Справа № 11-а-275 2006р. Головуючий у 1 інстанції Наваляний А.Д.
ч.2 ст. 121 КК України Доповідач Хлапук Л.І.
УХВАЛА іменем України
27 червня 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі: головуючого-судді Хлапук Л.І.,
суддів Олексика Я.М., Матвієнко Н.В.,
з участю прокурора Смолюка Б.С., потерпілого ОСОБА_1,
підсудного ОСОБА_2,
його захисника ОСОБА_3.
адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у справі, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_1 на постанову Ковельського міськрайонного суду від 14 квітня 2006 року, якою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого, -
направлено Ковельському міжрайонному прокурору для проведення додаткового розслідування, -
встановила:
ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що біля 4 год. 10 травня 2005року на подвір'ї будинку АДРЕСА_1 в групі з невстановленою особою на ім'я ОСОБА_6 руками і ногами побив ОСОБА_6, умисне заподіявши тому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно мозкової травми з набряком головного мозку і двобічною субдуральною гематомою, рани правої скронево-тім'яної ділянки, крововиливів під м'які покрови голови, перелому правої ліктьової кістки, множинних саден тулубу, кінцівок, від яких потерпілий помер.
Направляючи справу на додаткове розслідування через неповноту і однобічність досудового слідства, суд в своїй постанові вказав на необхідність встановлення мотивів, якими керувались злочинці, виявлення всіх учасників та очевидців побиття потерпілого. Вважає, що з врахуванням тривалості та характеру отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_7 при їх отриманні відчував особливий біль та страждання. Однак органи досудового слідства не з'ясували дану обставину, яка має значення для правильної кваліфікації дій винних.
Потерпілі ОСОБА_8, ОСОБА_5, прокурор, який приймав участь у розгляді справи, в своїх апеляціях вважають підстави направлення справи на додаткове розслідування надуманими. Вважають, що при відмові підсудного від дачі показань і не виявлення другого співучасника побиття потерпілого на ім'я ОСОБА_6, не можливо встановити мотиви злочину. Крім того, ставлячи питання про перекваліфікацію дій ОСОБА_2 на більш тяжкий злочин у відсутності клопотання про це прокурора, потерпілих, суд порушив вимоги ст. 275, 281, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування.
Прохають постанову суду скасувати, а справу - направити на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.
Заслухавши доповідача, який доповів суть судової постанови та доводи апеляцій,
В силу ст. 22 КПК України слідчий зобов'язаний вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також пом'якшують чи обтяжують його відповідальність.
Всупереч даним вимогам закону органи досудового слідства з достатньою повнотою не дослідили обставини заподіяння потерпілому Дружиновичу С.В. тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала його смерть, причетність до їх нанесення ОСОБА_2 Не встановлено часу, місця побиття потерпілого, всіх учасників злочину. Так і не з'ясовано причини, з яких ОСОБА_7 був жорстоко побитий. Обвинувачення ОСОБА_2 обґрунтовано лише на показаннях свідка ОСОБА_8, яка серед двох осіб, що когось били в дворі будинку АДРЕСА_2, впізнала ОСОБА_2 При цьому не перевірено та не спростовано показання підсудного, свідка ОСОБА_9 про знаходження ОСОБА_2 поблизу кафе "ІНФОРМАЦІЯ_3" з 23 год. 9 травня по 1год. 10 травня 2005 року і його перебування у власній домівці в час побиття потерпілого ОСОБА_7 Тому суд, направляючи справу на додаткове розслідування для усунення вищевказаної неповноти, підставно поставив перед органами досудового слідства завдання встановити очевидців конфлікту, що мав місце між ОСОБА_10, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, очевидців побиття останнього біля 4 год. 10 травня 2005 року, мотивів даного злочину.
Для встановлення причетності ОСОБА_2 до даного злочину, на думку колегії суддів, необхідно перевірити висунуте ним та свідком ОСОБА_9 алібі. Для чого встановити коло відвідувачів кафе "ІНФОРМАЦІЯ_3", його працівників, що були в ніч на 10 травня 2005 року. Шляхом їх допиту вияснити з ким і до якого часу був ОСОБА_2 в кафе. Коли пішов до дому, з ким саме.
З показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_11 вбачається, що вони були очевидцями того , як в дворі будинкуАДРЕСА_1 чоловіків били третього. При цьому серед злочинців ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_2.
Шляхом повторного допиту даних осіб, проведення з ними відтворення обстановки і обставин події, співставленням "їх показань з протоколом огляду місця події ( а.с. 4-19) слід встановити, чи були дані свідки очевидцями однієї і тієї ж події, її час, чи співпадають їх показання про місце побиття з місцем виявлення вранці 10 травня 2005 року ОСОБА_7, його речей, слідів крові.
На місці події виявлено недокурки цигарок, сліди взуття. Досудовим слідством не вияснялась їх приналежність, не досліджувалась версія про можливість залишення їх нападниками на потерпілого. Тому колегія суддів вважає, що шляхом проведення додаткових слідчих дій, допиту друзів, родичів потерпілого та підсудного, при необхідності. - проведення відповідних
експертиз потрібно усунути дану неповноту досудового слідства. Встановити, чи не належать вони ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_12
Як правильно вказано в постанові суду, дана неповнота досудового слідства не може бути усунута в ході судового розгляду, тому справа підставно направлена ним на додаткове розслідування.
Разом з тим, в порушення вимог ст. 275, 281, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005року №2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування" суд першої інстанції, повертаючи справу на додаткове розслідування, поставив питання з власної ініціативи про необхідність збільшення об'єму обвинувачення і перекваліфікації дій ОСОБА_2 на більш тяжкий ніж йому вмінено злочин, оскільки суд вважав, що в результаті отриманих тілесних ушкоджень потерпілий відчував особливі муки і страждання. Цього суд не вправі був робити. Тому дана вказівка підлягає виключенню з постанови суду.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 365-366 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляції потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_5, помічника Ковельського міжрайонного прокурора, який приймав участь у розгляді справи, задовольнити частково.
Постанову Ковельського міськрайонного суду від 14 квітня 2006 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін з доповненнями, вказаними в мотивувальній частині ухвали, та з виключенням вказівки суду про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого на ч.2 п.4 ст. 115 КК України.
Головуючий Л.І.Хлапук
Судді Н.В., Матвієнко
ЯМ. Олексюк