПК України підстав для його зміни чи скасування не виявлено при перевірці в апеляційному порядку, а тому відповідно не підлягає задоволенню апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_1
Керуючись ст.З65,366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Чортківського районного суду від 20 квітня 2006 року відносно ОСОБА_2 - без змін.
Головуючий - підпис Судді - два підписи З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області
В.Г. Татарчук