УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/1247/15-ц Головуючий в суді першої

Провадження № 22-ц/774/1316/К/15 інстанції - Ваврушак Н.М.

Категорія 26 (1) Доповідач - Савіна Г.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2015 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого - судді Савіної Г.О.,

суддів - Грищенко Н.М., Чорнобука В.І.,

при секретарі - Петренко К.І.,

за участю: представника ПАТ «КЦРЗ» - Подопригори Дар’ї Юріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький центральний рудоремонтний завод» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворізький центральний рудоремонтний завод" (далі - ПАТ "КЦРЗ") про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок нещасного випадку на виробництві. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1, під час виконання трудових обов'язків загинув її чоловік - ОСОБА_5 Внаслідок його смерті їй спричинено моральну шкоду, на відшкодування якої просила стягнути з відповідача 280000 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 травня 2015 року ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні її позовних вимог.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає помилковим висновок суду про те, що положення ст. 440-1 ЦК України в редакції 1963 року не поширюють свою дію на правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди членам сім'ї загиблого на виробництві та не врахував, що вказана норма законодавства не містить будь-яких обмежень в частині суб'єктного складу осіб, які мають право на відшкодування моральної шкоди у разі порушення їх прав та законних інтересів.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що чоловік позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5, перебуваючи у трудових відносинах з ВАТ «Криворізький центральний рудоремонтний завод», правонаступником якого є ПАТ «Криворізький центральний рудоремонтний завод», загинув ІНФОРМАЦІЯ_1, від нещасного випадку на виробництві.

По факту нещасного випадку було проведене розслідування, про що складений акт №17 від 29.07.1996 року, причиною якого є порушення правил безпеки та охорони праці.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що на момент настання нещасного випадку, який стався з ОСОБА_5, та внаслідок якого настала його смерть, спірні правовідносини були врегульовані ст. ст. 440, 440-1, 456 ЦК України 1963 року, Законом України «Про охорону праці», «Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я пов'язаним з виконанням трудових обов'язків», затвердженими постановою Кабінетну Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, які не містили норми, по відшкодуванню моральної шкоди завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, або смертю фізичної особи членам родини.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи виникає у зв'язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров'я або смерть фізичної особи.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю її чоловіка ОСОБА_5

Право позивача на таке звернення до суду, на її думку, в неї виникло внаслідок настання певних юридичних фактів, а саме: смерті чоловіка - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Виниклі правовідносини врегульовані ст. ст. 440, 456 ЦК України 1963 року, Законом України «Про охорону праці», «Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я пов'язаним з виконанням трудових обов'язків», затвердженими постановою Кабінетну Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472.

Відповідно до ст. 440 ЦК України в редакції 1963 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством Союзу РСР. Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини. Шкода, заподіяна правомірними діями, підлягає відшкодуванню лише у випадках, передбачених законом.

Статтею 4401 ЦК України в редакції 1963 року передбачено, що моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Згідно положень ст. 456 ЦК України в редакції 1963 року у разі заподіяння громадянину каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, пов'язаних з виконанням ним трудових обов'язків, організація або громадянин, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому у повному розмірі втрачений заробіток, а також виплатити потерпілому (членам сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого) одноразову допомогу в установленому законом порядку. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються.

В разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Шкода відшкодовується:

1) неповнолітнім дітям - до досягнення шістнадцятирічного віку, а учням - вісімнадцятирічного віку;

2) жінкам, старшим п'ятдесяти п'яти років, і чоловікам, старшим шістдесяти років, - довічно;

3) інвалідам - на строк інвалідності;

4) одному з батьків або подружжя померлого незалежно від віку і працездатності, якщо він не працює і здійснює догляд за дітьми, братами, сестрами або онуками померлого, які не досягли восьми років, - до досягнення ними восьмирічного віку.

Правила відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я громадянина, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до частин 1, 4 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного Кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Враховуючи те, що законодавчі акти, якими були врегульовані спірні правовідносини, які виникли ІНФОРМАЦІЯ_1, не містили правових норм по відшкодуванню моральної шкоди завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, або смертю фізичної особи членам родини, колегія суддів вважає правильним висновок суду про неможливість застосування до спірних правовідносин як положень вищезазначених правових норм ЦК України в редакції 1963 року так і положень правових норм діючого Цивільного кодексу України.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : /підпис/

Судді: /підписи/

Г.О.Савіна

Судді: Н.М.Грищенко

В.І.Чорнобук