ВИРОК іменем України

23 січня 2009 року     м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі: головуючого - судді Горегляд О.І., з участю:

•   -     секретаря судового засідання - Корнійчук Ю.М.,

•   -     прокурора - Мартинюка В.П.,

•   -     потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

•   -     законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_4,

•   -     підсудного - ОСОБА_5,

•   -     захисника підсудного - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кузнецовськ кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця М.Волгоград Російської Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого Кузнецовським міським судом Рівненської області: 06 жовтня 2000 року - за ч.З ст.140 КК України 1960 року до позбавлення волі строком на три роки з відстрочкою виконання вироку згідно із ст.46-1 КК України 1960 року строком на два роки без конфіскації майна, 11 квітня 2002 року - за ч.і ст.309 КК України із застосуванням ст.71 КК України до позбавлення волі строком на три роки і один місяць позбавлення волі, 04 жовтня 2006 року - за ч.2 ст.309 КК України до позбавлення волі строком на два роки із встановленням випробування та іспитового строку терміном на один рік, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3 6.41, кв.39, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 і ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2006 року приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_5, перебуваючи в приміщенні магазину „Київстар Юкон", що знаходиться поблизу автобусної зупинки „Берізка" м.Кузнецовськ Рівненської області, скориставшись тим, що продавці магазину обслуговували інших відвідувачів, і переконавшись, що його дій ніхто не бачить, умисно, таємно, повторно з корисливих мотивів шляхом вільного доступу викрав п'ять мобільних телефонів: „Моторола V 3", вартістю 1435 грн. 00 коп., „Моторола Е 398", вартістю 980 грн. 00 коп., „Моторола С 390", вартістю 700 грн. 00 коп., „Панасонік X 300", вартістю 750 грн. 00 коп. і „LG F 2300", вартістю 1090 грн. 00 коп., які знаходились на вітрині за незамкненими дверима та належать на праві приватної власності ОСОБА_1, внаслідок чого спричинив потерпілій майнову шкоду на загальну суму 4955 грн. 00 коп.

22 грудня 2007 року приблизно о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_5 випадково дізнався, що його знайомий ОСОБА_7 шляхом обману отримує від неповнолітнього ОСОБА_2 гроші. Скориставшись цією інформацією, ОСОБА_5 без відома ОСОБА_7, використовуючи довірливість ОСОБА_2, шляхом обману, повідомивши останнього, що він - товариш ОСОБА_7 і прийшов за проханням останнього, щоб забрати борг, умисно, повторно, з корисливих мотивів отримав від ОСОБА_2 мобільний телефон, марки „ОСОБА_8 К750І, вартістю 912 грн. 51 коп. нібито в заставу. При цьому підсудний завідомо неправдиво обіцяв ОСОБА_2 повернути мобільний телефон.

Наступного дня ОСОБА_5 продав вказаний мобільний телефон, витративши гроші на власні потреби.

1.   14     січня 2008 року приблизно о 04 годині 00 хвилин ОСОБА_5, знаходячись у
стані алкогольного сп'яніння, скориставшись темною порою доби і відсутністю сторонніх
осіб, переконавшись, що його дій ніхто не бачить, через отвір над воротами проник за
металеву решітчасту огорожу, розмішену навколо вхідних дверей підсобного приміщення
майстерні маркету „Щедрик - 2", розташованого в м.Кузнецовськ Рівненської області,
мікрорайон Будівельників, 71. В подальшому, пошкодивши навісний замок на вхідних
дверях майстерні, ОСОБА_5 проник в її приміщення, звідки умисно, таємно, повторно з
корисливих мотивів викрав шліфмашинку кутову фірми „Макіта", вартістю з урахуванням
зносу 774 грн. 00 коп., і настільний заточний станок фірми „Євро Крафт", вартістю з
урахуванням зносу 215 грн. 00 коп., чим завдав для приватного підприємства фірми
„Імбекс" майнових збитків на загальну суму 989 грн. 00 коп.

2.   15     січня 2008 року приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_5, будучи в стані
алкогольного сп'яніння, переконавшись, що його дій ніхто не бачить, шляхом вільного
доступу умисно, таємно, повторно з корисливих мотивів викрав, знявши з манекену біля
входу в кіоск №302 на МПП „Ринок" м.Кузнецовськ Рівненської області, пальто чоловіче,
вартістю  807 грн.  50 коп., яке належить на праві приватної власності приватному
підприємцю ОСОБА_3, після чого сховав його за кіоск. Продовжуючи цю злочинну
діяльність, спрямовану на заволодіння чужим майном (одягом) шляхом крадіжки, Пашко
С.М. повернувся до кіоску №302 на МПП „Ринок" м.Кузнецовськ Рівненської області і
цього ж дня приблизно о 16 годині 30 хвилин шляхом вільного доступу зняв з манекену
біля входу в кіоск костюм чоловічий, вартістю 460 грн. 00 коп., пальто чоловіче, вартістю
1150 грн. 00 коп. і краватку чоловічу, вартістю 85 грн. 00 коп., які належать на праві
приватної власності  приватному  підприємцю  ОСОБА_3   Однак  з  причин,  що  не
залежали від його волі, ОСОБА_5 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для
доведення злочину до кінця, оскільки був виявлений продавцем ОСОБА_9 на місці
вчинення цього злочину.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 повністю визнав себе винним у вчиненні крадіжки мобільних телефонів, щиро розкаявся у скоєному та просив суд суворо його не карати.

ОСОБА_5 пояснив суду, що 14 лютого 2006 року приблизно о 16 годині 00 хвилин він зайшов у магазин „Київстар Юкон", що розташований поблизу автобусної зупинки „Берізка" м.Кузнецовськ Рівненської області, і побачивши, що продавці магазину не звертають на нього уваги, оскільки обслуговують інших покупців, а скляні дверцята до вітрини, де знаходилися мобільні телефони, були привідкриті, він вирішив викрасти мобільні телефони. Підсудний визнав, що всього він викрав п'ять мобільних телефонів, зокрема: „Моторола V 3", „Моторола Е 398", „Моторола С 390", „Панасонік X 300" і „LG F 2300". Цей злочин вчинив, будучи в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_5 зазначив, що чотири мобільні телефони він продав на ринку в м.Рівне за 1600 грн. 00 коп. незнайомим чоловікам. А мобільний телефон, марки „LG F 2300" залишив собі. В подальшому цей мобільний телефон він дав в користування меншому брату ОСОБА_10. Такі ж показання давав ОСОБА_5 і під час досудового слідства /т.2 а.с.49, 74/.

Підсудний ОСОБА_5 зазначив суду, що повністю визнає себе винним у вчиненні шахрайства, скоєного повторно. Підсудний надав у судовому засіданні показання, вказавши, що чув телефонну розмову, яку вів ОСОБА_7 із ОСОБА_2 по мобільному телефону підсудного, з якої зрозумів, що ОСОБА_2 мав принести ОСОБА_7 гроші - борг нібито для якогось старшого хлопця на ім'я ОСОБА_2. Неповідомляючи ОСОБА_7, як зазначив ОСОБА_5, в суботу 22 грудня 2007 року приблизно о 19 годині 00 хвилин він зустрівся із ОСОБА_2, якому попередньо зателефонував і домовився про зустріч. При зустрічі із потерпілим підсудний сказав, що прийшов від ОСОБА_7 за боргом і запропонував   ОСОБА_2 віддати мобільний телефон в

заставу до наступного понеділка з метою проведення останнім розрахунку із ОСОБА_7 При цьому ОСОБА_5 пообіцяв потерпілому повернути його мобільний телефон. Отримавши від ОСОБА_2 мобільний телефон, марки „ОСОБА_8 К750І, ОСОБА_5 розповів ОСОБА_7, що замість грошей забрав у ОСОБА_2 мобільний телефон і передав його в заставу ОСОБА_11

Однак, даючи показання під час допиту як обвинувачений (протокол допиту обвинуваченого від 06 лютого 2008 року /т.1 а.с.137-140/ ОСОБА_5 пояснював, що з телефонної розмови ОСОБА_7 із ОСОБА_2 зрозумів, що ОСОБА_7 видурює гроші у потерпілого, тому вирішив шляхом обману отримати у ОСОБА_2 щось цінне, представившись останньому ОСОБА_2. Отримавши обманним шляхом мобільний телефон у потерпілого, ОСОБА_5 згідно його показань не мав наміру повертати мобільний телефон, хоча обіцяв це ОСОБА_2 Наступного дня підсудний продав мобільний телефон ОСОБА_2 ОСОБА_11 за 600 грн. та витратив гроші на власні потреби. Суперечливість своїх показань по цьому злочинному епізоду ОСОБА_5 у судовому засіданні не пояснив.

Підсудний ОСОБА_5 частково визнав свою винність у скоєнні крадіжки чужого майна, вчиненої повторно, що поєднана з проникненням у підсобне приміщення майстерні маркету „Щедрик - 2". Зокрема, підсудний зазначив суду, що цю крадіжку він вчинив, не проникаючи в приміщення майстерні маркету „Щедрик - 2" і не зриваючи замок на її вхідних дверях, тому такі дії на його думку не повинні кваліфікуватися за ч.З ст.185 КК України. ОСОБА_5 пояснив, що 14 січня 2008 року приблизно о 04 годині 00 хвилин, йдучи додому, він підійшов до металевої решітки, якою огороджене підсобне приміщення маркету „Щедрик-2" в м.Кузнецовськ Рівненської області, і, протягнувши руку через решітку, пхнув вхідні двері до цього підсобного приміщення, які не були зачинені на замок. Шліфмашинку кутову фірми „Макіта" і настільний заточний станок фірми „Євро Крафт", який стояв на відстані за півтора метра від решітки, дістав із підсобного приміщення маркету „Щедрик-2" з допомогою арматури, загнувши крючок. Шліфмашинку кутову фірми „Макіта" пройняв через металеву решітку, а настільний заточний станок фірми „Євро Крафт" - через отвір між решіткою і воротами до неї. Викрадене майно спочатку відніс до себе додому, а потім продав ОСОБА_12 за 250 грн. 00 коп., не сказавши, що воно - крадене. Підсудний визнав, що дану крадіжку він скоював, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння.

Проте під час досудового слідства ОСОБА_5 щодо цього злочинного епізоду давав інші показання. З протоколу явки з повинною від 18 січня 2008 року, власноручно написаної ОСОБА_5, слідує, що 14 січня 2008 року підсудний проникав в середину складського приміщення магазину „Щедрик - 2", попередньо перелізши через отвір над дверима решітки, і таким чином викрав звідти шліфмашинку кутову фірмbі „Макіта" та настільний заточний станок фірми „Євро Крафт", відкрутивши його від столу /т.1 а.с.13/. Такі ж первинні пояснення надавав ОСОБА_5 18 січня 2008 року /т.1 а.с.14/ та під час допиту в якості підозрюваного, про що свідчить протокол допиту підозрюваного від 18 січня 2008 року /т.1 а.с.84/. Зміну своїх показань в ході допиту як обвинуваченого та підсудного ОСОБА_5 не пояснив. Доказів, які б підтверджували те, що крадіжка шліфмашинки кутової фірми „Макіта" та настільного заточного станка фірми „Євро Крафт" була вчинена ОСОБА_5 без проникнення в нежитлове приміщення, матеріали кримінальної справи не містять. При відтворенні обстановки і обставин події 07 лютого 2008 року /т.1 а.с.141-144/ ОСОБА_5, окрім слів, фактично не відтворив умов та не показав способу вчинення крадіжки з допомогою металевої арматури.

Підсудний визнав, що він таємно викрав чоловіче пальто темно-сірого кольору, яке належить на праві приватної власності приватному підприємцю ОСОБА_3, та частково визнав себе винним у вчиненні незакінченого замаху на скоєння крадіжки майна, що належить на праві приватної власності приватному підприємцю ОСОБА_3, зазначивши,

що  наміру  на викрадення другого  чоловічого  пальта темно-коричневого  кольору  і краватки чоловічої він не мав, таких дій не вчиняв.

ОСОБА_5 пояснив суду, що вдень 15 січня 2008 року він знаходився на МПП „Ринок" м.Кузнецовськ Рівненської області і біля входу в один із торгових кіосків, переконавшись, що його дій продавець не бачить, непомітно зняв із манекену пальто чоловіче темного кольору, одягнув його, та відійшовши за кіоск, сховав у целофановий кульок. Після цього з метою крадіжки одягу ОСОБА_5 повернувся назад до того ж кіоску і зняв із манекена, що стояв поблизу кіоску, костюм чоловічий та тримав його в руках. В цей момент із кіоску вийшла продавець і, затягнувши в середину приміщення кіоску, відібрала чоловічий костюм. Пальто чоловіче та костюм, як зазначив підсудний, він викрадав для себе, щоб в подальшому одягати. Згідно показань ОСОБА_5 цей злочин він скоював у стані алкогольного сп'яніння.

Однак, під час досудового слідства в ході додаткового допиту як підозрюваний і в ході допиту як обвинувачений ОСОБА_5 зазначав, що підійшовши вдруге до торгового кіоску, біля якого він викрав пальто чоловіче, підсудний зняв із манекену костюм чоловічий з краваткою і почав знімати пальто чоловіче темно-коричневого кольору, але в цей час вибігла із кіоску продавець і, затягнувши в кіоск, відібрала вказані речі /т.1 а.с.85-86, 137-140/. Під час відтворення обстановки і обставин події (протокол відтворення обстановки і обставин події від 07 лютого 2008 року /т.1 а.с.141-144/ обвинувачений ОСОБА_5 вказував на заволодіння ним чоловічим пальтом, яке знаходилося на манекені біля торгового кіоску на МПП „Ринок" м.Кузнецовськ Рівненської області, та на вчинення замаху на крадіжку чоловічого пальта, костюма і краватки, які теж знаходились на манекенах. Зміну в судовому засіданні своїх показань в цій частині підсудний ОСОБА_5 не обгрунтував.

Підсудний ОСОБА_5 просив суд обрати покарання, не пов'язане із ізоляцією від суспільства, встановивши іспитовий строк.

Потерпіла ОСОБА_1 підтвердила факт таємного викрадення в лютому 2008 року в неї з магазину „Київстар Юкон", що розміщений поблизу автобусної зупинки „Берізка" м.Кузнецовськ Рівненської області п'яти мобільних телефонів: „Моторола V 3", вартістю 1435 грн. 00 коп., „Моторола Е 398", вартістю 980 грн. 00 коп., „Моторола С 390", вартістю 700 грн. 00 коп., „Панасонік X 300", вартістю 750 грн. 00 коп. і ,LG F 2300", вартістю 1090 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 4955 грн. 00 коп. ОСОБА_1 пояснила суду, що в момент їх викрадення вона не була присутня у магазині, тому вказати спосіб викрадення не може. А з пояснень продавців - ОСОБА_13 і ОСОБА_14 їй відомо, що викрадення мобільних телефонів продавці не замітили, оскільки в магазині в той час було багато покупців. Згідно показань потерпілої на теперішній час шкода, завдана їй злочином, підсудним невідшкодована.

Свідки: ОСОБА_14 і ОСОБА_13 надали суду показання, в яких зазначили, що увечері наприкінці робочого часу 14 лютого 2006 року в приміщенні магазину „Київстар Юкон", який знаходиться поблизу автобусної зупинки „Берізка" м.Кузнецовськ Рівненської області, де вони працювали продавцями, було багато (7-10 чоловік) покупців, тому через свою зайнятість свідки не помітили хто і яким чином викрав мобільні телефони. ОСОБА_14 і ОСОБА_13 підтвердили, що всього було викрадено п'ять мобільних телефонів, зокрема: „Моторола V 3", вартістю 1435 грн. 00 коп., „Моторола Е 398", вартістю 980 грн. 00 коп., „Моторола С 390", вартістю 700 грн. 00 коп., „Панасонік X 300", вартістю 750 грн. 00 коп. і „LG F 2300", вартістю 1090 грн. 00 коп., які стояли на підставках на вітрині і належать на праві приватної власності ОСОБА_1

У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 відмовився від дачі показань згідно із ст.63 Конституції України, оскільки є рідним братом підсудного. При цьому ОСОБА_10 повністю підтвердив показання, надані в ході досудового слідства, що зафіксовані в протоколі допиту свідка від 18 лютого 2006 року /т.2 а.с.27/.

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_2 надав показання про те, що 22 грудня 2007 року приблизно о 19 годині 00 хвилин він зустрівся із підсудним ОСОБА_5 за ініціативою останнього. При цьому підсудний представився ОСОБА_2, і забрав мобільний телефон, марки „ОСОБА_8 К750І", в заставу до понеділка із покладенням на потерпілого зобов'язань щодо сплати грошей ОСОБА_7 Як зазначив ОСОБА_2, ОСОБА_5 пообіцяв повернути мобільний телефон, але ні своєї адреси, ні номеру свого телефону не дав. Мобільного телефону підсудний не повернув. Потерпілий пояснив, що потім він від ОСОБА_7 дізнався, що підсудний - не ОСОБА_2 і приходив він без відома ОСОБА_7

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_4 зазначив, що наприкінці грудня 2007 року після пояснення сина про заволодіння малознайомим йому хлопцем мобільним телефоном, марки „ОСОБА_8 К750І, змушені були звертатися в міліцію.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 підтвердив факт таємного викрадення у приватного підприємства фірми „Імбекс" шліфмашинки кутової фірми „Макіта" і настільного заточного станка фірми „Євро Крафт", що було виявлене ним вранці 14 січня 2008 року приблизно о 09 годині 00 хвилин. ОСОБА_15 зазначив, що в цей час двері та ворота металічної решітки були зачинені, навісні замки на них не були пошкоджені, а металічні двері до підсобного приміщення майстерні маркету „Щедрик - 2" були відчинені, навісного замка на них не було, хоча вдень 13 січня 2008 року цей навісний замок свідок замикав. Свідок ОСОБА_15 пояснив, що через отвір між металічною решіткою та воротами решітки, утворений внаслідок відтягнення воріт на себе, могла проникнути людина за металічну решітку до вхідних дверей у підсобне приміщення майстерні та з допомогою арматури відігнути дужку навісного замка. Згідно показань свідка дана крадіжка була вчинена шляхом проникнення в підсобне приміщення майстерні, оскільки настільний заточний станок фірми „Євро Крафт", вагою приблизно 6 кг., знаходився на металічному столі зліва від входу на відстані приблизно два метри від вхідних дверей приміщення та був прикручений до столу трьома болтами. При викраденні цього станка два болти було викручено та залишено у майстерні, а третій - зірвано силою. До того ж заточний станок був включений в розетку, яка залишилась без будь-яких пошкоджень. З допомогою арматури вийняти заточний станок з підсобного приміщення майстерні маркету „Щедрик - 2", враховуючи його вагу, місце знаходження та спосіб кріплення, без проникнення в середину приміщення неможливо. ОСОБА_15 також вказав, що шліфмашинка кутова фірми „Макіта" до її викрадення знаходилась у підсобному приміщенні майстерні маркету „Щедрик - 2" на підлозі поблизу металічного стола на відстані приблизно півтора метри від вхідних дверей цього приміщення. Після крадіжки, як настільний заточний станок фірми „Євро Крафт", так і шліфмашинка кутова фірми „Макіта" були повернуті в робочому стані, без пошкоджень.

Свідок ОСОБА_16 також підтвердив факт таємного викрадення у приватного підприємства фірми „Імбекс" шліфмашинки кутової фірми „Макіта" і настільного заточного станка фірми „Євро Крафт", яке було виявлене ОСОБА_15 вранці 14 січня 2008 року.

З показань свідка ОСОБА_12, допитаного судом, слідує, що 14 січня 2008 року приблизно о 13 годині 00 хвилин поблизу приміщення Ощадбанку в м.Кузнецовськ Рівненської області ОСОБА_5 запропонував свідку купити шліфмашинку кутову фірми „Макіта" і настільний заточний станок фірми „Євро Крафт". Вказані інструменти ОСОБА_12 придбав у підсудного за 250 грн. 00 коп., не знаючи, що вони - крадені. Свідок також зазначив, що ці інструменти були в робочому стані, механічних пошкоджень не мали.

Потерпілий ОСОБА_3 надав суду показання, в яких зазначив, що 15 січня 2008 року приблизно о 16 годині 00 хвилин він зайшов в свій торговий кіоск №302 на МПП „Ринок" м.Кузнецовськ Рівненської області і помітив там підсудного ОСОБА_5, який відразу ж вийшов на вулицю. Через декілька хвилин потерпілий побачив, що із манекену

зникло пальто чоловіче темно-сірого кольору, вартістю 807 грн. 50 коп., яке висіло біля входу в кіоск. Разом із нареченим ОСОБА_9 він пішов шукати злодія. В цей час потерпілому зателефонувала продавець ОСОБА_9 і повідомила, що вона спіймала злодія, який знову намагався викрасти одяг, і тримає його. ОСОБА_3 пояснив, що прибігши до кіоску, він не застав злодія, так як він втік. А продавець ОСОБА_9 йому розповіла, що костюм чоловічий, вартістю 460 грн. 00 коп., з краваткою чоловічою, вартістю 85 грн. 00 коп., які зняв злодій із манекену і тримав в руках, вона відібрала, затягнувши злодія в кіоск. Також ОСОБА_9 повідомила, що злодій намагався зняти з манекену пальто чоловіче темно-коричневого кольору, вартістю 1150 грн. 00 коп., але продавець в цей час вибігла на вулицю і припинила його злочинні дії. На тепершній час потерпілий ОСОБА_3 не має до підсудного ніяких претензій матеріального чи морального характеру, оскільки викрадений одяг - не пошкоджений.

Показання свідка ОСОБА_9 свідчать, що наприкінці робочого дня 15 січня 2008 року в торговий кіоск №302 на МПП „Ринок" м.Кузнецовськ Рівненської області, де свідок продавала одяг, зайшов підсудний ОСОБА_5, який був напідпитку і, цікавлячись чоловічими костюмами, вів себе зухвало. Після приходу ОСОБА_3 і нареченого свідка підсудний вийшов на вулицю. Тоді ж було виявлено зникнення із манекену пальта чоловічого темно-сірого кольору, вартістю 807 грн. 50 коп. Через деякий час, як вказала свідок ОСОБА_9, вона замітила, що підсудний ОСОБА_5 на вулиці поблизу входу в кіоск знімав з манекену костюм чоловічий, вартістю 460 грн. 00 коп., з краваткою чоловічою, вартістю 85 грн. 00 коп., і пальто чоловіче темно-коричневого кольору, вартістю 1150 грн. 00 коп. Побачивши це, вона вибігла на вулицю і схопила руками ОСОБА_5 за одяг і разом із речами, які він намагався викрасти затягнула до приміщення кіоску, але не втримала його. Свідок зазначила, що костюм чоловічий з краваткою чоловічою і пальто чоловіче темно-коричневого кольору підсудний ОСОБА_5 тримав в руках, але не викрав цих речей в силу її втручання.

Окрім наведених показань підсудного ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_13, винність ОСОБА_5 у вчиненні умисного, таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, також доведена письмовими доказами кримінальної справи, дослідженими в судовому засіданні, зокрема: заявою ОСОБА_1 від 14 лютого 2006 року /т.2 а.с.2/; протоколом явки з повинною ОСОБА_5 від 25 березня 2008 року /т.2 а.с.9/; довідкою СПД ОСОБА_1 про вартість мобільних телефонів станом на 14 лютого 2006 року /т.2 а.с.13/; договором оренди торгового павільйону від 06 грудня 2005 року /т.2 а.с.15-16/; протоколом огляду мобільного телефону від 16 лютого 2006 року, з якого вбачається, що при добровільній видачі мобільного телефону, марки „LG F 2300", ОСОБА_10 пояснював працівникам міліції, що вказаний телефон йому дав його брат ОСОБА_5 16 лютого 2006 року /т.2 а.с.20/; актом документальної ревізії від 22 лютого 2006 року №10, який підтверджує факт недостачі в магазині „Київстар Юкон" п'яти мобільних телефонів, марок: „Моторола V З", вартістю 1435 грн. 00 коп., „Моторола Е 398", вартістю 980 грн. 00 коп., „Моторола С 390", вартістю 700 грн. 00 коп., „Панасонік X 300", вартістю 750 грн. 00 коп. і „LG F 2300", вартістю 1090 грн. 00 коп., що виникла в результаті їх крадіжки 14 лютого 2006 року /т.2 а.с.24/; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 18 лютого 2006 року, який свідчить, що 16 лютого 2006 року ОСОБА_5 дав у користування ОСОБА_10 мобільний телефон, марки „LG F 2300" /т.2 а.с.27/; протоколом огляду та вилучення сім-карти у ОСОБА_17 від 31 березня 2006 року /т.2 а.с.30-31/; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 31 березня 2006 року, з якого слідує, що ОСОБА_17 купив 15 лютого 2006 року на продуктовому ринку м.Рівне в незнайомого йому хлопця три мобільні телефони: „Моторола Е 398", „Моторола С 390" і „Панасонік X 300", а наступного дня - „Моторола V 3", які в подальшому продав незнайомим особам /т.2 а.с.32/; протоколом огляду та вилучення мобільного телефону від 31 березня 2006 року, який свідчить про добровільну видачу ОСОБА_18 працівникам міліції мобільного

телефону, марки „Моторола V 3", якого він купив на продуктовому ринку м.Рівне 17 лютого 2006 року /т.2 а.с.33-34/; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 31 березня 2006 року, з якого вбачається, що 17 лютого 2006 року в торговому кіоску на продуктовому ринку м.Рівне ОСОБА_18 купив мобільний телефон, марки „Моторола V 3", не знаючи, що він - крадений /т.2 а.с.35/; протоколом огляду та вилучення мобільного телефону від 31 березня 2006 року, який свідчить про добровільну видачу ОСОБА_19 працівникам міліції мобільного телефону, марки „Панасонік X 300", якого він купив в торговому кіоску на продуктовому ринку м.Рівне /т.2 а.с.36-37/; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 31 березня 2006 року, з якого слідує, що мобільний телефон, марки „Панасонік X 300", ОСОБА_19 купив в торговому кіоску на продуктовому ринку м.Рівне приблизно 20 лютого 2006 року, не знавши, що цей телефон є викраденим /т.2 а.с.38/; протоколом відтворення обстановки і обставин події від 24 квітня 2008 року, проведеного з участю підозрюваного ОСОБА_5, який показав місце та спосіб вчинення крадіжки п'яти мобільних телефонів /т.2 а.с.50-51/; довідкою про судимість ОСОБА_5 від 05 травня 2008 року та вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 жовтня 2000 року, що свідчать про повторність вчиненої ОСОБА_5 крадіжки чужого майна /т.2 а.с.55-56/. Дії підсудного ОСОБА_5 по даному епізоду кваліфіковані органом досудового слідства правильно за ч.2 ст.185 КК України.

Окрім наведених показань підсудного ОСОБА_5, наданих під час досудового і судового слідства, показань неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 та його законного представника ОСОБА_4, винність ОСОБА_5 у вчиненні заволодіння чужим майном шляхом обману і зловживання довірою (шахрайства), вчиненого повторно, повністю доводиться письмовими доказами кримінальної справи, що перевірені судом під час їх дослідження в судовому засіданні, а саме: протоколом усної заяви (повідомлення) ОСОБА_4 про злочин від 26 грудня 2007 року /т.1 а.с.6/; первинними поясненнями ОСОБА_5 від 26 грудня 2007 року, в яких вказано, що отримавши 22 грудня 2007 року від ОСОБА_2 мобільний телефон, марки „ОСОБА_8 К750І, ОСОБА_5 обіцяв останньому повернути його в разі розрахунку по боргах із ОСОБА_7, але вже 23 грудня 2007 року мобільний телефон ОСОБА_2 продав /т.1 а.с.32/; протоколом огляду та добровільної видачі ОСОБА_2 працівникам міліції гарантійного талону та товарного чеку на мобільний телефон /т.1 а.с.ЗЗ/; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 18 січня 2008 року /т.1 а.с.34-35/; протоколом допиту ОСОБА_5 в якості свідка від 17 січня 2008 року, де зазначено, що ОСОБА_5 не мав на меті виконувати обіцянку щодо повернення ОСОБА_2 мобільного телефону /т.1 а.с.З8/; протоколом огляду та вилучення мобільного телефону в ОСОБА_11 від 18 січня 2007 року /т.1 а.с.40/; висновком спеціаліста від 23 січня 2008 року №87 та висновком експерта від 23 січня 2008 року №41, згідно з якими вартість мобільного телефону, марки „ОСОБА_8 К750І, станом на момент крадіжки 22 грудня 2007 року, з урахуванням часткової втрати його товарних якостей, у зв'язку з експлуатаційним зношенням і пошкодженням від впливу зовнішніх факторів (за умови його теперішнього та технічно-справного стану) становить 912 грн. 51 коп. /т.1 а.с.43-46, 98-101/; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 29 січня 2008 року /т.1 а.с.65/; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 05 лютого 2008 року, в якому вказано, що приблизно в період час 22-26 грудня 2007 року ОСОБА_11 купив у ОСОБА_5 на прохання останнього мобільний телефон, марки „ОСОБА_8 К750І" за 600 грн. 00 коп. /т.1 а.с.73/; вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 06 червня 2008 року, постановленим по справі №1-19/08 відносно ОСОБА_20 і ОСОБА_7 Такі злочинні дії ОСОБА_5 за ч.2 ст.190 КК України кваліфіковано органом досудового слідства вірно.

Винність підсудного ОСОБА_5 у вчиненні умисного, таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, поєднаної з проникненням в нежитлове приміщення, окрім наведених показань підсудного ОСОБА_5 і свідків ОСОБА_16,

ОСОБА_15 і ОСОБА_12, повністю доводиться письмовими доказами кримінальної справи, дослідженими в судовому засіданні, зокрема: рапортом оперативного чергового Кузнецовського МВ УМВС України в Рівненській області від 14 січня 2008 року /т.1 а.с.2/; листом ПП фірми „Імбекс" від 18 січня 2008 року №8 та актом документальної ревізії від 18 січня 2008 року, згідно з якими крадіжка шліфмашинки кутової фірми „Макіта", вартістю з урахуванням зносу 774 грн. 00 коп., і настільного заточного станка фірми „Євро Крафт", вартістю з урахуванням зносу 215 грн. 00 коп., що належать ПП фірмі „Імбекс", була вчинена в ніч з 13 січня 2008 року на 14 січня 2008 року з підсобного приміщення маркету „Щедрик - 2" м.Кузнецовськ Рівненської області шляхом взлому навісного замка на вхідних дверях /т.1 а.с.З, 104/; протоколом явки з повинною від 18 січня 2008 року, яка власноручно написана ОСОБА_5 /т.1 а.с.13/; первинними пояснення ОСОБА_21 від 18 січня 2008 року /т.1 а.с.14/; протоколом огляду та добровільної видачі електричних інструментів від 17 січня 2008 року, який підтверджує, що ОСОБА_12 добровільно видав працівникам міліції шліфмашинку кутову фірми „Макіта" і настільний заточний станок фірми „Євро Крафт", що придбав за 250 грн. 00 коп. 14 січня 2008 року приблизно о 13 годині 00 хвилин /т.1 а.с.16/; протоколом огляду і добровільної видачі інструкцій по експлуатації шліфмашинки кутової фірми „Макіта" і настільного заточного станка фірми „Євро Крафт" /т.1 а.с. 18-30/; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 18 січня 2008 року /т.1 а.с.84/; протоколом огляду речових доказів від 18 січня 2008 року, в якому зафіксований загальний вигляд шліфмашинки кутової фірми „Макіта" і настільного заточного станка фірми „Євро Крафт", які були видані ОСОБА_12, та в якому зазначено, що один з кутків металевої підставки, з допомогою яких кріпиться настільний заточний станок фірми „Євро Крафт" - відломаний /т.1 а.с.105-106/; протоколом відтворення обстановки і обставин події від 07 лютого 2008 року в частині щодо місця та часу вчинення злочину /т.1 а.с. 141-144/. Сумнівів щодо винності підсудного ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у суду не виникає. Злочинні дії підсудного ОСОБА_5 по даному епізоду органом досудового слідства кваліфіковані вірно. Навіть, якби ОСОБА_5 і вчинив зазначене викрадення шліфмашинки кутової фірми „Макіта" та настільного заточного станка фірми „Євро Крафт" із підсобного приміщення маркету „Щедрик - 2" м.Кузнецовськ Рівненської області, не входячи в це приміщення, а за допомогою металічної арматури, так як він пояснював у судовому засіданні, що не підтверджується жодним доказом справи, в такому випадку всерівно мало би місце проникнення до нежитлового приміщення, оскільки усвідомлення і спонукання ОСОБА_5 були спрямовані на нелегальне вторгнення у чуже нежитлове приміщення з метою збагатитися шляхом викрадення неналежного йому майна. При цьому спосіб викрадення майна чи шляхом фізичного проникнення у чуже нежитлове приміщення (недозволеного входу через відкриті двері), чи технічним шляхом, тобто з допомогою застосування різних пристосувань, які дозволяють вилучити майно із приміщення, не входячи до нього, на кваліфікацію злочинних дій не впливають. Отже, підстави для перекваліфікації дій підсудного ОСОБА_5 по цьому злочинному епізоду відсутні.

Аналізуючи показання підсудного ОСОБА_5 щодо вчинення ним викрадення одягу із манекенів поблизу кіоску №302 на МПП „Ринок" м.Кузнецовськ Рівненської області, а також показання потерпілого ОСОБА_3 і свідка ОСОБА_9 та письмові докази, наявні в матеріалах кримінальної справи, в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов до висновку, що в даному випадку ОСОБА_5 вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, тобто злочин, передбачений ч.З ст.15 і ч.2 ст.185 КК України. Додаткова кваліфікація таких дій іще за ч.2 ст.185 КК України, проведена органом досудового слідства, є зайвою, тому підлягає виключенню з обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_5 Такий висновок суду ґрунтується на вимогах ч.2 ст.32 КК України, згідно з якими повторність злочинів відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше

тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром. В даному випадку дії ОСОБА_5, спрямовані на викрадення одягу: пальта чоловічого, вартістю 807 грн. 50 коп., костюма чоловічого, вартістю 460 грн. 00 коп., пальта чоловічого, вартістю 1150 грн. 00 коп. і краватки чоловічої, вартістю 85 грн. 00 коп., що належить на праві приватної власності приватному підприємцю ОСОБА_3, є єдиним по суті злочинним діянням (продовжуваною крадіжкою), яке складається з кількох формально самостійних, розділених між собою коротким проміжком часу, складових діянь, об'єднаних одним злочинним наміром, направленим на заволодіння чужого одягу, розміщеного на манекенах біля кіоску №302 на МПП „Ринок" м.Кузнецовськ Рівненської області. Судом встановлено, що цей злочин вчинявся одним і тим же способом, відносно одного і того ж потерпілого - приватного підприємця ОСОБА_3 Про єдиний злочинний намір ОСОБА_5 по даному епізоду, окрім наведених показань підсудного, потерпілого ОСОБА_3 і свідка ОСОБА_9, також свідчать показання ОСОБА_5, надані під час досудового слідства при явці з повинною та в ході допиту в якості підозрюваного і обвинуваченого, що зазначені в протоколі явки з повинною ОСОБА_5 від 17 січня 2008 року /т.1 а.с.49/, у первинних поясненнях ОСОБА_5 від 17 січня 2008 року /т.1 а.с.50/, в протоколі додаткового допиту підозрюваного від 25 січня 2008 року /т.1 а.с.85-86/ та в протоколі допиту обвинуваченого від 06 лютого 2008 року /т.1 а.с.137-140/. Зокрема вказані документи вказують на те, що ОСОБА_5 в ході досудового слідства пояснював, що крадіжку він вчиняв за декілька разів і після заволодіння пальтом чоловічим повернувся до того ж кіоску, щоб таким же способом викрасти для себе костюм, який там залишився на манекені, та іще що-небудь з одягу. Докази справи свідчать, що із-за причин, які не залежали від волі ОСОБА_5, він не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення цього злочину до кінця, так як злочин був перерваний внаслідок втручання продавця ОСОБА_9 Окрім цих доказів, винність ОСОБА_5 у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, також доводиться письмовими доказами кримінальної справи, які досліджені судом, а саме: протоколами усної заяви (повідомлення) ОСОБА_9 про злочин від 16 січня 2008 року і від 19 січня 2008 року /т.1 а.с.8, 10/; протоколом огляду пальта від 17 січня 2008 року, з якого вбачається, що ОСОБА_5 добровільно видав працівникам міліції пальто, яке викрав 15 січня 2008 року /т.1 а.с.51/; висновком спеціаліста від 21 січня 2008 року №88, згідно з яким вартість чоловічого напівпальто, виданого ОСОБА_5, станом на момент скоєння злочину 15 січня 2008 року, з урахуванням часткової втрати його товарних якостей у зв'язку з експлуатаційним зношенням та під впливом зовнішніх факторів становить 807 грн. 50 коп. /т.1 а.с.54-56/; протоколом огляду речей від 22 січня 2008 року, який свідчить, що ОСОБА_3 добровільно видав працівникам міліції речі, які намагався викрасти ОСОБА_5 15 січня 2008 року /т.1 а.с.59/; довідка ПП ОСОБА_3, відповідно до якої станом на 15 січня 2008 року вартість костюма чоловічого становила 460 грн. 00 коп., пальта чоловічого - 1150 грн. 00 коп. і краватки чоловічої - 85 грн. 00 коп. /т.1 а.с.60/; протоколом огляду чоловічого одягу від 28 січня 2008 року /т.1 а.с.107-109/; протоколом відтворення обстановки і обставин події від 07 лютого 2008 року, з якого вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 добровільно показав місце, час і спосіб вчинення цього злочину /т.1 а.с. 141-144/.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_5, суд врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинних діянь, ступінь здійснення злочинного наміру і причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, дані, що характеризують особу підсудного та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.

Ссуд визнав невірним віднесення органом досудового слідства повторності і рецидиву злочинів до обставини, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 за вчинені ним злочини. Судом встановлено, що в даному випадку повторність або рецидив злочинів, що теж є видом повторності, є кваліфікуючою ознакою скоєних ОСОБА_5 злочинів, і

тому відповідно до вимог ч.4 ст.67 КК України дана обставина не може бути іще раз врахована судом при призначенні покарання як така, що його обтяжує.

Суд прийняв до уваги, що злочини, вчинені підсудним ОСОБА_5, є відповідно умисним злочином середньої тяжкості та умисними тяжкими злочинами.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_5 за скоєння ним злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.З ст.185, ч.З ст.15 і ч.2 ст.185 КК України є з'явлення із зізнанням та щире каяття у вчинених злочинних діяннях. По епізоду вчиненого злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного є щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_5 за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.З ст.185, ч.З ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, є вчинення цих злочинів особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Обставин, які б обтяжували покарання підсудного за скоєний злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України, судом не встановлено.

Згідно характеристики, наданій адміністрацією ЖЕД №3 Кузнецовського міського комунального підприємства /т.1 а.с.126 т.2 а.с.66/, за місцем проживання підсудний ОСОБА_5 немає негативних відгуків від сусідів та адміністрації ЖЕД №3 Кузнецовського міського комунального підприємства.

Довідка лікаря-нарколога ДЗ „СМСЧ №3" м.Кузнецовськ Рівненської області від 15 січня 2008 року /т.1 а.с.127/ свідчить, що ОСОБА_5 перебував на обліку в наркологічному кабінеті вказаного медичного закладу з 14 лютого 2002 року з діагнозом: опійна наркоманія. Разом з тим, суд врахував, що відповідно до довідки лікаря-нарколога ДЗ „СМСЧ №3" м.Кузнецовськ Рівненської області від 30 квітня 2008 року /т.2 а.с.68/ ОСОБА_5 не рахується на обліку в наркологічному кабінеті ДЗ „СМСЧ №3".

Підсудний ОСОБА_5 - неодноразово судимий Кузнецовським міським судом Рівненської області: 06 жовтня 2000 року - за ч.З ст.140 КК України 1960 року до позбавлення волі строком на три роки з відстрочкою виконання вироку згідно із ст.46-1 КК України 1960 року строком на два роки без конфіскації майна, 11 квітня 2002 року - за ч.і ст.309 КК України із застосуванням ст.71 КК України до позбавлення волі строком на три роки і один місяць позбавлення волі, 04 жовтня 2006 року - за ч.2 ст.309 КК України до позбавлення волі строком на два роки із встановленням випробування ча іспитового строку терміном на один рік /т.1 а.с.117-120, т.2 а.с.55-58/.

Суд прийняв до уваги, що покарання, призначене вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 11 квітня 2002 року у виді позбавлення волі ОСОБА_5 відбував повністю у Полицькій ВК №76 Рівненської області, звідки був звільнений 01 квітня 2005 року по відбуттю строку покарання, про що свідчить довідка Полицької ВК №76 Рівненської області від 01 квітня 2005 року /т.1 а.с.121/. Із повідомлення Полицької ВК №76 Рівненської області від 29 березня 2005 року №20/9-923 вбачається, що відносно ОСОБА_5 було встановлено адміністративний нагляд терміном на два роки, як порушнику режиму відбування покарання /т.1 а.с.122/. Лист Кузнецовського МВ УМВС України в Рівненській області від 25 січня 2008 року №54/781 свідчить про неодноразове притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення ним протягом 2005 р.-2007 р. адміністративних правопорушень, передбачених ст.187 і ст.4-,- КУпАП /т.1 а.с.124/.

Отже, враховуючи кількість злочинних діянь, вчинених ОСОБА_5, ступінь тяжкості скоєних злочинів та дані про особу підсудного, який ніде не навчається і не працює, суд вважає, що ОСОБА_5 є особою суспільнонебезпечною, схильною до вчинення умисних злочинів. За таких обставин виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_5 можливе лише шляхом реального відбування ним покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.З ст.185, ч.З ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, в межах їх санкцій.

ОСОБА_5 не довів суду можливість свого виправлення без відбування реального покарання у виді позбавлення волі.

Призначаючи підсудному ОСОБА_5 остаточне покарання, суд вважає за належне застосувати правила ч.4 ст.70 КК України, оскільки таємне викрадення чужого майна (крадіжка мобільних телефонів, які належать потерпілій ОСОБА_1,), вчинена повторно, була скоєна ОСОБА_5 14 лютого 2006 року, тобто до постановлення вироку Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 жовтня 2006 року. В даному випадку покарання за цим вироком суду ОСОБА_5 відбуте, тому підлягає зарахуванню.

Остаточне покарання за вчинену ОСОБА_5 сукупність злочинів суд вважає за необхідне призначити шляхом часткового складання призначених покарань за кожний злочин окремо.

На підставі викладеного, керуючись ч.З ст.15, ст.ст.16, 50, 63, 65, 66, 67, ч.1 ст.68, ст.70, ч.2 ст.185, ч.З ст.185, ч.2 ст.190 КК України, ст.81, 91, ст.ст.323, 324, 330, 331, 333-338, 343, 349 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним підсудного ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.З ст.185, ч.З ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, призначивши йому покарання:

-     за ч.2 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком на три роки,
зарахувавши на підставі ч.4 ст.70 КК України в строк покарання, остаточно призначеного
за сукупністю злочинів, покарання у виді позбавлення волі строком два роки, відбуте
повністю за вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 жовтня
2006 року;

•   -     за ч.2 ст.190 КК України - у виді позбавлення волі строком на два роки;

•   -     за ч.З ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком на чотири роки;

•   -     за ч.З ст.15 і ч.2 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком на два роки.
Відповідно  до  ст.70  КК  України  шляхом  часткового  складання призначених

покарань призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.З ст.185, ч.З ст.15 і ч.2 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі строком на чотири роки і три місяці.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_5 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 20 години 00 хвилин 18 січня 2008 року, зарахувавши в строк відбування покарання строк перебування його під вартою.

Речові докази по справі повернути їх законним володільцям: мобільні телефони, марок „Моторола V 3", „Панасонік X 300" і „LG F 2300", - потерпілій ОСОБА_1; мобільний телефон, марки „ОСОБА_8 К750І, гарантійний талон і товарний чек про його придбання та стартовий пакет „Київстар" - потерпілому ОСОБА_2; шліфмашинку кутову фірми „Макіта" і настільний заточний станок фірми „Євро Крафт" та інструкцію по їх експлуатації - приватному підприємству фірми „Імбекс"; два пальта чоловічих, костюм чоловічий і краватку - потерпілому ОСОБА_3.

Судові витрати покласти на засудженого ОСОБА_5.

Стягнути із засудженого ОСОБА_5 в користь Кузнецовського МВ УМВС України в Рівненській області судові витрати, зроблені органом дізнання і досудового слідства при провадженні даної кримінальної справи, в сумі 86 (вісімдесят шість) гривень 45 копійок.

Стягнути із засудженого ОСОБА_5 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Рівненській області судові витрати, пов'язані із проведенням експертиз, в сумі 1049 (одної тисячі сорок дев'ять) гривень 91 копійки.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до моменту набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддя     О.І.Горегляд